Що ти таке? Астрофізики зафіксували загадкові радіосигнали, які виходять з центру нашої галактики

Щось подібне зафіксували вчені з університету Сіднея. За період із січня по вересень 2020 року вони шість разів наражалися на світлове утворення в центрі Чумацького Шляху. Яскравість утворення постійно змінювалася, причому жодних патернів вчені знайти не змогли — швидше за все, світіння «вмикається» і «вимикається» випадково.

«Найдивнішою властивістю цього нового сигналу є те, що він має дуже високу поляризацію. Це означає, що його світло коливається тільки в одному напрямку, але цей напрямок обертається з часом», — каже Цзітенг Ван, аспірант в Школі фізики Сіднейського університету і провідний автор нового дослідження.

Ван разом зі своїми колегами вивчав небо за допомогою радіотелескопа ASKAP CSIRO, розташованого в Західній Австралії. Коли вони поглянули в бік центру Чумацького Шляху, вони виявили сигнал ASKAP J173608.2−321635. Ван передбачає, що команда вчених могла мати справу з невідомим досі об'єктом.

«Спершу ми вважали, що це може бути пульсар — дуже щільний тип, що обертається довкола мертвої зірки. Але сигнали від цього нового джерела не відповідають тому, що ми очікуємо від подібних об'єктів», — пояснює вчений. Річ у тім, що пульсар надзвичайно швидко обертається — кількаразово навколо своєї осі за секунду. Через це дослідники могли б фіксувати його радіосигнали з однаковою періодичністю — проте у випадку з ASKAP J173608.2−321635 цього не відбувається.

Науковці спробували знайти об'єкт у видимому світлі, однак у них нічого не вийшло. Також вони спробували спостерігати за ним в ближньому інфрачервоному діапазоні, перевірили, чи випускає він інфрачервоні промені і навіть вивчили архіви радіоданих, зібраних іншими радіотелескопами. Ці пошуки не дали жодних результатів — загадковий сигнал можна виявити лише за допомогою радіотелескопу.

Тоді вони спробували вивчити сигнал за допомогою більш потужного радіотелескопу — південноафриканського MeerKAT. Він працює на дещо інших частотах, завдяки чому ліпше вловлює пульсуючі радіохвилі. Це дозволило їм знову потрапити на слід загадкового сигналу і навіть висунути кілька припущень, що ж може бути його джерелом. Однак через те, що отримані зображення не схожі на жоден відомий нам об'єкт, думки вчених, що ж його випускає, розділилися.

Це може бути зірка з надзвичайно малою масою або яскравістю, однак зазвичай такі об'єкти можна помітити в ближньому інфрачервоному діапазоні і за випущеними ними рентгенівськими променями. Ще одним припущенням були пульсари і магнетари — однак і вони не підходять: їх радіовипромінювання зазвичай схожі на маяк, який світить з певною періодичністю. Більш того, вчені не фіксували цей сигнал протягом трьох місяців, що робить його ще більш несумісним із цим типом зірок.

Науковці виявили, що радіосигнал схожий на невловимий клас об'єктів під назвою радіопереходи Галактичного центру (GCRT). Три подібних сигнали дослідники вловлювали десь 20 років тому — вони також характерні тим, що їх «бачать» тільки радіотелескопи, а їх радіоспалахи не супроводжуються рентгенівськими променями. Проте за своїм характером ці сигнали також відрізняються: всі три GCRT «блимали» набагато швидше, ніж ASKAP J173608.2−321635.

Наразі робочих версій у вчених дві — й обидві доволі інтригуючі. Перша: вони натрапили на новий тип GCRT — це розширює межі того, чого ми очікували від подібних сигналів з центру галактики. Таким чином, ми зможемо докладніше вивчити їх і нарешті з’ясуємо, що вони означають. Друга: це новий тип зірки, про яку ми поки що нічого не знаємо.

Протягом наступного десятиліття в експлуатацію буде запущено трансконтинентальний радіотелескоп Square Kilometer Array (SKA), який науковці планують використовувати, щоб вирішити свою загадку. А поки що, нам залишається лише здогадуватися, що ж це за таємничі радіосигнали виходять від самого центру Чумацького Шляху.