Наукпоп

3 грудня 2022, 07:39

Ексклюзив NV

Поб'ємося чи домовимося? Учені попереджають про глобальну кризу у разі виявлення позаземної цивілізації

Перший контакт з інопланетянами стане одним із найбільших досягнень людства. Цей момент може як поєднати людей, так і призвести до великої війни між провідними державами, попереджають учені.

Питання існування розвиненої інопланетної цивілізації десь у глибинах космосу інтригує людство дуже давно. Однак попри величезну кількість досліджень, суттєвих проривів поки що немає.

Учені пропонують різні методи пошуку інопланетян — від виявлення сфер Дайсона, які гіпотетично можуть живити позаземну цивілізацію енергією, до використання Сонця й інших зірок як природних телескопів, аби зазирнути туди, куди не дістає наша техніка.

Думки людей постійно розділяються — хтось упевнений, що такі пошуки не призведуть ні до чого доброго; інші навпаки припускають, що інопланетна цивілізація може навчити нас чогось нового; а хтось у принципі скептично ставиться до можливого існування розумного життя поза Землею.

Одне з найвідоміших визначень, яке рано чи пізно виринає у розмовах про виявлення інопланетян, — парадокс Фермі. Коротко його можна описати так: чому, попри всі дослідження, ми досі не виявили жодного переконливого доказу існування інопланетян?

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Поширеною залишається ідея, що людство в принципі недостатньо розвинене, щоб виявити життя в космосі. Ну справді, про яке виявлення високотехнологічної цивілізації можна говорити, коли ми стільки часу не можемо визначитися, чи існували мікроби на Марсі чи Венері?

Наприклад, планетологи Майкл Вонґ і Стюарт Бартлетт уважають, що навіть якщо цивілізація активно розвивається, вона приречена на стагнацію та смерть, перш ніж у неї з’явиться можливість подорожувати до інших зірок — не кажучи вже про галактики.

Вони пояснюють, що технологічний розвиток рано чи пізно досягає критичної точки, коли інновації банально не встигають за попитом на енергію. Це призводить до колапсу цивілізації. Єдина альтернатива — відмовитися від постійного розвитку та зростання заради підтримання рівноваги та стабільного життя біля своєї зірки. І тут цивілізація не цурається вивчення космосу: грубо кажучи, цивілізація виживає, але втрачає можливість розширюватися за межі рідної зірки.

Оптимісти покладаються на космічний телескоп імені Джеймса Вебба — найпотужнішу й найдорожчу космічну обсерваторію, яка нещодавно з’явилась у нашому розпорядженні. Він дозволяє дослідникам вивчати екзопланети та їхні атмосфери з недоступною досі деталізацією — хто знає, до чого це приведе нас у майбутньому.

Нещодавно нідерландські вчені виявили одразу дві галактики неподалік Чумацького шляху, які можуть стати домом для інопланетної цивілізації. Китайські вчені взагалі заявили, що виявили сліди позаземного життя. Щоправда, невдовзі після того, як оригінальна стаття розійшлася цілим світом із гучними заголовками, її видалили. Учені пояснили, що їхній телескоп занадто чутливий і може інтерпретувати деякі земні перешкоди як незвичайні сигнали.

Не залишається осторонь Пентагон, який два роки тому визнав, що таємно вивчав НЛО протягом кількох десятиліть. Їхні дослідження показали, що деякі з літальних об'єктів, безумовно, не були створені людиною, і тепер Міністерство оборони США співпрацює з NASA, щоб вивчити їх докладніше.

Поступово тема пошуку інопланетної цивілізації переходить із розряду наукової фантастики у реальність. Усе більше вчених спостерігають за космосом і шукають сигнали, які гіпотетично вказали б на існування життя десь у його глибинах.

Питання, наскільки нам це потрібно і чи готове людство в принципі до такого контакту, зазвичай ігнорують. А даремно.

Realpolitik

У 2020 році Кеннет Візіан і Джон Трафаґан написали статтю Пошуки позаземного розуму: фокус на реальній політиці, у якій вони припустили, що справжній ризик потенційного контакту з інопланетянами для людства криється зовсім не в незрозумілих істотах із далекого космосу. А в самих людях.

Реальна політика (Realpolitik) — це термін, що описує стратегію дипломатії, яка спирається на силу та можливість упливу на інші країни. На думку вчених, провідні країни світу можуть захотіти монополізувати право «першого контакту», що може призвести до загострення протистояння між ними і навіть перерости у війну.

Ураховуючи, що зараз світ є більш розділеним, ніж будь-коли з часів Холодної війни, цей неспокій точно не виглядає нелогічним.

Автори статті припускають, що країни можуть піти на ескалацію конфліктів і навіть перейти до атак астрономічних об'єктів супротивника. Досі не існує суворого зведення правил, які б регулювали відносини держав у космосі, проте очевидно, що можливі атаки проти космічної інфраструктури не залишаться без відповіді. Крім того, дослідники вважають, що подбати про захист доведеться також провідним ученим, адже вони можуть стати метою спецслужб інших країн.

В інтерв'ю виданню VICE Візіан пояснює, що зараз більшість учених «дивляться назовні», а більшість досліджуваних питань стосуються небезпеки, яку теоретично можуть являти інопланетяни. Проте досі практично ніхто не міркував, як людство відреагує на потенційний контакт з інопланетянами.

Візіан уважає, що деякі політики можуть уявити, що їхня країна отримає геополітичну перевагу, якщо їм удасться монополізувати зв’язок з інопланетянами або, як мінімум, зібрати інформацію про позаземні технології.

У своїй роботі вчені наводять одразу кілька історичних прикладів (Пелопонеська війна, епоха Відродження, Холодна війна), у яких прийоми реальної політики мали значний вплив на міжнародні відносини. Це важливо, оскільки саме історичний досвід допомагає уникнути помилок минулого в майбутньому. Ураховуючи, що людство не раз діяло за принципом реальної політики раніше, імовірність, що ми знову підемо цим шляхом — тепер уже в космосі — точно ненульова.

Робота над протоколом

Зараз ми маємо єдиний протокол контакту з інопланетянами, розроблений спільнотою Інституту пошуку позаземного розуму (SETI) 2010 року. Загалом він фокусується на важливості відкритої та чесної комунікації з громадськістю, а також обмін знаннями з науковою спільнотою. Головна практична порада для вчених, які виявлять сигнал від позаземної цивілізації, — звернутися за інструкціями до ООН. Що робитиме ООН у такому разі — питання відкрите.

Фактично, ми не маємо єдиного керівництва або хоча б стратегії, як діяти у разі виявлення інопланетян.

Аби виправити це, команда дослідників під керівництвом Джона Елліота створила організацію SETI Detection Hub, метою якої буде розробка оновленого протоколу контакту з інопланетянами. Учені зосередяться на питанні дій, які повинні робити люди замість того, щоб учергове просторово розмірковувати про можливий уплив інопланетян на людство.

«Чи отримаємо ми колись повідомлення від позаземної цивілізації? Без поняття. Але ми знаємо, що ми не можемо дозволити собі бути непідготовленими до події, яка може стати реальністю будь-якої миті», — каже Елліот.

Візіан і Трафаґан стверджують, що ухвалення протоколу нічого не гарантує — уряди рідко обмежуються міжнародними законами та спокійно ігнорують науковців, коли вбачають потенційну можливість розширення свого геополітичного впливу.

Співпраця замість протистояння?

Дослідження вчених привернули увагу багатьох дослідників з усього світу. Астроном Джейсон Райт не погодився з їхніми висновками й об'єднав свої зусилля з Челсі Гарамією, філософом із коледжу Спрінґ-Гілл, і Ґабріелем Суїні, старшим політичним радником в Управлінні технологій, політики та стратегії NASA (Office of Technology, Policy and Strategy). У своїй спільній роботі вони повністю проаналізували статтю Візіана та Трафана, спростувавши деякі з пропозицій учених.

Так, Райт із колегами погоджуються, що виявлення інопланетян — це «найзначніше наукове відкриття сучасності», що робить його ласою геополітичною перемогою для будь-якої держави. Розглядати подібні дослідження з погляду реальної політики точно не буде зайвим, проте неправильним буде думати, що питання контакту з інопланетянами обов’язково піде саме таким шляхом, уважають учені.

У разі контакту з позаземною цивілізацією політики не захочуть проводити військові операції, уважають науковці — навпаки, вони сурмитимуть про це досягнення всюди. Це зробить проведення будь-яких спецоперацій практично неможливим, адже переможець у цій космічній гонці вже буде відомий.

Натомість, аби боротися за подальше геополітичне лідерство, держави навпаки можуть об'єднатися, уважають науковці. Як приклад вони наводять дослідження технології термоядерного синтезу.

Учені з різних країн співпрацюють задля досягнення великої мети — отримання чистої енергії, яка б раз і назавжди розв’язала енергетичну кризу. Це співробітництво закріплено міжнародними договорами, які визначають роль кожної з держав у спільній роботі. Саме тому ухвалення єдиного протоколу є таким важливим.

Спроба убезпечити вчених та астрономічні об'єкти за допомогою військових сил або додаткової охорони швидше призведе до того, що напруженість, про яку попереджають Візіан і Трафаґан, лише посилиться.

Менше з тим, є момент, коли обидві команди вчених сходяться. Швидше за все, наш перший досвід контакту з позаземною цивілізацією буде досить туманним: ми досі не вміємо інтерпретувати мови тварин на Землі, тому говорити про те, що ми одразу налагодимо прямий контакт з інопланетянами (і що це вдасться лише одній державі) — це аж надто амбітно. Швидше за все, ми не розумітимемо їх і навіть не знатимемо їхніх намірів — навряд чи ми зуміємо відразу ж домовитися з ними про похід у бар і подальшу взаємовигідну співпрацю.

Крім того, учені погоджуються, що нам уже давно настав час оновити протоколи, які врегулювали б наші подальші кроки у разі контакту з позаземною цивілізацією.

Однак у їхній розробці мають брати участь не лише вчені-планетологи чи астрономи — це має бути міждисциплінарна колективна робота. Розробка колективної відповіді має враховувати інтереси не першовідкривачів, а всіх мешканців Землі, а тому над нею мають працювати дослідники, філософи, соціологи й політики з усього світу.

«Ми ведемо це обговорення, оскільки ми не маємо робочого протоколу… Відповідь має представляти людство, і ми не знаємо, як це зробити. У компетенцію людей, які роблять відкриття, не повинна входити реакція у відповідь. Це серйозніше рішення, яке має бути ухвалене на ширшому колективному рівні», — робить висновок Райт.

Другие новости

Всі новини