На глибині 500 метрів. Під кригою Антарктиди знайшли прихований живий світ

Автори відкриття спочатку вважали, що їхнє обладнання для зйомки несправне. Але після перефокусування камери вони підтвердили рух зграй бокоплавів або ракоподібних, які поширені у морях та прісних водоймах у всьому світі.

«Те, що всі ці тварини плавають навколо нашої камери, означає, що там відбувається важливий екосистемний процес», — заявив один із авторів дослідження, фізик-океанограф із Національного інституту водних та атмосферних досліджень (NIWA) в Окленді Крейг Стівенс.

За його словами, виявлення секретної структури, де вирує життя, вразило команду, оскільки підземні області Антарктиди залишаються мало вивченими.

Раніше вчені вважали, що під крижаним покривом Антарктиди може бути велика мережа річок, озер і лиманів. Але до цього часу не було жодних доказів життя там. Дослідники з Нової Зеландії розповіли, що спостереження за цією річкою можна порівняти із входженням у «новий світ».

Гляціолог із Веллінгтонського університету Х’ю Хорган вперше помітив ознаки існування підземної структури ще 2020-го. На супутникових знімках можна було розгледіти довгу борозну, схожу на річку.

Зображення відеокамери показало, що печера була набагато ширшою і ближчою до поверхні, ніж передбачали вчені. Дослідження цієї печери збіглося з рекордним виверженням вулкана Хунга-Тонга-Хунга-Хаапай на антарктичному архіпелазі Тонга.

«Побачити ефект вулкана Тонга, який вивергався за тисячі кілометрів, було дуже примітно. Це нагадування про те, як взаємопов'язана вся наша планета», — заявив Стівенс.

Науковцям належить досліджувати походження поживних речовин у підземних водних мережах Антарктиди, які підтримують життя там. Проте фахівці побоюються, що навіть такі приховані екосистеми можуть бути схильними до ризику зникнення через стрімке підвищення температури.

Позаземне життя

Дослідження Антарктиди, Гренландії та інших регіонів Землі із вкрай суворим кліматом також цікавить вчених, які займаються пошуками позаземного життя.

Відомо, що мікроскопічні істоти живуть практично на всій Землі, зокрема в найглибших океанічних западинах та на вершинах найвищих гір.

Проте деякі місця на Землі все ж таки непридатні для життя. Одне з них — льодовик Шеклтон у тій же Антарктиді. Торік дослідники США з’ясували, що поєднання високої сухості, холоду та солоності в умовах Шеклтона не дозволяє пристосуватися до життя жодному з відомих видів мікробів, які адаптуються практично всюди на Землі.

Після аналізу понад 200 зразків ґрунту з цього регіону вчені заявили, що за таких умов неможливо виявити навіть мікробну ДНК.

«Наша нездатність виявити мікроби або мікробну активність у певних ґрунтах означає, що ці поверхневі ґрунти являють собою межу мікробної активності та виживання, зумовлену холодними, сухими та солоними умовами довкілля», — зазначали автори відкриття.

Ці дані дозволяють вважати, що пошуки активного життя, наприклад, у поверхневих ґрунтах Марса, навряд чи дадуть позитивний результат. Річ у тім, що ґрунт Червоної планети набагато старший і містить ще більше солі, тому утворення там життя є вкрай малоймовірним.

Згідно з результатами іншого дослідження вчених зі Стенфордського університету подвійні крижані хребти Гренландії, всередині яких міститься рідка вода, можуть бути дуже схожими на поверхню Європи — одного з найперспективніших супутників Юпітера для пошуку позаземного життя.

Дослідники вважають, що підповерхневий океан на Європі може проштовхувати воду та поживні речовини через тріщини у кризі нагору. Не має сумнівів у тім, що ці речовини могли спонукати до зародження найпростішого життя на відстані сотні мільйонів кілометрів від Землі.

Результати місії JUICE (Jupiter Icy Moon Explorer), а також місії NASA Europa Clipper можуть надати відповідь на це питання вже в найближчі десять років.

Клімат Антарктиди

Повертаючись до проблем Землі, варто врахувати, що наукові дослідження щодо пошуку життя у найсуворіших регіонах Антарктиди можуть опинитися під загрозою через зміни клімату.

На початку 2022 року група вчених з Італії заявила, що квіткові рослини в антарктичному регіоні швидко розростаються. Це спостереження може свідчити про досягнення критичної точки у глобальному потеплінні для крихкої віддаленої екосистеми.

Результати дослідження свідчать, що антарктичні квіткові Deschampsia antarctica та Colobanthus quitnsis розвиваються швидше щороку у міру підвищення температури. Основними причинами цього можуть бути підвищення температури повітря влітку та скорочення популяції морських котиків, що витоптують рослини.

Вчені вважають, що підвищення температури в Антарктиді може дати інвазивним видам закріпитися в екосистемі та спричинити «незворотну втрату біорозмаїття».

На початку лютого на українській станції Академік Вернадський в Антарктиді було зареєстровано новий температурний рекорд, який сягнув +12,7 градусів за Цельсієм.

Війна та наука

Зниження впливу глобального потепління також опинилося під загрозою зриву через вторгнення армії рф в Україну. Після 24 лютого 2022 року багато наукових проектів з дослідження Арктики заморозили та призупинили міжнародну співпрацю у цій сфері.

РФ була одним із восьми членів Арктичної ради, до компетенції якої входить дослідницька співпраця в галузі сталого розвитку та захисту навколишнього середовища Арктики.

Майже 53% берегової лінії Північного Льодовитого океану належить Росії, і доступ до цієї частини суші та моря зробив рф одним із ключових країн-партнерів у галузі вивчення біології, екології та охорони природи Арктики.

Росія, Україна, США та інші країни також є учасниками Договору про Антарктику, укладеного у 1959 році задля розвитку міжнародного наукового співробітництва на континенті.

Виконавчий директор американського дослідницького центру екомодернізму Breakthrough Institute Тед Нордхаус зазначав, що вторгнення рф в Україну може стати кінцем міжнародної кліматичної політики, яка існувала останні кілька десятиліть.

«Зі свого боку, оскільки я все ще тут, в Україні, і спостерігаю за ситуацією від самого початку, я б наголосила, що головне завдання з безпеки зараз — це збереження й безпека людських життів», — заявляла голова глави української делегації, кліматолог Світлана Краковська під час останньої кліматичної конференції ООН у Бонні.