Коли вже висадимось? Місячна місія Artemis-1 завершилась успішно — що буде далі?

Проте поки що це — далека перспектива, якій передуватимуть десятки місяців кропіткої роботи. У NASA поки не називають точних строків, проте у звіті за листопад генеральний інспектор агенції зазначає, що загальна підготовча робота між місіями триватиме близько 27 місяців. Отже, місія Artemis-2 стартує не раніше 2025 року.

Головним завданням інженерів станом на зараз є аналіз усіх показників капсули. Першим ділом команда Artemis хоче зрозуміти, чи виконав свою функцію теплозахисний екран, який мав би відводити тепло та теплові імпульси від капсули, щоб температура та внутрішній тиск всередині залишався на прийнятному для людини рівні. Це важливо, адже під час місії Artemis-2 в капсулі будуть чотири астронавти, а тому на перший план виходить безпека людей.

Сам екран, до речі виготовлений з тих самих матеріалів, які захищали астронавтів Аполлона в їхній капсулі.

Крім того, команда також вивчатиме дані, отримані від систем зв’язку та багатьох датчиків космічного випромінювання, закріплених на трьох манекенах, які злітали до Місяця під час першої місії. Це важлива інформація, адже це не тільки безпека астронавтів, але й зв’язок між кораблем та інженерами на Землі, які контролюватимуть кожну секунду майбутнього польоту.

Велика кількість бортових експериментів місії Artemis 1 були зосереджені на ролі радіації та мікрогравітації, адже вони можуть мати значний вплив на перебіг місії. NASA вивчає цю тему вже понад 20 років завдяки МКС, проте рівні опромінення у глибокому космосу та біля Місяця набагато вищі, ніж на низькій навколоземній орбіті, де працює космічна станція.

Аналіз цих даних є важливим для уникнення проблем у майбутньому, як це сталося, наприклад, із місією CubeSat, коли зв’язок із частиною супутників зник через «незрозуміло аномалію акумулятора». Також NASA втратило зв’язок із астероїдним апаратом NEA Scout та картографом Місяця LunIR. Проте саме завдяки проведеній роботі над помилками інженери агентства, наприклад, змогли відновити зв’язок із місячним супутником Capstone.

Вже після цього можна буде приступити до збору нової капсули (використовуючи при цьому частину обладнання, яке вже побувало у космосі) — щось типу Orion версії 2.0.

Технічно екіпаж місії Artemis 2 не вийде на місячну орбіту, як це зробила капсула Orion під час виконання першого етапу програми. Наступна місія буде значно коротшою і триватиме близько 10 днів: спочатку оновлений Orion зробить кілька кіл навколо Землі, потім, не знижуючи швидкості, пролетить повз Місяць, після чого астронавти повернуться додому.

Це буде щось на кшталт генеральної репетиції, пояснює керівник місії Artemis 1 Майк Сарафін. За його словами, астронавти протестують ефективність роботи системи життєзабезпечення капсули, а також детальніше вивчать потенційні місця висадки на поверхні нашого супутника.

Планування наступної місії, Artemis 3, вже не залежатиме від обладнання, яке використовується для Artemis 2. Під час третьої місії астронавти мають висадитися на Місяці, а на орбіту нашого супутника буде доставлено обладнання місячної станції Lunar Gateway.

У NASA сподіваються, що між цими етапами не буде такої довготривалої паузи, а усі необхідні корегування та доопрацювання вони зуміють провести приблизно за рік. У цьому агенції має допомогти компанія SpaceX, яка розробляє посадковий модуль, який від'єднається від Orion та довезе астронавтів на Місяць.

Існує також імовірність того, що до 2025 року (а саме на цей рік запланована місія Artemis 3) SpaceX вже створить свою революційну багаторазову ракету Starship, якою можна буде замінити скандальну SLS. Ракета компанії Маска має бути потужнішою, дешевшою, швидшою у виробництві, та, що головне, її можна буде використовувати більше одного разу.

Ще одна проблема — наявність скафандрів. У NASA її намагаються розв’язати за допомогою приватних компаній, оскільки в агенції не встигають із розробкою нових моделей. Так, Axiom Space і Collins Aerospace отримали від NASA контракт на $3,5 млрд на розробку скафандрів нового покоління.

Поточні версії скафандрів NASA вкрай залежать від антропометричних параметрів конкретних астронавтів, за що їх часто критикують. Вони в принципі є застарілими, а дата їхнього виготовлення варіюється між 1980-ми та 1990-ми роками. Крім того, їх залишилась обмежена кількість, яка вже розподілена між майбутніми місіями на МКС та випробувальним центром NASA в Космічному центрі імені Ліндона Джонсона.

Саме тому місія Artemis 2 є важливою ланкою, яка допоможе NASA протестувати можливості не тільки техніки, але й людей, яким потрібно буде не просто просидіти протягом 10 днів, а проводити додаткову роботу на борту Orion.

Публічно у NASA наголошують, що впевнені у вчасному запуску місії, яка зараз запланована на 2024 рік. З огляду на те, що внутрішні документи NASA свідчать про те, що ця дата є нереалістичною, можна очікувати, що згодом вона зміниться.