Поступилися американцям. Як Китай намагається створити свій аналог ChatGPT — та чому у нього це не вийшло раніше

Не дивіться вгору

Перше, що варто згадати — ChatGPT недоступний в Китаї. Компанія OpenAI пояснила своє рішення тим, що «умови в деяких країнах ускладнюють або унеможливлюють нашу діяльність у спосіб, що відповідає нашій місії».

Китайські користувачі використовували VPN або навіть користувались платними послугами посередників, які або здавали в оренду свої акаунти з доступом до чат-боту, або ставили запитання ChatGPT від імені своїх клієнтів.

Більшість людей бачили результати роботи ШІ, як і донедавна в Україні — завдяки новинам, скриншотам та відеороликам. Варто відзначити і те, що GPT-3.5 — мовна модель, на основі якої працює ChatGPT, вразила користувачів тим, що вона непогано працювала не тільки англійською, але й іншими мовами — зокрема і китайською. Як виявилося, чат-бот не тільки давав природні відповіді, але й міг робити посилання до китайської попкультури та традицій.

Невідомо, чи через це, чи через якісь інші фактори, проте хайп щодо чат-бота дістався Китаю зовсім нещодавно. Проте вже у лютому китайські технологічні компанії оголосили про власні плани створити власні рішення, подібні до ChatGPT.

Найбільше шансів зробити свій аналог чат-бота від OpenAI має компанія Baidu — китайський аналог Google. Раніше компанія вже випустила генератор зображень за текстом, схожий на DALL-E від OpenAI, який відмовляється створювати зображення площі Тяньаньмень або китайського лідера Сі Цзіньпіна. А невдовзі там обіцяють закінчити тестування свого бота Ерні та під'єднати його до своїх продуктів, зокрема і до пошуковика. Нічого не нагадує?

У січні компанія Yuanyu Intelligent запустила ChatYuan — розширення для месенджера WeChat. Однак він вийшов доволі обмеженим і давав менш чіткі відповіді, ніж ChatGPT — ChatYuan побудовано на значно меншій інформаційній базі, ніж його американський аналог. Сюй Лян пояснює це в тому числі тим, що екосистема з відкритим кодом у країні не така розвинена, як на Заході, а тому у компанії не було можливості отримати настільки ж велику базу.

Китайські компанії мають потенціал зробити хороші чат-боти, адже сфера штучного інтелекту у країні дійсно розвинена. Тут і дійсно є хороша база, сильні вчені, безліч даних — а тепер з’явилась і комерційна зацікавленість у тому, щоб бути першими на внутрішньому ринку. Очевидно, що OpenAI не планує заходити на китайський ринок, а тому місцеві компанії мають унікальну можливість одночасно спостерігати за розвитком чат-бота на Заході, водночас розвиваючи свої аналоги.

«Це бізнес. OpenAI, Microsoft — вони хочуть заробляти гроші за допомогою ChatGPT, а їхній основний ринок — англомовний, тож цілком логічно, що вони оптимізують його для англійської мови. І навпаки, Baidu не будуть намагатися захопити англомовний ринок, тому вони оптимізують його для китайського ринку», — каже Джеффрі Дінг, доцент політології в Університеті Джорджа Вашингтона в коментарях для видання MIT Technology Review. На його думку, найкращі шанси створити якісний робочий чат-бот на основі ШІ мають ті компанії, які вже давно досліджують і працюють на цьому ринку — таких, за його підрахунками, є «близько п’яти-шести».

Що ж завадило розробити подібну технологію раніше?

Проте Китай — це трохи відмінна реальність. Місцеві компанії працюють у зовсім іншому середовищі — політичному, культурному, соціальному та фінансовому. Так, китайський уряд дійсно прагне у всьому бути кращим за США, проте ще більше він хоче, щоб усе, що відбувається на території країни, було під контролем. «Розробка будь-якого значного технологічного продукту невіддільна від системи та середовища, в якому він працює», — наводить слова старшого наукового співробітника Стенфордського центру економіки та інститутів Китаю Сюй Ченган видання NY Times.

За його словами, застосунок TikTok — це, можливо, найкращий і водночас останній приклад інноваційного цифрового продукту, який став популярним у світі. Якщо до середини 2010-х китайські компанії дійсно могли без проблем працювати над розробкою нових технологій — вони мали доступ до іноземних капіталів і створювали продукти, які не поступалися західним.

Проте за останні роки ця ситуація змінилася кардинально. У Пекіні вирішили взяти під свій контроль найбільші технологічні корпорації країни та почали переслідувати найвідоміших підприємців, які, на думку Партії, могли кинути їй виклик. Мета була проста — жодна інституція, компанія чи людина не повинна мати достатній рівень впливу на китайське суспільство. Самі компанії також знизили інвестиції у довгострокові проєкти, намагаючись отримати прибутки у найкоротші терміни.

Вищезгаданий чат-бот ChatYuan вже не працює — влада заявила щодо необхідності додаткової перевірки вмісту контенту програми. Для цього будуть залучені люди-модератори, які перевірятимуть усі запити людей і відповіді чат-бота, щоб ніде не промайнула заборонена інформація.

«Цензура, безумовно, може перешкодити здатності Китаю розробити місцевий еквівалент ChatGPT. Навіть якщо [китайські] компанії штучного інтелекту зможуть отримати доступ і використовувати глобальні дані та дослідницькі ресурси для навчання своїх моделей штучного інтелекту, малоймовірно, що китайська влада дозволить їм використовувати будь-які матеріали, які вважаються політично чутливими у своїх відповідях», — каже Далія Петерсон, аналітик Центру безпеки та нових технологій Джорджтаунського університету.

У Китаї навіть є популярний жарт на цю тему, що місцевим компаніям потрібно не тільки навчити машини говорити, але й навчити їх мовчати.

Ще одна перешкода — технологічна обмеженість китайської технологічної сфери. У вересні 2022-го року влада США заборонила поставляти в Китай найсучасніші графічні процесори на кшталт A100 та H100 від Nvidia. Також Китай дуже залежить від постачання мікрочипів — китайська промисловість може їх виробляти, проте у недостатній кількості та недостатньої якості, щоб стабільно розвивати системи штучного інтелекту і тим паче мовних моделей на кшталт тих, що лежать в основі ChatGPT.

Зараз у США роздумують над новими обмеженнями на експорт технологій для чипів до Китаю — це стало б ще одним сильним ударом по можливостях місцевих компаній створити свій аналог ChatGPT. Нещодавно стало відомо, що до технологічних обмежень можуть приєднатися також Японія та Нідерланди.

Ще одна потенційна проблема — витрати на підтримку роботу штучного інтелекту і чат-ботів. В інтерв'ю китайським ЗМІ виконавчий директор Xiaoice Лі Ді заявив, що, за попередніми підрахунками, підтримка роботи чат-бота з можливостями як у ChatGPT обійдеться його компаній у мільйони доларів на день. Враховуючи жорсткий контроль уряду, важко уявити можливості для монетизації чат-бота, які відбили б такі затрати.

Дозволити собі таке можна двома шляхами — диверсифікацією виробництва, що можуть дозволити собі лише найбільші компанії, та фінансова підтримка зі сторони уряду. Яка, знову ж таки, не надійде, якщо чат-бот буде працювати «неправильно» і видавати «недозволену» інформацію.

OpenAI, яка працює у капіталістичному середовищі, може заручитися підтримкою інвесторів — у цьому випадку це Microsoft, яка не тільки вкладає мільярди доларів у компанію, але й надає свої суперкомп’ютери та іншу інфраструктуру для розробки та тренування штучного інтелекту.

Ну і не варто забувати про відтік мізків. Так, Китай активно залучає експертів та дослідників з усього світу, проте багато найкращих китайський вчених, що працюють у сфері штучного інтелекту їдуть у США. Водночас дослідницька культура в Китаї також не розвинута на тому ж рівні як у США. Наприклад, OpenAI спочатку була некомерційною дослідницькою організацією, єдиною метою якої була робота над покращенням штучного інтелекту, в той час, як китайські компанії мають заробляти, а тому сфокусовані на короткостроковій перспективі та дослідженнях, які дадуть швидкий результат.

Допомога від держави — чому цього недостатньо

Минулого тижня пекінська влада пообіцяла фінансову підтримку компаніям, які працюють у сфері штучного інтелекту та зокрема хочуть створити чат-боти, подібні до ChatGPT.

Завдяки цьому столиця Китаю вже вважається найкращим місцем для створення стартапів у сфері ШІ. Станом на жовтень 2022-го року там уже було понад 1000 компаній, що становить більше третини від загальної кількості компаній по всій країні. Причому у столиці працює понад 40 тис. спеціалістів — це більш ніж половина від загальної кількості людей, зайнятих у сфері ШІ.

Це вже не перша спроба державного стимулювання розробок у сфері ШІ. Китайський уряд вже кілька років вливає гроші у різноманітні дослідження нейромереж, проте результати поки що показують, що цього недостатньо. Пекінська академія штучного інтелекту півтора року тому представила свій чат-бот Wu Dao 2.0, яка мала близько 1,75 трлн параметрів для імітації розмовної мови, написання віршів, створення зображень та рецептів. Проте ця технологія так і не прижилась.

Це шлях в нікуди, стверджує Сюй Ченган, адже для розвитку інновацій потрібна свобода, а не державне регулювання. За його словами, Китай у майбутньому ризикує опинитися на місці Радянського союзу, який є ідеальним «прикладом, що показує відсталість ідеї національної мобілізації замість вільного розвитку, який виникає сам по собі».