Мирне освоєння закінчилося? Чи можлива війна в космосі та на Місяці

Боротьба за Місяць

Влітку 2022 року NASA представила кілька потенційних місць на поверхні Місяця для висадки своїх астронавтів у межах місії Artemis 3. США залишається єдиною країною, яка змогла відправити людей на земний супутник: у період з 1969 по 1972 р. там побувало 12 американців.

У межах нової програми на Місяць планують також відправити перших жінок. Але головним досягненням Artemis має стати створення постійної бази на орбіті Місяця із подальшою колонізацією його поверхні.

Поки що найбільш підходящі локації для прийдешньої висадки NASA ― 13 ділянок поверхні Місяця розміром приблизно 15×15 кілометрів, розташовані в межах шести градусів широти від південного полюса. Ці ділянки повинні приймати нині найбільший і найпотужніший космічний корабель SpaceX Starship.

Станом на сьогодні найбільш цікавими з наукової точки зору є затінені регіони Місяця, які можуть містити крижані відкладення.

Незважаючи на те що китайська космічна програма набагато молодша, у 2018 р. зонд КНР Чан'є-4 здійснив першу в історії людства посадку на зворотньому боці Місяця. Апарат сів на дно кратера Кармана в південній півкулі супутника, звідки неможливий прямий зв’язок із Землею.

Для вирішення цієї проблеми китайські вчені запустили спеціальний супутник-ретранслятор, який вийшов на галоорбіту навколо точки Лагранжа L2 системи Земля-Місяць приблизно за 65 тис. км від Місяця.

Вже до середини наступного десятиліття китайці планують не лише надіслати своїх «тайконавтів» на Місяць, але й створити там постійну базу. Росія мала стати учасницею цього проєкту, але, зважаючи на останні події, доля країни в освоєнні Місяця залишається невизначеною.

«Наразі Місяць залишається вільним. Але це зміниться, щойно Китай, США та їхні приватні компанії почнуть досліджувати можливості видобутку води та інших ресурсів із місячної поверхні. Для цього знадобляться коштовна інфраструктура та населені пункти, які приватні компанії та держави не захочуть фінансувати, якщо територію не можна буде окупувати, а права власності на ресурси — заявити», ― пише технологічний оглядач Bloomberg Адам Мінтер.

У 2020 році керівництво NASA вже представило так званий «Договір Artemis», який багато в чому усуває існуючий Договір про космос і передбачає створення зон безпеки, де повинна обмежуватися діяльність країн і компаній.

Ці зони мають слугувати для захисту обладнання місії, науки та астронавтів. Але Мінтер каже, що китайська сторона вже розглядає такі пропозиції як пред’явлення територіальних претензій, заборонених Договором про космос.

«На жаль, Китай не єдиний, хто побоюється захоплення Місяця іноземним суперником. У липні глава NASA Білл Нельсон висловив стурбованість тим, що Китай оголосить про суверенітет над Місяцем після висадки на нього. Підставою для його побоювань стали агресивні спроби Китаю встановити суверенітет над Південно-Китайським морем», — пояснює Адам Мінтер.

Чи можлива війна у космосі?

Технічно вогонь не може горіти у безкисневому космічному вакуумі. Однак сучасна вогнепальна зброя містить власний окислювач, який спричиняє вибух пороху і, отже, постріл кулі, тому вести вогонь на враження в космосі цілком можливо, але вкрай небезпечно.

За словами історика космонавтики Джеймса Оберга, упродовж десятиліть стандартний набір для виживання російських космонавтів містив пістолет. «Це була розкішна універсальна зброя з трьома стволами та складним прикладом, який можна використовувати як лопату і в якій є відкидний мачете», ― каже історик.

Щоправда, зброю космонавтам видавали не для її застосування в космосі, а для того, аби вони могли захиститися, якщо їхній космічний корабель здійснить аварійну посадку на «ворожій» території.

Проблема із застосуванням зброї в космосі полягає в тому, що навіть малопотужний постріл легкогазовою гарматою може завдати величезної шкоди орбітальним апаратам, які рухаються з високою швидкістю та значно посилюють енергію удару.

Руйнування кількох таких апаратів може призвести до ланцюгової реакції, більш відомої як ефект Кесслера, що зробить найближчий космічний простір навколо Землі непридатним для використання через велику кількість космічного сміття.

Начальник штабу Космічних сил США генерал-лейтенант Ніна Арманьо заявила, що масова атака супутників призведе до збою систем GPS, банківських систем, електромереж, зв’язку служб швидкого реагування, військових операцій та іншої інфраструктури на Землі.

«Як виглядає війна в космосі? Я не хочу драматизувати. Ми, мабуть, не побачимо цього неозброєним оком, але ми безперечно відчуємо наслідки з того моменту, як це почнеться», ― запевняє Арманьо.

Цими днями начальник відділу космічних операцій Космічних сил США генерал Б. Чанс Зальцман підтвердив, що застосування космічних технологій стане підґрунтям до майбутніх військових операцій на Землі, і це доводить нинішня війна в Україні.

Але перше в історії застосування бойової зброї проти об'єктів іншої країни у космосі, безумовно, назавжди змінить правила гри.