Велено не пускати. Росія заборонить імпорт гаджетів без російського софта

8 лютого 2019, 07:00

Антимонопольна служба Росії підготувала законопроект, який передбачає обов'язкове встановлення російського програмного забезпечення на всі смартфони та комп'ютери.

2019 рік почався з досить поганих новин для російських користувачів інтернету та мобільних пристроїв. Спочатку стало відомо про відновлення нападок Роскомнадзора на Telegram. Держвідомство, звичайно, так і не змогло заблокувати месенджер, але додало у вивантаження заборонених адрес кілька тисяч його проксі-серверів.

Відео дня

Пізніше, під загрозу потрапили клієнти Apple, - американська компанія все-таки підкорилася вимогам того ж Роскомнадзора та передала бази даних російських користувачів в місцеве ТОВ "Еппл Рус".

Останньою дрібкою солі присипали рану російської інтернет-свободи представники Google: після штрафу у $7,6 тис., Пошуковик повинен співпрацювати з реєстром заборонених інтернет-ресурсів, та почати вилучати з веб-пошуку сайти з "протиправною інформацією", які, на думку Роскомнадзора, містять заклики до екстремізму, пропаганди суїцидів, є піратськими ресурсами і т.д.

Тепер же, до вже ставшого мемом у мережі Роскомнадзора приєдналися Федеральна антимонопольна служба (ФАС) та Мінкомсвязь.

Як передає Habr з посиланням на Комерсант, ФАС направила у Мінкомсвязь проект закону, згідно з яким всі виробники "смартфонів, планшетів, ноутбуків та стаціонарних ПК масою до 10 кг", які заходять на російський ринок, повинні попередньо встановлювати на свої пристрої російський браузер, антивірус, програму геопозиціонування та месенджер.

По суті, влада РФ наважилися висунути вимоги найбільшим IT-компаніями, враховуючи Apple, Samsung, Google, Microsoft, та всім виробникам мобільної електроніки, які хочуть торгувати в Росії.

cultofmac.com
Фото: cultofmac.com

Неважко здогадатися, що такі дії спрямовані на зниження частки іноземного ПО у пристроях всередині країни. А ось який характер у цієї ініціативи - економічний або чисто політичний - залишається тільки гадати.

Згідно СNews, ряд російських компаній виступили на підтримку ідеї ФАС. Зокрема, антивірусна компанія Лабораторія Касперського, холдинг Mail.Ru Group, асоціація Руссофт, оператори мобільного зв'язку Мегафон та МТС.

Ну а за словами джерела Коммерсанта, головним лобістом нібито антимонопольного закону виступила де-юре голландська компанія Яндекс. Логіка проста, - як і Google, Яндекс має домовленості з деякими виробниками, щоб вони попередньо встановлювати їх ПЗ на свої пристрої вже з заводу.

По суті, новий закон дозволить Яндекс більше не платити компаніями за таку послугу, оскільки вони будуть зобов'язані встановлювати російські програми для заходу всередину країни.

Але, до цього, у ФАС повинні визначитися, що саме вважається "вітчизняним" ПО, і, можливо, це буде певний браузер, антивірус, геосистема та месенджер. Невідомі і вимоги до попереднього встановлення та можливості видалення російських програм на всіх пристроях, так що, можливо, закон стане ще абсурднішим.

Безумовно, першим претендентом на звання "російського браузера" є Яндекс. Серед антивірусів теж є очевидний лідер, - Лабораторія Касперського. За нішу навігаційного сервісу, крім Яндекс, може поборотися компанія 2ГІС.

Гірше справи тільки з месенджерами. Навряд чи з російською владою погодиться співпрацювати їх заклятий ворог та засновник Telegram Павло Дуров, а програми на кшталт Яндекс Ямб, ICQ, TamTam, Мультіфон, Veon та ін. поки недостатньо популярні серед користувачів.

Tech.eu
Фото: Tech.eu

Експерти, яких опитали російські ЗМІ, припускають, що "найбільш болісно" ця ситуація може відбитися на роботі Apple в Росії. Через особливості платформи iOS, на якій практично немає анівірусов, і в цілому обережності компанії в ставленні до сторонніх розробників, Apple може зіткнутися з проблемами при виконанні нових вимог ФАС.

Хоча, якщо Мінкомсвязь затвердить законопроект, який відстоює "національні інтереси", навряд чи в продукції будь-якого з діючих виробників можна очікувати поліпшення якості або підвищення конкуренції між ними.

У мережі вже говорять про можливу масову закупівлю гаджетів через інші ринки та їх "чорну" продажу в Росії, як це було на початку дев'яностих та нульових, коли в країні ще не було офіційних представництв багатьох іноземних компаній.

Нагадаємо, націоналізація ПЗ у продаваних в Росії гаджетах - це не єдина резонансна ідея уряду. Влітку 2018-го директор Департаменту з питань нових викликів та загроз МЗС Росії Ілля Рогачов заявив, що держава має "технічні, фінансові, інтелектуальні та всі інші можливості для створення альтернативного інтернету всередині країни".

Чиновник впевнений, що в Західних країнах цензура кіберпростору розвинена набагато більше, ніж в Росії. "Вони застосовують свої механізми, але це не означає, що ми не повинні прикривати інтернет на випадок закликів до вчинення терактів або навіть в рамках протидії насильницькому екстремізму", - говорив Рогачов.

Вперше, про створення альтернативного інтернету в Росії почали говорити ще в 2016-му, після законопроекту Мінкомсвязі про державний контроль за російським сегментом інтернету. Тодішній радник президента з питань розвитку інтернету Герман Клименко сказав, що Росія готова до таких змін, якщо "Західні санкції призведуть до ізоляції країни від всесвітньої павутини".

Вже в кінці 2017 року президент РФ Володимир Путін схвалив проект Ради безпеки зі створення альтернативного інтернету для країн БРІКС - Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка.

Путін також доручив розробити автономні системи управління інтернетом, які б позбавили мережу від "домінування" США та ряду країн Європейського союзу. У російській Раді безпеки вважають, що "можливості Західних країн проводити наступальні операції у інформаційному просторі представляють серйозну загрозу безпеці Росії".

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X