Глобальна жертва війни в Україні. Як російське вторгнення ставить під загрозу клімат Землі

Голова української делегації кліматолог Світлана Краковська заявила, що наразі клімат не є критичним питанням. «Причиною цієї війни, її каталізатором є нафта і газ… Нам потрібно використати цю можливість, щоби перестати витрачати стільки енергії та подумати про наш спосіб життя», — розповіла Краковська в Бонні.

Представники американської делегації погодилися з цією заявою, додавши, що війна в Україні не повинна бути приводом «продовження глобальної залежності від вугілля». Посол США з питань зміни клімату Джон Керрі також розкритикував низку великих країн за невиконання обіцянок, даних ними на попередньому кліматичному саміті COP26.

За його словами, якщо країни розширять свою залежність від вугілля у зв'язку з війною, то світові настане кінець. Очевидно, Керрі мав на увазі зусилля боротьби з кліматичними змінами.

Погана економіка = добрий клімат

Незважаючи на нові домовленості, наприкінці 2021-го — на початку 2022-го країни практично не просунулися вперед у плані відмови від викопного палива.

Через низку факторів ціни на енергоносії зросли, і влада країн не поспішає представляти нові плани щодо скорочення вуглецевих викидів.

Через це деякі країни, включно з Індією та Китаєм, знову збільшили видобуток вугілля, запустивши раніше неактивні шахти. Водночас викиди СО2 у Китаї знизилися з літа минулого року і скоротилися на 1,4% у першому кварталі 2022 року. Здебільшого це пов'язано з наслідками пандемії COVID-19, які пригальмували економічний розвиток.

Зараз у КНР понад 20% від усіх вироблених автомобілів на рік становлять електрокари і великотоннажна техніка. У Піднебесній також збільшили кількість вітряних турбін і сонячних ферм удвічі порівняно з минулим роком.

Європа тим часом шукає альтернативних джерел російському газу напередодні зими. Екологи бояться, що великі економіки на кшталт Німеччини витрачатимуть гроші на довгострокову інфраструктуру викопного палива та відмовляться від попередніх планів щодо якнайшвидшого переходу на відновлювану енергетику.

Перспективна ідея розвитку водневої інфраструктури також потребує серйозних фінансових вливань і тісної міжнародної співпраці.

«Насправді цього року ми можемо побачити менше викидів через зростання цін на викопне паливо та через те, що економіка Китаю перебуває у штопорі», — заявила співробітниця Центру досліджень енергії та чистого повітря Лаурі Мюллівірта.

Проте в ООН припускають, що в найближчі п'ять років глобальна температура повітря може зрости на півтора градуси за Цельсієм з імовірністю 50% на 50%. Це означає не тільки провал Паризької угоди, а й загрозу для багатьох острівних держав, а також найбідніших і найпосушливіших регіонів Землі.

Російська скалка

Дослідники з університетів у Фрибурзі та Берні вважають, що ембарго на російську нафту та інші санкції сильно вплинуть на заплановані енергетичний перехід Європи та «світові зусилля з декарбонізації».

Насамперед це стосується самої Росії, яка провалила модернізацію свого енергетичного сектора, екологічні дослідження, і на цьому етапі є четвертою країною у світі за кількістю джерелом викидів парникових газів. Раніше було призупинено членство РФ в Арктичній раді, учасники якої досліджували питання сталого розвитку та захисту довкілля Арктики.

Будучи однією з восьми країн-учасниць Ради, РФ має в своєму розпорядженні близько 53% берегової лінії Північного Льодовитого океану, що робить країну РФ одним із ключових партнерів у галузі вивчення біології, екології та охорони природи Арктики.

"Росія не планує виходити з Паризької кліматичної угоди і не збирається відмовлятися від реалізації цього найважливішого екологічного міжнародно-правового документа", - заявив нещодавно голова комітету держдуми РФ з екології, природних ресурсів та охорони навколишнього середовища В'ячеслав Фетісов.

Попри це, лобісти одного з найбільших постачальників нафти в Росії ЛУКОЙЛ підштовхнули уряд до скасування закону, який передбачає незалежні перевірки звітів від викидів парникових газів.

Кліматолог Олександр Чорнокульський з Інституту фізики атмосфери РАН заявив, що заплановані проекти зниження вуглецевих викидів в РФ опинилися під загрозою зриву. Причина - брак закордонного обладнання, яке дозволяє вимірювати зміни концентрації CO2 в атмосфері. Крім того, технічне обслуговування російських вимірювальних систем для моделювання клімату тепер також стало проблемою.

Вчені з РФ втратили доступ до єдиного Сховища кліматичних даних, а також суперкомп'ютерів в інших країнах, які аналізують та прогнозують кліматичні дані, супутникові спостереження, натурні вимірювання, проекції кліматичних моделей тощо сезонні дані. прогнози

«Екологічні проблеми можуть бути відкладені убік під час війни. Однак, оскільки ми знаходимося на етапі земної історії, коли можливості пом'якшити кліматичну катастрофу зникають, ми вважаємо, що підпорядкування кліматичних проблем диктату та темпоральності війни не є варіантом. Спроби зупинити війну повинні супроводжуватися зусиллями щодо просування транснаціональної співпраці та дій у галузі клімату, незважаючи на збитки та дилеми, спричинені війною Росії», — пише старший науковий співробітник Університету у Фрібурзі Катя Дуз та географ Бернського Університет Олександр Форбругг.

Що далі?

Виконавчий директор американського дослідницького центру екомодернізму Breakthrough Institute Тед Нордхаус вважає, що вторгнення РФ в Україну може стати кінцем міжнародної кліматичної політики, яка існувала останні кілька десятиліть.

За його словами, вперше з часів холодної війни суспільство зіштовхнулося із «екзистенційною» проблемою надзвичайно високої залежності від енергоносіїв.

Крім проблем у світовій економіці, активні бойові дії, що продовжуються, безпосередньо впливають на клімат і екосистему. За даними The Guardian, частку збройних сил у світі припадає приблизно 6% всіх викидів парникових газів, і багато урядів не повідомляють дані про ці викиди в результаті військової діяльності.

Крім споживання величезної кількості палива, масові бомбардування завдають безпосередніх збитків дикій природі та біорізноманіттю. Наприклад, під час війни у В'єтнамі було знищено понад два мільйони гектарів лісу та понад 200 тис. гектарів сільськогосподарських угідь. А Афганістан втратив майже 95% свого лісового покриву за останні десятиліття війни.

Війна в Україні вже вплинула на популяції рідкісних тварин, біорізноманіття, щільність лісів тощо. Глобальні наслідки російського вторгнення для екосистеми країни та всього світу поки що не підлягають аналізу.

«Зі свого боку, оскільки я все ще тут, в Україні, і спостерігаю за ситуацією з самого початку, я сказала б, що головне завдання з безпеки зараз — це безпека людських життів», — резюмувала кліматолог Світлана Краковська.