Чи буде зламано найкращу теорію в історії людства? Наукові події, на які ми чекаємо у 2023

«Ракети, які не можна використовувати повторно, не мають майбутнього», — написав Ілон Маск у відповідь на замітку про проєкт майбутньої китайської ракети Чанчжен-9, перші запуски якої заплановані аж на наступне десятиріччя.

Саме Starship має стати основою для здійснення планів щодо створення автономної місячної бази, а також допомогти в колонізації Марса, якщо ми колись справді зважимося на цей крок. Тому, якщо SpaceX вдастся все ж таки запустити Starship, це буде великий крок вперед як з точки зору дослідження космосу (багаторазова ракета дозволяє значно зекономити гроші та час), так і з точки зору геополітичної боротьби між США та Китаєм.

Проте не Маском єдиним — на 2023-й також заплановано перший запуск двоступеневої важкої орбітальної ракети-носія New Glenn, над якою працює компанія Blue Origin Джеффа Безоса.

Життя біля Юпітеру?

Запуск місії Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) Європейського космічного агентства був запланований на вересень 2022 року. Тепер її старт планується на 2023 рік — це величезний проєкт, у межах якого вчені сподіваються більше дізнатися про систему Юпітера, а саме про його супутники Ганімед, Європу, Каллісто та Іо.

На думку дослідників, там існують підповерхневі океани, у яких могло виникнути позаземне життя. Крім того, Ганімед цікавий тим, що у нього є магнітне поле, здатне захищати його поверхню від сонячного випромінювання; Іо вважається найбільш геологічно активним світом Сонячної системи (там існують близько 400 активних вулканів); у Каллісто є атмосфера, що складається з водню, вуглекислого газу і кисню. Проте найбільші сподівання вчені покладають на Європу — саме на цьому супутнику Юпітера є усі інгредієнти для можливого зародження життя.

У рамках проєкту JUICE, NASA відправить до Юпітера та його супутників космічний корабель, який зможе дослідити ці світи та знайти докази чи спростувати гіпотези вчених. Згідно з попередніми планами, на своє робоче місце апарат прибуде на початку 2030-го року і пропрацює там трохи більше трьох років.

МРНК-вакцини

Коронавірус значно прискорив розвиток вакцинних технологій, в результаті чого значний поштовх отримали мРНК-вакцини, які показали найкращі результати.

Принцип роботи цих інноваційних вакцин можна назвати одночасно простим і хитрим — вони використовують інформаційну мРНК, яка навчає організм розпізнавати віруси та бактерії та виробляти захисні білки.

Станом на зараз багато нових мРНК-вакцин знаходяться в розробці або на етапі тестування. Наприклад, нещодавно препарат проти раку, розроблений Moderna та Merck, успішно пройшов випробування на людях. Найближчими тижнями BioNTech планує розпочати випробування мРНК-вакцин проти малярії, туберкульозу та генітального герпесу. І це лише кілька прикладів.

Не забувають компанії і про коронавірус — так, вчені постійно вдосконалюють існуючі вакцини, щоб вони захищали людей від нових штамів COVID-19.

Космічний клондайк

У жовтні 2023 року NASA планує запустити апарат Психея, який попрямує до астероїда Психея-16. Запуск цієї місії також було заплановано на 2022-й рік, проте його перенесли через програмне забезпечення зонда. Воно вже готове, проте інженери лабораторії реактивного руху NASA та їхні колеги з Maxar Technologies не встигли ретельно перевірити усі алгоритми, щоб гарантувати успішність польоту.

Космічне тіло має трохи більше 200 км у діаметрі і в своєму складі містить переважно залізо, золото, нікель та платину. За попередніми оцінками, астероїд містить коштовні метали загальною вартістю майже $10 квінтильйонів — на кілька порядків більше, ніж вартує вся сучасна економіка людства. Хоча існують і протилежні думки.

Місія допомогла б науковцям з’ясувати перспективність технологій видобутку корисних копалин у космосі. Потенційно Психея-16 може стати першим небесним тілом, де люди видобуватимуть ресурси.

Прогрес генної інженерії

Наступного року після багатообіцяючих результатів клінічних випробувань перше схвалення може отримати CRISPR-терапія, яку вчені використовували для лікування двох генетичних захворювань крові. Загалом, це потужний інструмент для редагування генів, який має безліч потенційних застосувань, включаючи виправлення генетичних дефектів, лікування смертельних хвороб, а також створення ліків майбутнього.

Редагування геному є одним із видів генної інженерії, яка дозволяє вченим вносити зміни до ДНК, що призводить до зміни фізичних характеристик, а також може зменшити ризик захворювань. Більше про CRISPR-терапію можна почитати у нашому фічері.

Ліки від хвороби Альцгеймера

Вже скоро регуляторні органи США оголосять, чи може препарат Леканемаб, який уповільнював темпи зниження когнітивних функцій під час клінічних досліджень, використовуватися для лікування хвороби Альцгеймера. Препарат розробила японська фанмацевтична компанія Eisai та американська біотехнологічна компанія Biogen.

Леканемаб — це препарат із моноклональними антитілами, призначений для видалення бета-амілоїдів у мозку. Функція цих білків і досі невідома, проте вчені пов’язують їх із хворобою Альцгеймера.

У останньому клінічному випробуванні взяли участь 1795 пацієнтів з ранньою стадією хвороби Альцгеймера. Прийом препарату уповільнив спад когнітивних функцій на 27% у порівнянні з тими, хто приймав плацебо. Проте деякі вчені вважають, що Леканемаб може нести лише помірну користь та становити небезпеку для життя людей.

Ще одні потенційні лікі від хвороби Альцгеймера — препарат бларкамезин, який зараз проходить клінічні випробування. Бларкамезин активує білок, який покращує стабільність нейронів і їхню здатність з'єднуватися один з одним.

Ламаємо Стандартну модель

Перші результати експерименту Muon g-2, оприлюднені у квітні минулого року, показали, що в поведінці мюонів є майже незаперечні сліди «нової фізики».

Якщо коротко, то дослідження показало, що ці елементарні частинки взаємодіють з магнітними полями не так, як це описує Стандартна модель: вони обертаються швидше та коливаються сильніше, ніж це передбачено теорією. Фізики вважають, що на них впливає якась невідома нам сила — теоретично це може бути якась невідома нам елементарна частинка. Якщо хочете більшу версію — ласкаво просимо у фічер.

Вчені обіцяли уточнити свої дані та опублікувати оновлені результати вже цього року. Подивимось, чи зможуть вони створити наукову сенсацію.

Ще один проєкт, який шукатиме нову фізику — нейтринна обсерваторія Цзянмен. Детектор будет знаходитись на глибині 700 метрів під землею та буде вимірювати коливання нейтрино — примарних частинок, які рухаються крізь Всесвіт майже зі швидкістю світла.

Кліматичний пакт

Цього року на кліматичному саміті ООН в Об'єднаних Арабських Еміратах мають пройти переговори щодо нової угоди. Згідно з нею, більш розвинені країни, діяльність яких найбільше шкодить клімату Землі, мають компенсувати збитки біднішим країнам, які найбільше постраждали та постраждають через глобальне потепління.

Вперше про цю угоду заговорили на минулорічному кліматичному саміті ООН в Єгипті. Так, кошти з новоутворенного фонду мають піти на відшкодування збитків, пов’язаних з повенями, пожежами, підніманням рівню моря, надмірною спекою та іншими наслідками зміни клімату. Проте і досі невстановлено, які саме країни мають платити, яким буде механізм цих стягнень та як саме будуть витрачатися кошти. Можливо, ці деталі будуть встановлені вже цього року, проте поки що більшість експертів скептично ставиться до такої можливості.

Кінець mpox?

Не встиг світ оговтатися від пандемії коронавірусу, як світом стрімко поширилася нова хвороба — mpox (раніше відома як мавп’яча віспа). За 2022 рік на mpox захворіли понад 80 тис. людей, що змусило Всесвітню організацію охорони здоров’я оголосити надзвичайний стан.

Проте наприкінці року кількість нових випадків почала стрімко зменшуватися. Цього року вчені планують низку досліджень, які допоможуть зрозуміти, чи пов’язане це з колективним імунітетом, зміною поведінки людей чи можливо так подіяла якась з вакцин, створена на основі препаратів проти віспи?

Китайський космічний телескоп

31 жовтня 2022 року Китай завершив будівництво своєї нової космічної станції Тяньгун (Небесний палац). Вже цього року почнеться повноцінна експлуатація станції, де астронавти вивчатимуть мікрогравітацію, астрономію, науки про Землю, нові матеріали та технології.

А вже в грудні 2023 року (точної дати поки немає) Китай планує запустити космічний телескоп Сюньтянь (Небесний вартовий).

Це перший китайський космічний оптичний телескоп, який буде трохи меншим за американський Габбл, проте матиме в 350 разів більше поле зору, що дозволить вченим із Китаю проводити додаткові дослідження. Вчені сподіваються, що телескоп допоможе провести їм дослідження в галузі формування та еволюції Всесвіту, темної матерії та темної енергії, екзопланет та об'єктів Сонячної системи.

Сюньтянь буде розташований на одній орбіті з китайською космічною станцією. Це дозволить телескопу стикуватися з нею для дозаправки та технічного обслуговування.