Хто запалює квазари? Британські астрономи розгадали таємницю найпотужніших об'єктів у Всесвіті

Як народжуються квазари?

Група британських астрономів спостерігала за 48 різними галактиками, що містять квазари. Учені порівняли їх із понад 100 галактиками без квазарів.

Результати дослідження були опубліковані у виданні Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Дослідники виявили, що поява квазарів, найімовірніше, спричиняється зіткненням галактик.

За оцінками дослідників, імовірність зіткнення галактик, що містять квазари, з іншими галактиками втричі вища.

Чому квазари з’являються при злитті галактик?

Дослідники вважають, що під час злиття двох галактик величезна кількість газу виштовхується в бік надмасивних чорних дір, розташованих у їхніх центрах.

Чорні діри поглинають газ, вивільняючи при цьому величезну кількість енергії у струменів випромінювання. Саме ці потоки і створюють квазар.

Астрономи використовували телескоп імені Ісаака Ньютона, розташований на іспанському острові Ла-Пальма.

Після опрацювання отриманих зображень учені змогли розглянути спотворені структури в зовнішніх областях кожної галактики, у складі якої перебував квазар.

Це навело дослідників на думку про те, яким може бути механізм утворення квазарів.

Багато великих галактик містять надмасивні чорні діри у своїх центрах, а також велику кількість газу.

Але, як правило, цей газ перебуває поза досяжністю завжди «голодної» чорної діри в галактичному центрі.

Зате коли галактики стикаються, весь цей газ спрямовується прямо до чорної діри, створюючи випромінювання, достатнє для виникнення сліпуче яскравого квазара.

Фактично, процес створення квазара може витіснити решту газу з галактики, позбавивши її ключового інгредієнта, необхідного для формування зірок.

«Квазари — одне з найекстремальніших явищ у Всесвіті, і те, що ми бачимо, імовірно, представляє майбутнє нашої власної галактики Чумацький Шлях, коли вона зіткнеться з галактикою Андромеди приблизно за п’ять мільярдів років», — пояснює Клайв Тадхантер, професор кафедри фізики та астрономії Шеффілдського університету, один з авторів дослідження.

На щастя, це станеться зовсім не скоро. Ну а поки що вивчення квазарів дає змогу вченим зазирнути в дуже раннє минуле нашого Всесвіту.

Так, 2021 року вчені виявили найдальший квазар, відомий як P172+18. Знадобилося 13 мільярдів років, щоб світло від квазара досягло Землі.

«Квазари відіграють ключову роль у нашому розумінні історії Всесвіту і, можливо, майбутнього Чумацького Шляху», — підсумовує співавтор дослідження доктор Джонні Пірс, науковий співробітник університету Хартфордшира.

Раніше NV Техно писав про те, що космічна обсерваторія Чандра виявила квазар PJ352−15, який може виявитися одним з найбільших і найдальших об'єктів подібного типу, який коли-небудь бачили астрономи. Можливо, це найбільший квазар з часів Великого Вибуху.

Струмені плазми, які виділяє квазар, що розлітаються на навколосвітловій швидкості, простяглися від центру небесного тіла на 160 тис світлових років. Це більш ніж у півтора разу більше, ніж діаметр усього нашого Чумацького Шляху.