Масове вимирання. Науковці попередили, що людство перебуває на межі жахливої кризи
Наукпоп20 січня 2022, 07:03
Живі організми населяють Землю понад 3,5 мільярда років. За цей час екосистема встигла кілька разів вирости та потрапити на межу вимирання — це можна назвати частиною еволюції.
Живі організми постійно адаптуються до навколишніх умов — чи то до клімату, чи до інших живих організмів або шматків пластику. Це допомагає їм розмножуватися і продовжувати своє життя на Землі. Зворотним боком еволюції є те, що деякі види зрештою зникають, не справляючись із суперництвом за їжу, за зручні місця для життя або просто втрачаючи звичне місце існування.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Масове вимирання відбувається, коли ця рівновага порушується, тобто зникнення старих видів відбувається набагато швидше, ніж з’являються нові. Зазвичай під цим терміном прихована втрата приблизно трьох чвертей усіх видів, що існують на Землі за стислий геологічний період часу. Стислий він щодо всієї еволюції живих видів, а не для нас — майже 2,8 млн років.
За період фанерозою — сучасного геологічного еону, який розпочався приблизно 542 млн років тому, на Землі відбулося п’ять масових вимирань. На підставі цих подій вчені вивели наукові критерії, за якими можна визначити наступне масове вимирання. Це, імовірніше, не чіткі факти, а загальні показники, які цілком покажуть, що ми досягли справжньої кризи у біорозмаїтті планети.
Дехто з дослідників упевнений, що вимирання почалося вже кілька років тому.
«Стрімко збільшені темпи вимирання видів і скорочення чисельності багатьох популяцій тварин і рослин добре задокументовані, проте дехто заперечує, що ці явища рівносильні масовому вимиранню», — говорить біолог Роберт Коуї з Гавайського університету в Маноа.
Він пояснює, що багато вчених заперечують початок шостого масового вимирання, тому що враховують зникнення лише ссавців та птахів, ігноруючи безхребетних тварин. І це незважаючи на те, що саме безхребетні становлять переважну більшість всіх видів тварин.
У своєму новому дослідженні, яке доступне в журналі Biological Reviews, він разом зі своїми колегами пояснює, чому безхребетним приділяється набагато менше уваги під час дискусій про масове вимирання та втрату біорізноманіття.
«Червона книга занадто упереджена. За критеріями збереження оцінюються майже всі птахи та ссавці, проте безхребетні отримують значно менше уваги. Часто-густо робиться нечітке, а часом і чітке припущення, що оцінки темпів вимирання ссавців та птахів відображають темпи вимирання всього біорізноманіття», — пише Коуї з колегами.
Науковці зазначають, що за останні 500 років вимерли 1,5% усіх видів. Це практично відповідає так званій фоновій швидкості вимирання — тобто «звичайному» рівню вимирання видів. Однак якщо додати до цього ще й кількість видів безхребетних, що вимерли, ситуація виглядатиме набагато гірше.
Дослідники припускають, що насправді за останні 500 років на Землі зникли 7,5−13%, якщо враховувати всі відомі нам види рослин і тварин. Коуї зазначає, що зараз ми знаходимося на початку шостого масового вимирання, а Червона книга не повністю відображає всю картину втрати біорізноманіття.
Чи можна якось змінити ситуацію, вчені не пояснюють — імовірніше, це тема для іншого глобального дослідження, яке враховуватиме висновки Коуї і його колег. Вони зазначають, що їхня робота є доказом того, що людство не може не діяти і має починати розмірковувати, як упоратися з кризою. Безумовно, всі види, що вимирають, врятувати не вдасться, та коли ми почнемо діяти швидко і рішуче, то ми зуміємо запобігти шостому масовому вимиранню і зберегти більшість видів, які зараз перебувають на межі вимирання.
Багато незалежних досліджень погоджуються з висновками вчених про те, що визнати проблему і діяти потрібно якнайшвидше. Адже саме діяльність людини призводить до змін клімату, складу атмосфери та надмірного споживання ресурсів, які, своєю чергою, є ідеальним плацдармом для початку шостого масового вимирання.