Цей текст виходить на кілька місяців пізніше, ніж мав бути.
Почасти через плутанину зі світлинами, які ми тривалий час вважали втраченими після незапланованого форматування карти пам’яті з тестового смартфона.
Частково через те, що я довго не міг скласти своє остаточне враження від цього незвичайного автомобіля.
Та краще пізніше, ніж ніколи.
Отже, Citroen C4 Cactus — що за звір і чи варто на нього сідати.
Citroen C4 Cactus — як їде?
М'яка комфортна підвіска — один з тих моментів, за які французькі машини можна і потрібно шанувати.
У багатьох недорогих моделях, що Peugeot і Citroen, що Renault, плавність ходу і здатність оберігати пасажирів від трясіння зведені в такий абсолют, що впору змагатися з Lexus і Mercedes.
Ні, звичайно, у французів є і авто, що стоять ближче до німців і японцям, з більш щільною підвіскою. Але такого точно не скажеш про Citroen C4 Cactus.
Тут все досить традиційно. Ходова частина відверто заточена під комфорт. Вона тут з гідравлічними елементами. І відповідною назвою — PHC (Progressive Hydraulic Cushions).
Cactus м’яко пливе над дорогою, непомітно ковтаючи нерівності. Це один з тих автомобілів, в яких можна не помітити, що проїжджаєш лежачого поліцейського (бажано, звичайно, цього не робити, а то знадобиться недешевий ремонт ходової).
На ями і горби кузов Cactus відгукується переважно погойдуваннями, навіть вельми різкі стики асфальту і глибокі вибоїни тут майже не відчуваються.
Загалом, якщо ви є поціновувачем м’яких автівок, то Citroen C4 Cactus — просто знахідка.
Кермове управління теж налаштовано на догоду комфорту. Кермо легке, зворотній зв’язок з дорогою мінімальний. Якщо взяти в якості системи координат гранично точне кермо а-ля BMW з одного краю і гранично «желейне» кермо а-ля Toyota, то Citroen C4 Cactus виявиться набагато ближчим до другого варіанта.
Але при цьому, все ж кермується Cactus набагато цікавіше, ніж Toyota. Машина майже не крениться в поворотах і майже не потребує підкермувань на дузі. Та й на швидкостях вище 120 км/год не «гуляє», а поводиться передбачувано.
«Робот» м’яко і майже непомітно перемикає передачі. Це великий плюс Cactus в порівнянні з деякими іншими моделями концерну PSA. Наприклад, в тому ж Citroen C1 «робот» такий сумний, що іноді хочеться кинути машину прямо на дорозі і пересісти в тролейбус.
Втім, нахвалювати поведінку «робота» в Cactus довго не вийде. Спроби їздити динамічно тут же призводять до появи ривків і поштовхів. Ніби їдеш на 20-річній евроблязі з напівдохлим «автоматом».
Можливостей 1,6-літрового дизеля (100 к.с.) вистачає для неспішної їзди, але в перегонах на Cactus, звичайно, брати участь не захочеться.
Двигун до речі, гучний. він відчутно «торохтить» на холостих обертах і починає «гарчати» після 3000 об/хв, зайвий раз нагадуючи про свої невеликі можливості. Після певного моменту тиснути на газ немає сенсу. Двигун видає більше шуму, і все. Машина швидше не їде.
В Україні вже почали надходити машини 2019 модельного року з 1,5-літровим дизелем і 6-ступінчастим «автоматом». Хочеться вірити, що там характер поведінки трохи зміниться, але стверджувати нічого не стану, на такому Cactus ще не їздив.
Ну і так, ніяких ілюзій бути не повинно. Citroen C4 Cactus — суто передньопривідний автомобіль, його позашляхові можливості не більші, ніж у звичайного міського хетчбека.
Загалом Citroen C4 Cactus — це приємний і комфортний автомобіль для шанувальників неспішної їзди. Полюбляєте різкі старти і динамічні перелаштування? Проходьте повз.
Citroen C4 Cactus — як виглядає?
К оли Cactus з’явився в 2014 році, машину відчайдушно намагалися замаскувати під кросовер. Одні гумові накладки на дверях чого вартували.
Автомобіль виглядав незвично, зухвало і відверто дорожче, ніж коштував. Це був плюс Cactus, його найсильніша сторона.
В оновленні 2017 року автомобіль перемітився в хетчбеки без зайвих прикрас, що різко знизило його «додану вартість». Можливо, це суб'єктивне враження (у статистиці продажів я не копирсався), але складається відчуття, що Cactus стали рідше купувати. На дорогах мені частіше траплялися дорестайлингові машини перших років випуску.
Нинішній Cactus і справді дещо розчаровує. Замість фірмових накладок на дверях тепер лише оригінальні молдинги. Оптика, і передня і задня, стала менш химерними.
Тепер це вже не щось унікальне, а просто машина трохи крупніша, ніж C3.
Citroen C4 Cactus — що всередині?
В середині — справжня Франція.
Оригінальний дизайн, частково — з «закосом» під купе старих європейських потягів. Незвичайні дверні ручки, заклепки, застібки, полички і ніші різного розміру, відкидні кватирки замість опускних стекол на задніх дверях.
У новому Cactus з’явився традиційний важіль стоянкового гальма (у першому поколінні його не було).
Оригінальна панель приладів не схожа на класичні рішення, але при цьому вона досить функціональна, а картинка залишається читабельною навіть на яскравому сонці.
Від суцільного переднього дивана в новому Citroen C4 Cactus відмовилися. Тепер тут роздільні сидіння, а підлокітник абсолютно символічний.
Позаду місця не дуже багато, особливо для ніг. Та й подушки сидінь закороткі — ноги ніби звисають, в далекій дорозі більше стомлюєшся.
Багажник тут не дуже великий (348 л). У далекій дорозі для сім'ї це вже замало.
Citroen C4 Cactus — що по грошах?
Ціни на Citroen C4 Cactus стартують від 470 тис. грн. За 520 тис. можна купити комплектацію крутішу — з камерою заднього виду і легкосплавними дисками.
Це машини 2018 року. А за нові (з 1,5-літровим дизелем і АКПП) просять трохи більше. Найпростіша версія обійдеться в 550 тис. грн, а топова — в 620 тис. грн.
Про економічність Citroen C4 Cactus з 1,6-літровим дизелем я можу цілком впевнено поставити найвищий бал.
В умовах Києва витрата становила майже 7,2−7,4 л на 100 км. На трасі Cactus взагалі тішить. При швидкості 90 км/год витрата не перевищує 4 л на 100 км. Якщо їхати з крейсерською швидкістю 120 км/год, витрата сягає приблизно 5,5−5,7 л на 100 км.