Побачити все. У Китаї йдуть на неймовірні кроки, щоб побороти TikTok-залежність серед дітей — чи може цензура бути корисною?

Проблема не стільки в самому застосунку та його популярності (зрештою, тренд на вертикальні відео вже давно підхопили та розвивають і інші платформи на кшталт Instagram та Youtube), скільки у можливому втручанні Китайської комуністичної партії у діяльність компанії та її можливому доступі до величезної кількості персональних даних користувачів.

Проте насправді експерти вже давно говорять про іншу проблему — можливий вплив TikTok на психологічне здоров’я людей, зокрема і дітей. Дослідження показали, що у 2022 році підлітки проводили в TikTok в середньому 103 хвилини на день — більше, ніж на будь-якій іншій популярній платформі, включаючи Youtube, Instagram, Snapchat тощо. Ще у 2020 році цей показник становив 82 хвилини на день.

Росте не тільки кількість — люди буквально проводять все більше часу, передивляючись відео на платформі, яка є потенційно небезпечною для дітей. Річ у тім, що, попри усі зусилля модераторів, на платформі процвітає т.зв. деструктивний контент — відео, які пропагують суїцид, дивні та небезпечні челенджі і т.д. Також дослідники виявили, що програма активно просуває контент про розлади харчової поведінки та самоушкодження.

Кілька років тому в Україні стався гучний випадок, коли дві учениці сьомого класу отруїлися, з'ївши по 40 таблеток препарату Дротаверин. У поліції зазначили, що вони подивилися відео в TikTok із закликом спробувати медичний препарат і у такий спосіб приєднатися до челенджу «випий 40 пігулок і подивися, що буде».

Тоді уповноважений з прав дитини в Україні Микола Кулеба підтримав можливе блокування застосунку. Водночас він заявив, що такі повноваження має лише парламент — а там на такий крок не пішли. Враховуючи, що петиції, у яких користувачі закликали заблокувати TikTok набирають у найкращому випадку кілька тисяч голосів, очевидно, що суспільного запиту на це немає, а тому політики жодного разу це питання серйозно не розглядали.

Проте на Заході до TikTok відносяться зі все більшою пересторогою. Причому настільки, що керівництво платформи вимушене реагувати на це.

1 березня 2023 року TikTok оголосив, що усі користувачі віком до 18 року будуть обмежені у користуванні застосунком. Так тим, кому ще не виповнилося 13 років, потрібно буде просити батьків ввести код, щоб отримати додаткові 30 хвилин на користування TikTok; підліткам 13−18 років можна буде отримати те саме вже без залучення батьків, проте їхній час також буде обмежено 1,5 годинами на день. Щоправда, невідомо, наскільки успішною буде така політика, адже ніхто не перевіряє вік при реєстрації, тобто дитина може без проблем встановити собі застосунок і використовувати його без обмежень.

Проте насправді терпець європейців та американців — це величезний подарунок для TikTok. Адже в Китаї з усіма проблемними наслідками популярності застосунку боролися значно радикальніше. Так, китайський уряд тисне на ByteDance, материнську компанію TikTok, вже близько п'яти років.

Вперше батьківський контроль у Douyin (китайська версія TikTok) з’явився ще у 2018 році, функції якого з того часу ставали все більш жорсткими. Спочатку користувачі, яким не виповнилося 14 років, могли користуватися застосунком лише у т.зв. «підлітковому режимі» — чимось на кшталт Youtube Kids, де публікується лише «дитячий» контент із білого списку — та не мали можливості запускати прямі трансляції. До того ж відео постійно перериваються обов’язковими 5-секундними вставками, які неможливо змахнути — це дозволяє дитині відволіктись від нескінченного скроллінгу.

У 2019 році Douyin обмежив доступ до застосунку у підлітковому режимі до 40 хвилин на день, а також відключив підліткам можливість донатити блогерам через програму. Ба більше, батьки отримали можливість прив’язувати акаунт дітей до своїх акаунтів та буквально контролювати те, що ті зможуть робити у застосунку.

У США вже давно існує думка (не загальноприйнята, а скоріше як одна з версій), що TikTok — це щось на кшталт гібридної зброї Китаю, яка використовується, щоб «проникати у пристрої та мізки підлітків».

«Пекінська материнська компанія Bytedance агресивно експортує еквівалент героїну в соціальних мережах, водночас в Китаї вона випускає набагато менш шкідливий продукт, призначений для захисту власної молоді», — пише колумністка NY Post Ріккі Шлотт. За її словами, алгоритми Douyin дають молоді освітній, патріотичний та історичний контент, поки американська молодь «виконує гіперсексуалізовані танці та бере участь у абсурдних вірусних челеджах». Експертка називає Douyin ідеальним інструментом внутрішньої пропаганди, в той час, як TikTok — це «кинджал, спрямований у серце США».

Журналіст видання MIT Technology Review Зейі Ян (Zeyi Yang) не бачить ніякої змови чи спроб китайського уряду вплинути на дітей з усього світу через платформу. «Douyin, ймовірно, виглядав би дуже схожим на TikTok, якби не те, як швидко та жорстко китайський уряд регулює цифрові платформи», — пише він.

Річ у тім, що китайська політична система, у якій немає жодної конкуренції, дозволяє керівництву країни робити практично все, що їм заманеться. Китай вже давно намагається змагатися із США за світове лідерство у технологічній сфері; водночас усе, що розбудовується та відбувається на території Китаю має бути під повним контролем Комуністичної партії. Мета максимально проста — ніхто та ніщо не може мати рівень впливу на китайське суспільство, сумісний з Партією.

Це не дає технологічній сфері Китаю розвиватися так само як це відбувається на Заході. Відкритий доступ та обмін інформацією — це запорука розвитку, в той час як китайські технологічні компанії існують у своєму вакуумі, звідки іноді «долітають» цікаві розробки на кшталт TikTok. Проте різні політичні системи та рівні толерантності до свободи підкреслюються якраз у регулюванні діяльності TikTok та Douyin.

Це можна побачити у тому, як китайський уряд практично вбив ринок онлайн-відеоігор всередині країни. У 2021 році у Китаї підлітки до 18 років можуть грати в онлайн-відеоігри лише з 20 по 21 годину у п’ятницю, вихідні та святкові дні; в інший час доступ до них закривається. Крім того, підлітки не можуть витрачати понад 400 юанів (приблизно 60 доларів) на відеоігри на місяць.

У Пекіні такі зміни пояснювали суспільною шкодою, які нібито наносять відеоігри, які у державних ЗМІ називали «опіумом для розуму».

Нещодавно Національне управління преси та публікацій Китаю опублікувало великий звіт, у якому стверджується, що близько 70% дітей у країні дотримуються обмежень, а тому цей крок був правильним. Що іронічно, велика кількість дітей, які не могли грати в відеоігри, перейшли на сервіси з короткими відео, тобто в Douyin. З точки зору Пекіна — ідеальний варіант, у якому діти слухаються уряд, кидають свої онлайн-перестрілки із закордонними друзями та зрештою отримають відфільтрований контент замість «опіуму для мізків», як відеоігри характеризували у місцевих ЗМІ.

Але тепер технологічним компаніям, які працюють над розробкою китайських соцмереж, є сенс також напружитися. 27 лютого Національне управління радіо і телебачення скликало нараду для роботи над «забезпеченням регулювання коротких відео та запобіганням залежності неповнолітніх користувачів». Це — чіткий сигнал китайським платформам, що уряду знову мало і потрібно закручувати гайки ще сильніше.

Зейі Ян пояснює, що в оголошенні приблизно окреслюються напрямки подальшої роботи, як от вимога до платформ отримати ліцензію, щоб розповсюджувати контент серед підлітків; крім того, розробники мають дати уряду пряму можливість впливати на алгоритми видачі цього контенту.

Це — безпрецедентні кроки, на які у Європі та США навряд чи наважаться йти. Навіть рішення про заборону використання TikTok на офіційних пристроях міністрів і держслужбовців високого рангу було дуже непростим та потребувало величезної кількості розслідувань, які вказували на можливий зв’язок застосунку та китайської влади. Водночас ця заборона не поширюється на особисті телефони посадовців.

Порівняйте це із ситуацією, коли кожен обліковий запис у Douyin пов’язано зі справжньою особою користувача. У людей немає можливості реєструвати фейкові «пусті» акаунти — кожна людина має реєструватися «офіційно», щоб технологія розпізнавання облич моніторила буквально весь контент, створений всередині застосунку. Великі китайські технологічні компанії Tencent і NetEase створили централізовану базу даних, що пов’язана із системами розпізнавання облич та допомагає перевіряти особу за лічені секунди.

Звичайно, існують різноманітні обхідні шляхи, проте і вони також мають певні наслідки для конфіденційності. Причому далеко не всі користувачі мають навіть мінімальні технічні навички, щоб їх реалізувати.

Чи дійсно ви готові давати усю свою персональну/паспортну інформацію та розуміти, що буквально кожен ваш крок всередині програми буде відстежуватися цензорами? Західний світ набагато більш ліберально ставитися до особистих прав та свобод, а розробка та прийняття таких законів та сурових заборон виглядає для нас дуже небезпечно.

Модерація вмісту та реальна цензура це схожі за реалізацією, проте різні за намірами заходи. Якщо перше направлено на те, щоб захистити підлітків від потенційно шкідливого контенту, то друге — це цілеспрямована робота на виховання «правильних» цінностей. Немає нічого дивного, що люди хочуть захистити своїх дітей від трешу, який коїться в інтернеті; так само немає нічого дивного і в протилежній позиції, коли хтось готовий піти на цей ризик, аби мінімізувати участь уряду у житті інтернету, який нібито вважається острівцем ліберальної свободи.

Саме тому важливо, щоб ми самі для себе вирішили, який рівень обмежень є прийнятним для нашого суспільства.