Утопія чи майбутнє? Як працюють суди в Китаї, де рішення ухвалює не людина, а штучний інтелект

Однак згодом Верховний народний суд Китаю прийняв рішення, яке змусило суди по всій країні перетворювати документи на єдиний цифровий формат і завантажувати їх у центральну систему, розташовану в Пекіні.

Чжоу Цян, очільник Верховного народного суду КНР, запевняв, що такі заходи підвищують прозорість судової системи. Саме він практично одразу після отримання посади у 2013 році підписав указ про розробку «розумного суду».

Розумний суд — це досить загальне поняття, до якого належить низка змін, пов’язаних із технологіями. В основі цієї концепції знаходиться штучний інтелект, який «тренувався» на завантажених в онлайн судових справах.

Спочатку це була просто велика база даних, куди поступово завантажували сотні мільйонів судових справ. З 2016 по 2020 рік китайські суди завантажили на онлайн-платформу понад 640 млн одиниць даних і створили 870 спеціальних звітів. Вся інформаційна система розумного суду є досить об'ємною і складною, адже в її роботі залучено понад 3000 судів, понад 10 000 окремих трибуналів і понад 4000 спільних відділів, що містять десятки тисяч інформаційних систем.

Паралельно в судах починали розглядати справи та навіть приймати докази в онлайні.

Зараз у судах по всій країні знаходяться термінали, через які будь-яка людина може отримати доступ до системи розумного суду. Таким чином користувач може вивчити інформацію про судові процеси та процедури, отримати відомості про суддів, які розглядали певну справу і навіть про працівників суду.

Також ШІ, натренований на мільйонах судових розглядів, може надати сторонам аналіз ризиків ще до того, як їх розгляд дійде до суду. Фактично ШІ може передбачити, як завершиться судовий розгляд на основі аналізу понад 7 тис. законів та правил, завантажених у систему. Крім того, система може підказати альтернативні шляхи вирішення спорів.

Деякі народні суди в Шеньчжені, Шанхаї та Цзянсу дозволяють сканувати та надавати в суді електронні копії матеріалів. Це значно спрощує класифікацію доказів та прискорює процес передачі матеріалів справи між різними судами — особливо під час апеляцій, коли суд першої інстанції має передати матеріали справи до апеляційного суду.

У 2020-х у деяких судах систему почали тестувати вже серйозніше: вона мала аналізувати та зіставляти аналогічні судові розгляди, щоб судді могли на них посилатися під час вироку. Потім система вчилася аналізувати помилки у рішеннях, знаходячи суперечливі вироки у подібних справах.

Для зберігання судових доказів у Китаї створили платформу на основі блокчейну. Це дозволяє не тільки захистити дані, але й полегшує збирання та ідентифікацію величезної кількості даних — наприклад, суддя будь-якої миті може перевірити, коли і ким файл був завантажений на платформу.

Теоретично все звучить добре: система розвивається, вбирає у себе нові знання у вигляді мільйонів розглядів, радить суддям, допомагає людям. Однак згодом ситуація змінилася. Розумний суд став ідеальною системою посилення контролю над суддями і, як наслідок, зміцнення центральної влади.

Поступово контроль перейшов від людей до ШІ. Якщо раніше система допомагала людині, то тепер людина є виконавцем рішень, які виносить система. Замість того щоб бути величезною базою даних та радником, машина перебрала на себе функції суддів: тепер ШІ визначає покарання, оптимізує роботу та є системоутворюючим механізмом, без якого подальша робота зараз уже практично неможлива.

Система розумного суду проникла у кожен аспект правової системи Китаю. За даними Верховного народного суду в Пекіні, ШІ скоротив середнє робоче навантаження суддів більш ніж на третину і заощадив громадянам Китаю 1,7 мільярда робочих годин з 2019 по 2021 рік.

«Розумний суд тепер підключений до робочого столу кожного працюючого судді по всій країні. Широке застосування розумної судової системи зробило значний внесок у розвиток людської цивілізації у галузі юриспроденції», — нахвалює систему Сюй Цзяньфен, директор інформаційного центру Верховного суду.

ШІ вже бере участь буквально у всіх аспектах правової системи Китаю. І насправді це не така радісна новина, як її зображують китайські чиновники.

Згідно з новими вимогами Верховного суду, судді зараз зобов’язані консультуватися з ШІ по кожній справі, що розглядається. Якщо ж суддя не погоджується з вердиктом розумного суду, він зобов’язаний надати письмове пояснення. Надалі його аргументи використовуватимуть для перевірки рішення.

Це може призвести до того, що судді бездумно ухвалюватимуть рішення, які приймає ШІ — аби не потрапити в опалу Верховного суду. Сунь Юбао, суддя Народного суду у місті Янчжоу, упевнений, що зараз «зарано продавати розумну судову систему як панацею».

Наразі ШІ має доступ не лише до судових рішень, а й до поліцейських баз, даних прокураторів та інших державних органів. Розумний суд фактично поєднався з китайською системою соціального рейтингу — тепер людині з низьким соціальним кредитом «віддалено» можуть заборонити, наприклад, користуватися літаком або купувати квитки на потяг.

Чжан Лінхан, професор права Китайського університету політичних наук і права в Пекіні, вважає, що система розумного суду може підвищити ефективність роботи судової системи загалом, однак це також ставить людей у залежність від технологій. Згодом це призведе до ситуації, коли долею країни та її мешканців розпоряджатимуться машини, пояснює вона.

Крім того, важливо не забувати, що ШІ часто-густо далеко не об'єктивний. Над розробкою алгоритмів працюють люди, що унеможливлює помилки в коді. Так, будь-яка помилка системи може призвести до ефекту доміно, коли ШІ ґрунтуватиме свої наступні рішення на основі попереднього помилкового висновку.