Вчені «випадково» створили варп-бульбашку, яка дасть нам можливість подорожувати крізь Всесвіт за секунди

Ще 1994 року мексиканський фізик-теоретик Мігель Алькуб'єрре вперше запропонував перше математичне рішення для створення варп-двигуна. Вчений описав двигун для корабля, який давав йому можливість переміщатися зі швидкістю вище швидкості світла, до того ж не порушуючи законів фізики.

Однак теорія Алькуб'єрре явно випереджала свій час, адже вона використовувала теоретичні концепції на кшталт негативної енергії, які тоді здавалися не зовсім реалістичними. Річ у тім, що такий вид енергії має генеруватися речовиною з негативною масою, а нічого подібного до нашого Всесвіту досі не спостерігалося. Тому на деякий час ентузіазм вчених вщух.

Справді, серйозні розмови про створення варп-двигуна почалися лише через кілька десятиліть.

Одним із перших цю дискусію на серйозний рівень підняв Гарольд Вайт, колишній співробітник NASA, який активно цікавився варп-двигунами. Він переробив ідеї Алькуб'єрре і відмовився від кількох нереалістичних пропозицій. Завдяки цьому у дослідників з’явилися перші проблиски надії, що одного разу варп-двигун може стати реальністю.

Нещодавно ми писали про дослідження команди вчених Applied Physics, які довели, що теоретично ми справді можемо сконструювати варп-двигун. Причому для цього нам навіть не доведеться винаходити жодної нової науки — достатньо тих фізичних принципів, відомих людству на сьогодні. Про їхню роботу позитивно відгукувався і сам Алькуб'єрре.

Якщо спростити, то варп-двигун — це не двигун у сучасному розумінні, а щось на зразок міхура, який «розсуває» простір-час перед собою і «зшиває» його позаду космічного корабля. Завдання вчених — розігнати цю бульбашку, всередині якої буде космічний корабель.

Бульбашка оточує «варп-захист», для якого і потрібна негативна енергія. Саме він забезпечить варп-бульбашці можливість обігнати швидкість світла. Вчені впевнені — для коректної роботи варп-двигуна нам достатньо лише правильно використовувати простір-час.

Утім, досі всі роботи все одно були лише теоретичними. Однак тепер ситуація може змінитися, до того ж завдяки щасливому збігу обставин.

Управління перспективних дослідницьких проєктів Міністерства оборони відповідає за розробку нових технологій для використання на користь американської армії. В одному з досліджень, яке фінансувало міністерство, брав участь і Гарольд Вайт — вчений, який вірить у створення варп-двигунів.

Його роботою було вивчення ефекту Казимира, проте під час своїх досліджень Вайт зробив випадкове відкриття, яке вразило його та колег. Не вдаючись до складної квантової фізики, варто згадати, що ефект Казимира ніяк не пов’язаний із теорією або механікою варп-двигуна. Принаймні так вважалося досі.

Під час своєї роботи Вайт і команда Limitless Space Institute виявили структуру надзвичайно невеликих розмірів, яка «може брати участь у розподілі негативної енергії, що відповідає вимогам метрики Алькуб'єрре». Про це вони заявили у своїй статті в журналі European Physical Journal.

«Наскільки я розумію, це перша стаття в рецензованому журналі, що пропонує реалізовану наноструктуру, яка, за прогнозами, зможе стати джерелом справжньої, хоч і невеликої, варп-бульбашки», — пояснює Вайт.

Вченому дуже пощастило — він опинився в потрібний час і в потрібному місці, щоб помітити, що дослідження ефекту Казимира можуть допомогти у створенні варп-двигуна. Якби за цю роботу взявся хтось інший — і ця перспектива залишилася б непоміченою.

Вайт упевнений, що їхнє відкриття підтверджує тороїдальну форму потенційної варп-бульбашки, а також показало їм, як ми зможемо спроектувати та побудувати космічний корабель і варп-двигун для нього, який зможе генерувати негативну щільність енергії вакууму. «Це дуже схоже на те, що потрібно для деформації простору, про який говорив Алькуб'єрре», — пише вчений.

Вчений і його команда мають плани перевести теорію в практику і спробувати спорудити маленьку модель варп-бульбашки, проте зараз вони зосереджені саме на дослідженні ефекту Казимира, оскільки міністерство оборони США заплатило саме за нього, а не за вивчення варп-двигунів. Коли ж дослідники зможуть детальніше вивчити технологію варп-бульбашки, поки що невідомо. Ще складніше дослідникам говорити про справжні прототипи.

«Поки що рано говорити про експерименти зі справжнім польотом. Потрібно діяти обережно і першим кроком буде просто дослідження цієї науки на нано/мікрорівні», — зазначає Вайт.