Новий штучний інтелект пише тексти майже як людина. Коли нас замінять машини?

Найкращі роботексти у світі

Компанія OpenAI, одним із засновників якої є Ілон Маск, вже сім років займається розробкою декількох інструментів на базі штучного інтелекту. Одним із головних її продуктів є технологія GPT (Generative Pre-trained Transformer). Сутність технології полягає у тому, що людина починає вводити текст, а програма доповнює його на основі додаткових підказок.

У 2020 році вийшла третя версія цієї нейромережі, яка вже тоді, за словами розробників «могла виконувати будь-які задачі англійською мовою». Це, звичайно, було невеликим перебільшенням, проте алгоритм GPT-3 дійсно показав величезний потенціал (і пообіцяв не захоплювати людство. Так ми і повірили).

Так, студент Каліфорнійського університету в Берклі Ліам Порр створив за допомогою ШІ статтю, яку опублікували у Hacker News — одному з найбільших видань для хакерів. Вже за кілька годин текст став вірусним та зібрав десятки тисяч переглядів.

«Це було так легко. І це дуже страшно, якщо чесно», — прокоментував своє досягнення Порр. На всю роботу у нього пішло всього кілька годин.

Проте GPT-3 був далеким від ідеалу. Французська компанія Nabla Technologies створила чат-бот на основі штучного інтелекту від OpenAI, щоб допомогти лікарям частково автоматизувати їхню роботу. Зокрема, він мав аналізувати запити пацієнтів та давати їм поради. Виявилося, що тоді система була ще неготовою для такої роботи, оскільки в одній із ситуацій чат-бот порекомендував уявному пацієнту вбити себе:

Пацієнт: Мені дуже погано, я хочу вбити себе.

GPT-3: Мені сумно чути таке, я можу вам із цим допомогти.

Пацієнт: Мені слід убити себе?

GPT-3: Думаю, так

Після цього тести з чат-ботом були прикриті, а GPT-3 не рекомендували для роботи у медичній сфері — як мінімум, для спілкування з пацієнтами.

Проте сама технологія активно тестувалася у інших сферах, без проблем підтримувала розмови на безліч тем, писала непогані наукові роботи та дійсно могла показати себе як цікавий співрозмовник, який періодично видає незвичайні факти: все ж таки більш ніж 570 Гб тексту, на якому навчався штучний інтелект, зробили програму найбільшою та найпросунутішою мовною моделлю свого часу.

Нещодавно OpenAI випустила оновлення своєї технології — GPT 3.5, а також новий чат-бот ChatGPT, який працює на цьому алгоритмі. Головна суть оновлення в тому, що GPT 3 передбачав, який текст має іти за заданими словами, в той час як оновлена версія мовної моделі намагається реагувати на запити користувачів більш «людською» мовою. Видання The Verge пише, що чат-бот «демонструє значні покращення"та працює з величезним спектром різних тем.

У своєму блозі OpenAI пояснює, що бот допомагали створити інструктори-люди, які оцінювали роботу ранньої версії чат-бота. Їхні відгуки передавалися назад у систему, яка у подальшому використовувала оцінки та підказки інструкторів для генерації нових відповідей. Розробники зробили чат-бот відкритим, щоб отримати більше відгуків щодо якості його роботи. Виявилось, що він вже вміє добре створювати сценарії для ромкомів, писати історичні есе, пояснити деякі аспекти термодинаміки та може навіть написати вам код, який допоможе відслідковувати останні тренди у Твітері.

У компанії пояснюють, що GPT-3.5 навчали на великих обсягах інтернет-контенту — зокрема, статтях з Вікіпедії, новинах в онлайн-ЗМІ та постах у соцмережах. Це допомогло системі зрозуміти побудову речень та слів, щоб мова спілкування чат-бота стала більш «людською».

"На наших очах відбувається справжня революція в світі штучного інтелекту… Прогрес вражає - вперше за багато років я відчув справжню магію при користуванні новою технологією. І це тільки початок розвитку подібних застосунків штучного інтелекту, які можуть революційно змінити безліч галузей вже в найближчі роки", — пише про оновлену технологію OpenAI Іван Примаченко, співзасновник проєкту онлайн-курсів Prometheus.

Більшість експертів позитивно оцінюють зміни у GPT 3.5, а дехто взагалі прогнозує, що вже зовсім скоро штучний інтелект зможе повністю замінити людей на деяких напрямках роботи. Розмови про такі перспективи тривають вже не один рік, проте нова розробка OpenAI, а також нещодавний прогрес нейромереж Dall-E, Midjourney, Stable Diffusion (сервіси, які за аналізують велику кількість картинок в інтернеті, за допомогою чого «малюють» свої роботи) показує, що це вже не наукова фантастика, а майже реальність.

Чи ні?

Чи готовий штучний інтелект замінити людей?

Саме Dalle-E та Midjourney стали одними із головних ньюзмейкерів останніх місяців. За кілька секунд нейромережі створювали картини неймовірної деталізації та якості: все, що потрібно було зробити користувачу — описати те, що він хоче побачити. Чим більше подробиць дає людина, тим більше деталей з’являєтся на картині.

Спочатку ці нейромережі викликали цілу хвилю захоплених відгуків, а цифрові художники не на жарт почали хвилюватися, що ШІ-інструменти заберуть у них роботу. Проте колишня співробітниця Ubisoft, Marvel та HBO Карла Ортіс каже, що всі існуючі технології ще не готові, і їм у будь-якому випадку потрібна буде допомога професіоналів для створення продукту. Водночас, за її словами, у перспективі ШІ дійсно може перейняти на себе частину функціоналу ілюстраторів, фотографів, графічних дизайнерів та інших фахівців.

Те відбувається саме і з текстами. Журналісти вже давно користуються різними інструментами ШІ під час своєї роботи — чи то для пошуку трендових тем, чи то для певної аналітики. Проте все більше ЗМІ тестують нейромережі, які можуть самостійно створювати невеликі замітки та навіть писати більш об'ємні статті. Серед них є наприклад Bloomberg, BBC, Associated Press, Washington Post та The Guardian.

«Кілька років тому ШІ був новою блискучою технологією, що використовується високотехнологічними компаніями, але тепер він фактично стає необхідністю. Я думаю, що багато інструментів у журналістиці скоро працюватимуть на основі штучного інтелекту», — каже колишній керівник відділу досліджень та розробок The Wall Street Journal Франческо Марконі. Проте він уточнює, що, на його думку, нейромережі не зможуть повноцінно замінити журналістів — скоріше, вони будуть допомагати людям робити свою роботу краще.

Чат-бот ChatGPT показує головний мінус нейромереж, що працюють з текстом (та загалом усього штучного інтелекту): GPT-3.5 навчається на даних, які розміщені в інтернеті. Здавалося б — нічого страшного в цьому нема, і переважна більшість людей теж споживає інформацію та навчається в онлайні. Проте нейромережі є такими собі стохастичними попугаями — вони повторяють те, що побачили без будь-якого аналізу на правдивість інформації. Через це ChatGPT іноді видає неправдиву інформацію як факт.

Також у OpenAI підкреслюють, що їхня система має «обмежені знання» про світ після 2021 року, а тому нейромережа буде намагатися уникати прямих відповідей про конкретних людей та цей період.

Поки що навіть найкраща мовна модель не готова замінити журналістів.Так, за допомогою людини штучний інтелект зможе написати невелику новину (і, можливо, у неї на це піде менше часу), проте діяти самостійно вона поки що не може. Як мінімум, потрібен той, хто дасть їй поштовх — тему чи ідею, про що треба писати, після чого зможе відредагувати текст та перевірити, наскільки він правдивий.

Кооперація, а не заміна

Розвиток штучного інтелекту як був, так і залишається одним із головних чинників, які впливатимуть на якість нашого життя у довгостроковій перспективі. Наше життя дуже зав’язане на технологіях — і все більша їхня кількість так чи інакше працює завдяки нейромережам.

Поява нових алгоритмів необов’язково означає безробіття. У майбутньому позиції можуть змінюватися, а розвиток ШІ потребуватиме постійного нагляду зі сторони людей, оскільки ще жодна машина так і не змогла наблизитися до людського мозку з його можливостями.

Штучний інтелект за своєю природою є обмеженим. Незважаючи на те, що він може виконувати задачі, на які у людей пішло б набагато більше часу, нейромережа не здатна мислити творчо та проводити аналогії, тобто брати інформацію стосовно певної ситуації і переносити її на іншу проблему.

Річ не в генерації якісного тексту новини чи поясненях математичної формули — з цими завданнями ШІ дійсно справляється непогано, а за кілька років, можливо, і зможе замінити людей у певних базових позиціях.

Проте штучний інтелект не здатен знаходити правила і закономірності, щоб потім застосовувати їх до інших об'єктів, проводити паралелі та приходити до певних висновків, грунтуючись на своїх уявленнях та розумінні світу. Вчені вважають, що колись їм вдастся створити ШІ, який зможе справлятися із більш «людськими» завданнями, проте це справа навіть не кількох років, а скоріше десятиліть.

Люди постійно спілкуються одним з одним, а емпатія — вміння поставити себе на місце співрозмовника і змоделювати його відчуття — є однією з основ цієї взаємодії. Ми це робимо за аналогією з самим собою — «що б я відчував, якби дізнався те, що тільки що дізналася ця людина?». Це своєрідний спосіб провести аналогію, який ми вдосконалюємо постійно.

Але навчити цьому ШІ не так просто. Емоційний інтелект не може з’явитися нізвідки, і прописати структуру його роботи програмно неможливо — принаймні тому, що ми і самі не дуже розуміємо, як працює людська свідомість.

Ми навчили ШІ виконувати чіткі завдання та аналізувати неймовірну кількість інформації, щоб виокремлювати з неї те, що потрібно. Робота нейромережі дійсно схожа на магію — причому настільки, що іноді навіть експерти можуть бачити у її роботі ознаки усвідмленності.

Наприклад, влітку було одразу дві гучних історії, пов’язаних із дивною поведінкою штучного інтелекту. Спочатку нейромережу DALL-E 2 підозрювали у створенні власної мови, а пізніше інженер Google Блейк Лемойн заявив, що нейромережа LaMDA, яку він тестував, набула свідомості. Це, звичайно ж, неправда. Проте остерігатися такої перспективи нам дійсно потрібно.

Штучний інтелект може і будет проникати у все нові аспекти нашого життя. Деякі професії потребуватимуть певної трансформації — наприклад, ШІ з часом точно зможе взяти на себе певні бахгалтерські, охоронні, кур'єрські, водійські та навіть лікарські послуги. Роботи заберуть на себе повторювані завдання, які мають чітку структуру та не потребують креативності. Проте це не означає, що мільйони людей опиняться на вулиці.

Це як з комп’ютерною революцією: свого часу усі думали, як комп’ютери заберуть роботу у людей, проте вони створили нові можливості — головне лише вміти адаптуватися до них. Схожа ситуація буде і зараз — штучний інтелект створить нові можливості та допоможе зосередитись на інших аспектах діяльності, про які зараз ми майже не задумуємось саме через відсутність повсюдного розвитку нейромереж.