Що таке свідомий штучний інтелект, чи зможуть алгоритми колись мислити як люди та яка технологія допоможе нам

Ідея розробки свідомого ШІ (AGI, Artificial general intelligence) вже давно захоплює розум вчених. Раніше вважалося, що така технологія допоможе нашій цивілізації процвітати та розвиватися неймовірними темпами, оскільки людський мозок буде посилено усвідомленим мозком штучного інтелекту.

Це вже зараз, коли ми побачили потенціал навіть набагато більш обмежених моделей на кшталт ChatGPT, ми можемо приблизно намалювати собі картину того, як AGI може вплинути на світ. І так, якщо ви цього боїтесь, знайте — ви не одні.

Проте насправді зараз навіть не існує якогось «централізованого», єдиного поняття, що ж таке AGI — кожен дослідник інтерпретує його по-своєму. Якщо якось узагальнити цей салат з різних думок, то виходить, що AGI — це штучний інтелект, який може виконувати інтелектуальні задачі. Тобто, замість того, щоб писати текст як GPT — компілюючи його з того, що вже є в базі, яку в мовну модель завантажили люди — свідомий ШІ буде розуміти, що він пише та зможе придумувати нові сенси замість того, щоб повторювати вже створені.

Дослідники команди Microsoft Research у своїй статті про GPT-4 стверджують, що цей алгоритм є прикладом AGI на початковій стадії. Цю думку вони пояснюють, що модель справляється із більшістю тестів краще за людей; крім того вона може виконувати більш «складні» завдання на кшталт кодування та малювання. Натомість вони відзначають, що GPT-4 не зможе замінити людей в усьому, а також що модель не має своїх бажань.

Проте можливість генерувати контент на базі обробки тонни контенту, завантаженого в «мозок» алгоритму нічого не каже про те, що він набуває свідомості, каже Еллісон Еттінгер, доцентка Чиказького університету, яка досліджує обробку мови для людей і машин в коментарях для видання Wired. Навіть попри усю увагу до генеративного ШІ у 2023 році, зараз важко уявити весь потенціал, захований у цій технології; тому і говорити про AGI непросто — ніхто насправді не знає, чи це можливо. Зараз ситуація доволі проста: компанії навчають свої алгоритми за доопомгою різноманітних баз даних, поки дослідники шукають нові можливості та застосування.

Свідомий штучний інтелект — це не тільки технічне питання, а навіть філософське. Наприклад, ми і досі до кінця не розуміємо, як працює наша свідомість — як тоді можна говорити про те, що ШІ стане свідомим? Те, що ШІ швидше рахує, пише підводку для посту в соцмережах чи малює психоделічну картинку, точно не робить його розумнішим за людину. Адже людина виконує ці завдання зовсім інакше, використовуючи свій головний козир перед машиною — мозок. Людина може думати, аналізувати, погуглити і створити щось дійсно нове, розуміючи, що і як вона робить. ШІ поки що здатен лише генерувати копіпасту — хоч і дуже якісну.

«Можливо, колись я зміню свою думку, проте зараз я дуже скептично налаштована [щодо можливості створення свідомого штучного інтелекту]. Я бачу, що у багатьох людей може скластися враження, що це вже дуже близько, проте коли ви працюєте настільки близько до ШІ, ви бачите багато обмежень. Люди схильні вірити, що якщо штучний інтелект може робити щось розумне, як-от перекладати або грати в шахи, то він має дуже легко справлятися з більш легкими завданнями. Правда в тому, що те, що легко для машин, може бути складним для людей — і навпаки», — пояснює дослідниця ШІ Єджін Чой.

Вона впевнена, що сучасному ШІ ще далеко до того, що ми називаємо свідомістю. Він обмежений рамками вузьких завдань, які він може виконувати дуже добре, через що людям може здаватися, що от-от і нейромережа почне приймати власні рішення та обов’язково захоче забрати чиюсь роботу.

Проте є й інші думки. Наприклад, видання The Conversation зібрало думки експертів, які вважають, що зрештою нам все ж таки вдасться досягнути AGI. Варто зазначити, що усі вони трошки по-різному інтерпретують цей термін, проте загалом усі вони сходяться на думці, що через певний час, коли ми краще розумітимемо цю технологію, алгоритми зможуть виконувати інтелектуальну роботу на рівні або навіть краще за людей.

Крістін Махер, яка займається біомедичною інженерією та обчислювальними нейронауками, стверджує, що ми станемо свідками розвитку AGI, проте це не станеться скоро. Вона порівняла цей процес із тим, як зростає людина — у дитинстві ми навчаємось критичному мисленню, розвиваємо емоційність та пізнаємо світ, постійно з ним взаємодіючи.

«ШІ ще не набув таких можливостей. Але якщо люди можуть навчатися такому, ШІ, ймовірно, теж зможе — і, можливо, навіть швидше. Ми все ще з’ясовуємо, як слід будувати, навчати та взаємодіяти з моделями ШІ, щоб розвивати в них такі риси. Тому головне питання полягає не в тому, чи досягне ШІ рівня людського інтелекту, а в тому, коли і як це станеться», — розповідає вона.

Цілком можливо, що досягнути AGI ми зможемо лише тоді, коли отримаємо доступ до ще однієї надперспективної технології — квантових обчислень, каже Дана Разазадеган, яка займається ШІ та data-science у Свінбурзькому технологічному університеті. За її словами, сучасні моделі обмежені «відносно невеликими та упередженими навчальними базами даних», а також «обмеженою обчислювальною потужністю».

Квантові комп’ютери піднімуть можливості розвитку ШІ на новий рівень — вони зможуть обробляти значно більші та краще відкалібровані набори даних, які дозволять їй набути певних людських навичок, які ми отримуємо під час взаємодії зі світом. Зрештою, ці системи після певного моменту зможуть самовдосконалюватися без участі людини, що і буде моментом досягнення AGI.

Зрештою, навіть оптимістично налаштовані експерти не впевнені, що нам вдасться досягнути AGI найближчим часом: ці рамки зазвичай варіюються від 10 до 50 років.