Вчені відкрили таємничу особливість нашої пам’яті — скоріше за все, ви неправильно сприймаєте своє минуле

Робота опублікована в журналі Plos One. Команда дослідників під керівництвом психологині Марти Оттен з Амстердамського університету провели кілька експериментів, щоб перевірити, чи дійсно наше сприйняття реальності є правильним. Зрештою вони прийшли до висновку, що люди можуть робити помилкові висновки та згадувати неіснуючі речі навіть через кілька секунд після того, як вони щось побачили.

Цей феномен дослідники назвали ілюзією короткочасної пам’яті.

«Сприйняття може бути сформоване нашими очікуваннями, що може призвести до ілюзій сприйняття. Так само і довготривала пам’ять може формуватися відповідно до наших очікувань, що може породжувати хибні спогади», — пояснюють дослідники. Іншими словами, те, що ми «пам'ятаємо» про наше минуле давно, далеко не завжди є реальним відображенням тих подій; дуже часто наші очікування викривлюють пам’ять, через що ми «запам'ятовуємо» минуле у дещо викривленому світлі.

Короткочасна пам’ять вважається набагато точнішою — ну не можемо ж ми перекрутити те, що побачили буквально кілька секунд тому? Не можемо, так?..

Можемо, стверджують Оттен зі своїми колегами. «Навіть відносно короткого терміну наша пам’ять може бути не зовсім надійною. Коли ми маємо певні очікування щодо того, яким має бути світ, а наша пам’ять починає потроху згасати — через півтори, дві чи три секунди — ми вже починаємо заповнювати ці пробіли своїми очікуваннями», — пояснює психологиня.

Вчені провели кілька експериментів, щоб довести свою тезу.

Для дослідження вони відібрали 534 добровольців та провели чотири експерименти.

Спочатку учасників перевірили на їхню здатність виконувати базові завдання для зорової пам’яті. Після цього вчені показували їм серію з шести або восьми букв, одна або дві з яких були віддзеркалені. Через кілька секунд людям показували другу серію літер, які вони мали проігнорувати — це був етап, спеціально створений для відволікання уваги. Потім учасники мали вибрали відповісти на кілька питань — наприклад, обрати літеру, яка була віддзеркаленою, та оцінити свою впевненість у відповіді.

Виявилося, що у 37% випадків люди стверджували, що віддзеркалена літера була звичайною; коли ж їм показувати віддзеркалені літери і потрібно було обрати правильну, учасники помилялися у 11% відповідей. Причому, у першому випадку кількість помилок зростала, якщо вчені збільшували період затримки або рівень відволікання.

Водночас, більшість відповідей учасники супроводжували високим рівнем впевненості. Це, на думку вчених, вказує на те, що люди дійсно вірили у те, що вони казали, а не намагалися вгадати «правильну» відповідь.

Ще один експеримент показав ще більш цікаві результати. Так, учасникам демонстрували набір букв, які розташовувалися по колу. Їх було видно лише чверть секунди; потім була пауза у три секунди, а потім на місці однієї з літер з’являвся квадрат. Потім знову з’являлося коло з букв — тепер уже інших, щоб, знову ж таки, відволікти учасників. Після цього учасники мали назвати букву, яка була на місці квадрату.

Вчені пояснюють, що якби люди помилялись через неуважність, то частота помилок була б такою ж самою навіть якби людям давали більше або менше часу, щоб роздивитися літери. Проте частота помилок зростала у часі, тобто, чим більше часу добровольці проходили тести, тим більше вони помилялися, що освідчить про можливе виснаження та «додумування» спогадів.