Китайська місія виявила нову аномалію на Місяці. Нам доведеться по-новому поглянути на наш супутник
Наукпоп3 листопада 2021, 20:03
Місяць — це не просто супутник Землі. Це джерело важливих знань про формування Сонячної системи, про те, як з’явилися та еволюціонували планети, зокрема Земля.
Причому за космічними мірками ця книга знаходиться буквально у нас під носом. Проте ми досі прочитали буквально кілька її розділів.
Що ми дізнаємося про Місяць останнім часом?
Нещодавно ми писали про те, що вчені NASA виявили на Місяці воду там, де її теоретично не мало бути. Через відсутність атмосфери перепади температур на поверхні нашого супутника занадто великі, щоб там теоретично могла існувати рідка вода.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Дослідники припускали, що вони можуть бути на полюсах у вигляді льоду, куди Сонце практично не дістає, проте виявили, що тіні, які відкидає шорстка поверхня Місяця, можуть створювати холодні пастки, в яких накопичується вода. Це важливо, оскільки Місяць може стати ідеальним перевалочним пунктом — ключовим об'єктом для подальшого освоєння космосу.
Наприклад, нещодавно NASA схвалила будівництво у місячному кратері LCRT (Lunar Crater Radio Telescope) — найбільшого радіотелескопа з нині існуючих. Завдяки тому що він не буде обмежений атмосферою Землі, а також фоновим шумом на зразок стільникового сигналу, він зможе вловлювати сигнали, які ми ніяк не зможемо виявити тут.
Також туди можна буде перенести промислові потужності — деякі експерти навіть припускали, що Місяць має потенціал стати ідеальним хабом для майнінгу криптовалюти.
Загалом Місяць може бути корисним для нас і як космічна станція, і як величезне джерело знань про те, як еволюціонував світ навколо нас. Саме тому наші місії мають таку цінність.
Які знання ми здобули завдяки китайській місії?
У грудні 2020 року китайський космічний апарат Chang’e 5 приземлився на ближній бік Місяця, щоб узяти там 1,7 кілограма місячної породи і привезти їх на Землю. Це були перші зразки поверхні нашого супутника, які ми отримали за понад 30 років.
Ми знаємо, що певний час тому на поверхні Місяця були активні вулкани. Це дозволяє вченим робити припущення щодо «віку» Місяця — близько 4,5 млрд років. Вивчення зразків дозволяють вченим розуміти, які породи перебувають у певних кратерах, і навіть дізнаватися, що саме провокує вулканізм. Завдяки подібним аналізам у майбутньому вчені зможуть «досліджувати» схожі небесні тіла з активними вулканами, доступу до яких у нас немає, лише вивчаючи кратери.
Вулкани були активними там, починаючи від приблизно 3 млрд років тому (саме такі зразки привезла нам американська місія Аполлон) до приблизно мільярда років тому, коли утворилися деякі молоді кратери, вік яких зуміли визначити вчені. Раніше дослідники могли лише припускати, що на Місяці на той час були активні вулкани, але без аналізу місячної породи вони не могли стверджувати цього, напевно.
Через те що «наймолодшій» місячній породі було цілих 3 млрд років, ми мали величезну дірку — ми не уявляли, які саме зразки створювалися вулканами цілих 2 млрд років. Завдяки китайській місії ми зможемо закрити цю прогалину.
Перша команда вчених визнала, що вік привезеної породи — 1,97 млрд років. Друга команда проаналізувала інший привезений камінь та оцінила його вік у 2,03 млрд років. За геологічними мірками це мінімальна різниця. І, що найважливіше, це доводить, що на Місяці справді були активні вулкани в цей період.
«Це означає, що 2 мільярди років тому мантія мала достатньо внутрішнього глибокого мантійного тепла, щоб продовжувати плавити матеріали та виробляти екструзійні морські базальти», — коментує своє дослідження професор геологічних наук Університету Брауна Джеймс Хед.
Однак чому мантія залишалася активною в цей період — загадка. Нинішні теорії свідчать, що всередині було багато місячних радіоактивних порід, об'єднаних під абревіатурою KREEP — вони виділяють тепло і могли б нагрівати мантію. Аналіз привезених зразків показав, що справа не в них — у породах їх практично не виявилося, а отже, причиною вулканізму було щось інше.
Серед інших припущень — припливний розігрів супутника, який спричиняється гравітаційною взаємодією Сонця, Землі та Місяця. Приливні сили розгойдують надра небесного об'єкта, через що він нагрівається зсередини. Джошуа Снейп, науковий співробітник Королівського товариства, впевнений, що тепер вченим точно буде чим зайнятися найближчим часом.
- Місія Люсі: як NASA планує розгадати таємницю походження Сонячної системи за допомогою астероїдів
- Що ти таке? Астрофізики зафіксували загадкові радіосигнали, які виходять з центру нашої галактики
- Учені виявили стародавній зоряний пил з упалого на Землю метеорита. Він розповість нам, як з’явилося Сонце