Господар неба. Як супутники Ілона Маска відбирають у нас чисте небо і дедалі більше заважають ученим вивчати космос

Інновації

1 лютого 2022, 20:03

Компанії, які працюють над створенням супутникового інтернету, захоплюють навколоземну орбіту. Ми вже втратили чисте нічне небо, а невдовзі можемо втратити можливість безперешкодно вивчати космос.

Інтернет, доступний по всій планеті — це чудово. Зараз це такий самий важливий елемент життя в сучасному суспільстві як питна вода та електрика.

Одним із перших про ідею супутникового інтернету заговорив Ілон Маск. Він вже давно переконує світ, що мережа Starlink — це майбутнє інтернету, який буде доступнішим, швидшим, кращим і ще бозна-скільки прекрасних епітетів.

Його система супутників Starlink активно розвиває свою присутність у космосі — SpaceX отримала дозвіл на запуск 4408 супутників на навколоземну орбіту на висоті 550 км; На сьогодні компанія запустила більш як половину з них.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Зараз SpaceX чекає дозволу від Федеральної комісії зі зв’язку США на запуск майже 30 тис. другого покоління супутників, які займуть 9−12 орбіт висотою від 340 до 614 кілометрів. Це необхідно для поліпшення якості сигналу — і це при тому, що вже зараз половина всіх навколоземних супутників є частиною мережі Starlink.

Хороша новина — інтернет Starlink стане якіснішим і ожливо, з часом) дешевшим. Хороша новина для Ілона Маска — він стане ще багатшим. Starlink допоможе бізнесмену ще більше зосередити увагу на собі та успіху своєї компанії — а Маск вже точно зможе розповісти якусь гарну історію про розвиток людської цивілізації завдяки супутниковому інтернету. Десь у цій історії, напевно, знайдеться місце для колонізації Місяця і, звичайно ж, Марсу.

Погана новина — більшість супутників розроблені і запущені практично без урахування їхньої здатності до відображення. Якщо говорити простіше, то зовсім скоро на Землі не буде жодної точки, з якої ви змогли б побачити чисте нічне небо. І дякувати за це варто не лише Маску — вже скоро до його мережі Starlink приєднаються Amazon, британська OneWeb і китайська GW.

Астрономи вже скаржаться на роботу супутників — ті заважають вченим досліджувати космос. Обсерваторія Zwicky Transient Facility (ZTF), розташована в Каліфорнії, кожні два дні сканує нічне небо у пошуках блискучих об'єктів, які з’являються лише на деякий час. Так астрономи стежать за спалахами наднових зірок або астероїдами, що пролітають поруч із Землею.

Тепер же, «завдяки» супутникам кожне п’яте зображення, яке отримує обсерваторія, сполосоване світлом супутників, що пролітають.

Слід Starlink перекриває галактику Андромеди / Фото: Caltech Optical Observatories/IPAC

Команда вчених вирішила перевірити, скільки знімків обсерваторії було зіпсовано супутниками. Своє дослідження вони опублікували в журналі The Astrophysical Journal Letters.

Астрономи проаналізували фото, зроблені з листопада 2019 по вересень 2021 року, та порівняли кількість знімків, на яких були присутні сліди супутників з кількістю запущених супутників Starlink. Отримані результати виявилися невтішними — чим активніше SpaceX запускала свою техніку, тим більше фотографій були сполосованими її слідами.

Сині стовпчики показують кількість зіпсованих знімків за 10-денний період спостереження. Червона лінія показує загальну кількість супутників Starlink / Фото: Mróz, et. al. Under CC Attribution 4.0 License

Вчені зазначають, що наприкінці 2020 року смуги від супутників Starlink виявили на 6% зображень. До кінця 2021 року цей показник зріс до 18%.

У SpaceX говорять, що в курсі проблеми і борються з нею, встановлюючи козирки на нові супутники, які знижують їхню видимість.

Завдяки тому що вчені адаптують свої системи до постійної присутності слідів на знімках, можливість пропустити якусь серйозну наукову подію є не дуже високою. Однак тут важливу роль відіграє те, що йдеться про знімки, зроблені в денний час, коли проблема не стоїть так гостро. Оскільки сліди від супутників найчастіше проявляються на нічних знімках, вони можуть істотно вплинути на дослідження Сонячної системи.

Проте майбутнє диктує свої умови, адже на денні знімки можуть вплинути супутники, запущені в майбутньому іншими компаніями, які вирушать на вищі орбіти, стверджує провідний автор дослідження Пшемек Мроз.

Важливо також зазначити, що ситуація точно не ставатиме кращою. Навпаки, вона буде лише гіршою — вже зараз SpaceX має дозвіл на запуск понад 10 тис. супутників; автори дослідження вважають, що за такої кількості техніки буквально кожен знімок нічного неба міститиме сліди Starlink. SpaceX при цьому планує в сумі вивести на навколоземну орбіту більш ніж 40 тис. супутників, після чого нічні зображення міститимуть у середньому по 4 штучні лінії.

Канадські астрофізики пішли ще далі і вивчили, до чого призведе запуск приблизно 65 тис. супутників, якими компанії, що працюють над створенням мережі супутникового інтернету, закидають навколоземну орбіту. Статтю опублікують у журналі The Astronomical Journal, а поки що вона доступна на базі препринтів arXiv.

Результат не тішить — сучасні діти вже ніколи не побачать таке чисте нічне небо, як десять років тому. Ситуацію не поліпшить навіть оновлений дизайн Starlink. Симуляція показала, що кожна 15-та точка на нічному небі буде повзучим супутником, а не зіркою. «Неможливо мати десятки тисяч супутників на низькій навколоземній орбіті і уникнути наслідків для астрономії», — пише Саманта Лоулер, доцентка астрономії Університету Регіни, яка працювала над дослідженням.

Найсерйозніша проблема для майбутнього нашого неба — практично повна відсутність будь-якого регулювання запусків супутників. Водночас компанії, які працюють над цими запусками, не замислюються над довгостроковими проблемами, які це може принести, адже у найближчій перспективі на космосі можна дуже добре заробити — до того ж як гроші, так і репутацію космічних дослідників, чим уже кілька років активно користується Ілон Маск.

Супутники також не зможуть працювати постійно — вони мають досить короткий термін придатності, після якого їх замінятимуть. Відпрацьовану техніку ніхто, звичайно ж, не утилізуватиме — вони залишатимуться у верхніх шарах атмосфери Землі, перетворюючись на яскраве космічне сміття.

«Більшість супутників [використаних] нікуди не зникнуть — вони оселяться у верхніх шарах атмосфери. Оскільки супутники складаються з алюмінієвих сплавів, вони утворюватимуть глинозем, який потенційно може руйнувати озонову кулю і спричиняти глобальні зміни температури. Проблема ще досі недостатньо вивчена, оскільки низька навколоземна орбіта не підпадає під дію будь-яких екологічних норм. Немає жодних правил щодо світлового забруднення, забруднення атмосфери від запусків, забруднення атмосфери від повторного входу в атмосферу чи зіткнень між супутниками», — пише Лоулер.

Складно навіть уявити шкоду, якої буде завдано людській цивілізації у разі банкрутства однієї з компаній. Хто прибиратиме тисячі супутників з орбіти, як це відбуватиметься — ніхто не знає.

Безперечно, глобальний доступ до інтернету стає базовою потребою в наш час. Однак супутниковий інтернет — це не єдиний вихід; радше це найвигідніший спосіб захоплення перспективного ринку за рахунок кожного з нас. Ніхто не поверне колишнє чисте нічне небо, а вченим буде все складніше вивчатиме космос. Однак поки SpaceX, Amazon і кілька інших компаній запускатимуть супутники без будь-якого міжнародного регулювання, нам дійсно доведеться розплачуватися за це.

Інші новини

Всі новини