Природний телескоп. NASA планує використовувати Сонце для пошуку позаземного життя
Американські науковці показали, чому сонячна гравітаційна лінза — це «неперевершена можливість» для вивчення далеких екзопланет та оцінки потенціалу розвитку життя на них.
Телескопи — це наші космічні очі. Вчені не просто так сподіваються, що нещодавно запущена космічна обсерваторія імені Джеймса Вебба змінить те, як ми дивимося на космос — це справді найпотужніший телескоп, який будь-коли був у розпорядженні дослідників.
Однак телескопи допомагають нам вивчати лише найяскравіші або відносно близькі об'єкти. Далеко в космічних нетрях приховані набагато тьмяніші, проте не менш цікаві астрономічні об'єкти, які можуть розповісти про Всесвіт і його еволюцію не менше, ніж найяскравіші зірки та галактики.
Один із прийомів, який вчені використовують для дослідження подібних об'єктів, — це ефект гравітаційного лінзування. Приклад використання цього ефекту можна побачити на першій світлині Джеймса Вебба: гравітаційне лінзування виникає тоді, коли масивний об'єкт викривляє навколишній простір-час.
