Дорогоцінний астероїд, великий адронний колайдер і польоти на місяць. Наукові події, які ми чекаємо у 2022

Перед вченими стоїть велике завдання щодо швидкої та адекватної оцінки небезпеки Омікрону. Однак це далеко не все, адже коронавірус не спить — цей рік показав, що нові штами можуть з’явитися буквально нізвідки й за кілька місяців розповзтися по всій земній кулі. Дуже важливо відслідковувати появу нових варіантів SARS-CoV-2 та вивчати, як ковід впливає на перехворілих людей у довгостроковій перспективі.

Водночас продовжуватимуться дискусії про походження коронавірусу. Восени Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) представила список із 26 вчених, які вивчатимуть походження SARS-CoV-2 — ймовірно, у 2022 році з’явиться перша інформація щодо їхнього розслідування.

Оновлення вакцин

Наявні вакцини не такі ефективні проти Омікрону — деякі дослідники навіть говорять про можливу четверту бустерну дозу вакцини. Хтось не говорить, а діє, наприклад, в Ізраїлі вже почали робити щеплення четвертою дозою вакцини від коронавірусу.

Більшість країн давно активно працюють над вакцинацією свого населення. Проте існує й інша реальність — майже половина людей досі не отримала жодної дози вакцини. Причини можуть бути різними — від небажання вакцинуватись до банальної відсутності доступу до вакцин. Якщо хочемо досягти колективного імунітету, то залишати половину світового населення невакцинованим — не найкраща ідея. Тому фармацевтичним компаніям, ВООЗ та урядам доведеться домовлятися, щоби вакцини стали доступними також для країн з низькими доходами.

Фармкомпанії активно працюють над мРНК вакцинами — новим поколінням вакцин, які краще захищають від коронавірусу, проте можуть стати нашою зброєю і проти інших хвороб. Наприклад, у нас нарешті з’явився реальний шанс отримати вакцину від ВІЛ, покращену вакцину від грипу або хвороби Лайма.

Дивимося за фізикою

2022 року до роботи повернеться Великий адронний колайдер у найбільшій у світі лабораторії фізики високих енергій — ЦЕРНі. Вчені та інженери кілька років модернізували прискорювач, і цього року він готовий розпочати нові дослідження, які можуть повністю змінити все, що ми знаємо про фізику.

Також цього року мають запрацювати одразу чотири детектори гравітаційних хвиль — один у Японії, один в Італії та два у США. Існування гравітаційних хвиль було доведено зовсім недавно, проте відкриття, до яких вони можуть нас привести, просто феноменальні — їх викликають найекстремальніші космічні події на кшталт зіткнення двох чорних дір або нейтронних зірок. Завдяки гравітаційним хвилям ми можемо розкрити секрети Всесвіту і набагато більше дізнатися про еволюцію нашого світу.

Продовжуємо вивчати Місяць

У 2022 році на Місяць вирушить велика кількість орбітальних та посадкових модулів як національних космічних агенцій, так і приватних компаній. Наприклад, NASA планує запустити орбітальний апарат у межах місії Артеміда 1. Ще один орбітальний апарат агентства — CAPSTONE — досліджує орбіту для Gateway — першої космічної станції на орбіті Місяця.

На наш супутник збирається Індія в межах своєї третьої місячної місії Чандраян-3. Індійські вчені сподіваються зробити те, що у них не вийшло під час попередньої місії — м’яка посадка на місячну поверхню. Якщо все пройде гладко, то посадковий модуль випустить місяцехід, а Індія стане четвертою країною після США, Китаю та колишнього СРСР, якій вдасться м’яка посадка на Місяці.

П’ятою країною може стати Японія завдяки своїй місії SLIM, в межах якої вчені сподіваються привезти на Землю зразок для дослідження історії нашого супутника. Відправити свій перший космічний апарат на орбіту Місяця також планує Південна Корея.

Не забуваємо і про Марс

Говорити про колонізацію Марсу, звичайно ж, передчасно, проте 2021 рік ознаменувався великою кількістю гучних досліджень Червоної планети — зараз ми набагато краще розуміємо її умови й активно вивчаємо її еволюцію завдяки вертольоту Ingenuity і марсоходу Perseverance.

У вересні 2022 року планується спільна місія Європейського космічного агентства та російського Роскосмосу ExoMars. Якщо все піде за планом, європейський марсохід Розалін Франклін буде доставлений на Марс за допомогою російської ракети Протон-М, де шукатиме ознаки життя в минулому або теперішньому часі.

Космічні коштовності

У серпні NASA запустить апарат Психея, який попрямує до астероїда Психея-16, який неофіційно називають Клондайком. Вважається, що це найбільше в Сонячній системі небесне тіло, багате на метали — за попередніми підрахунками, на астероїді можуть бути величезні запаси дорогоцінних металів приблизно на $10 квінтильйонів. Психея може стати каменем, який відкриє для людства еру космічного видобутку ресурсів і, можливо, повністю змінить нашу економіку.

Існують припущення, що насправді Психея-16 виявиться зовсім не тим, що очікують вчені, і замість коштовностей ми виявимо звичайну купу каміння. Як це буде насправді, з’ясує лише місія NASA.

Проте астероїд цікавить нас не тільки з погляду уявного багатства. Вчені вважають, що це фрагмент ядра протопланети, яка не спромоглася сформуватися під час ранньої епохи існування Сонячної системи. Отже, космічний камінь може стати джерелом цінних знань про еволюцію світу, який сформувався навколо Сонця.

Боротьба за клімат

У листопаді 2022 року делегати з усього світу зберуться в єгипетському Шарм-ель-Шейху на саміт COP27, черговий раунд кліматичних обговорень ООН. Дослідники відстежуватимуть, як країни дотримуються взятих на себе зобов’язань під час попередньої зустрічі, зокрема скоротити споживання вугілля та викиди метану.

Трохи раніше, у квітні-травні, у китайському Куньміні пройде ще одна важлива конференція ООН, присвячена біологічному розмаїттю. Втрата середовища існування та інші чинники, пов’язані з діяльністю людини, поставили під загрозу зникнення близько мільйона видів рослин та тварин.