Людство приречене померти, до того ж дуже скоро. Пояснюємо теорію знаменитого еволюційного біолога

«У більшості країн, включно з біднішими, рівень народжуваності зараз набагато нижчий за рівень смертності. У деяких країнах населення скоротиться до половини нинішнього значення. Зараз люди більше турбуються про малонаселеність», — пише Генрі Джі у своїй колонці для Scientific American.

Він пояснює, що звичайний життєвий цикл різних видів ссавців у середньому становить близько мільйона років. Людина розумна з’явилася на Землі приблизно 300 тис. років тому, проте за цей час так і не встигла розвинутись настільки, щоб забезпечити собі генетичну безпеку.

Ми одержали нинішні цифри населення дуже різко; фактично, більшу частину своєї еволюції наш вид радше виборював виживання, ніж розвивався в генетичному сенсі. Через це Homo Sapiens досить однорідний, однаковий вид; навіть деякі групи диких шимпанзе мають більшу генетичну мінливість, ніж сучасні люди. «Відсутність генетичної мінливості ніколи не сприяє виживанню видів», — наголошує вчений.

Останні роки не додають нам козирів. Однією з головних причин цієї чоловічої проблеми, а також зниження фертильності у жінок є проблеми з екологією. Про цю тему ми писали в цьому матеріалі.

За останні 40 років кількість сперматозоїдів у чоловіків упала майже на 60%. Екологічний і репродуктивний епідеміолог Шенна Сон попереджає, що до 2045 року кількість сперматозоїдів у чоловіків може взагалі досягти нуля.

«Це не що інше, як повномасштабна надзвичайна ситуація для людства», — пише екологічна активістка Ерін Брокович у своїй колонці.

Крім екологічних проблем, на репродуктивну функцію людей негативно впливає і те, чого прагнуть багато політиків і компаній — постійний економічний розвиток.

Ми живемо у світі з обмеженими ресурсами. Через це людям потрібно працювати все більше, щоб підтримувати вже досягнутий рівень життя, адже при цьому ми постійно хочемо все більше. Проте з’являється дедалі більше підтверджень того, що за останні 20 років економічна продуктивність не те, що тримається на одному рівні, вона поступово починає знижуватися.

Через невпевненість у тому, що вони зможуть забезпечити потомство, багато людей можуть відкладати народження дітей. Зрештою багато хто з них дотягує до моменту, коли у них починають виникати проблеми з фертильністю, зазначає вчений.

Це веде нас до третього фактора — стресу. Люди перебувають у підвішеному стані через постійну гонитву за «кращим життям» і «тривале проживання в безпосередній близькості від інших людей». У контексті еволюції ми лише недавно почали активно розвивати культ життя в місті — практично один на одному, у багатоквартирних будинках та оточені асфальтом.

«Додатковим фактором уповільнення темпів зростання населення є те, що можна тільки вітати і давно назріло: економічна, репродуктивна та політична емансипація жінок», — пише вчений.

Завдяки цьому ми значно збільшили рівень робочої сили, освіти, тривалість життя й економічний потенціал людства загалом. Поліпшена контрацепція і зростання рівня медицини означають, що жінкам не потрібно народжувати велику кількість дітей в надії, що хоча б деякі з них виживуть.

Проте найпідступніша загроза людству — так званий обов’язок вимирання (Extinction debt). Практично будь-який вид рано чи пізно стикається з цією проблемою, хоч яким би розвиненим він був. Це момент, коли зникнення виду стає неминучим, хоч би що робили його представники, аби уникнути смертельного результату.

Зазвичай причиною вимирання у такому випадку є запізніла реакція на втрату довкілля. Враховуючи те, що люди домінують практично на всій планеті, поступово руйнуючи її, «людина розумна, можливо, вже є ходячим мертвим видом», робить висновок учений.

«Мені здається, людство перебуває на порозі не просто скорочення, а справжнього колапсу, до того ж найближчим часом». Якщо ми хочемо говорити про вимирання людей, настав час робити це вже зараз", — підсумовує Джі.