Хай живе нафта! Чому зелена енергетика виявилася вкрай залежною від викопного палива

Що заявив Маск?

Під час енергетичної конференції в Норвегії глава Tesla та SpaceX заявив, що країни мають продовжити видобувати газ і нафту для того, щоб «зберегти цивілізацію», паралельно з розвитком стійких джерел енергії.

«Нам потрібно використовувати нафту і газ у короткостроковій перспективі, бо інакше цивілізація впаде», — заявив Маск під час дискусії про те, чи повинна Норвегія відновити масовий видобуток викопного палива.

За словами Маска, перехід до стійкої енергетики та стійкої економіки — це одна з найбільших проблем, з якими будь-коли стикався світ, і на це піде «кілька десятиліть».

Щодо відновлюваних джерел енергії — найбільшу перспективу Маск бачить у створенні вітряних електростанцій у Північному морі, які, за його розрахунками, можуть забезпечити електроенергією деякі північні регіони взимку.

«Одна з менш очевидних речей, про які я турбуюся, — це рівень народжуваності, і я думаю, що важливо, щоб люди мали достатньо дітей, аби підтримувати цивілізацію, щоб ми не зникли», — додав Маск.

Після заяви Ілона Маска деякі медіа також публікували звіти, що зростання цін на електроенергію значно перешкоджає масовому впровадженню електрокарів.

Зокрема, за даними голови відділу стратегії акцій Saxo Bank Пітера Гарнрі, продаж електрокарів у США та Європі стрімко знижується. Гарнрі впевнений, що саме з цієї причини такі підприємці, як Ілон Маск, виступають за збільшення виробництва нафти і газу, а також розширення впливу атомної енергетики.

«Економічна перевага електромобілів порівняно з бензиновими автомобілями тут, у Європі, швидко зменшується, і мені дійсно цікаво, наскільки це вплине на продажі електромобілів», — заявив аналітик Saxo Bank.

«Неминуче зло воєнного часу»

Виробництво електрокарів — одна з багатьох сфер, яка опинилася під загрозою під час економічної кризи 2022 року.

За даними Financial Times, попри плани відмови від вуглецевих викидів до 2050-го, зараз єврокомісари виділяють десятки мільярдів доларів на інфраструктуру та постачання викопного палива на тлі різкого скорочення експорту газу з РФ і рекордно високих цін.

Видання пише, що найближчої зими уряди європейських країн витратять не менше 50 млрд євро на нову розширену інфраструктуру та постачання викопного палива, включно з газом і вугілля для раніше законсервованих електростанцій.

Роботу вугільних станцій дозволили у Німеччині, Нідерландах та інших країнах, які вважали найкращими прикладами розвитку зеленої енергетики. І поки невідомо, коли буде впроваджено нову енергетичну політику, скільки вона триватиме і які наслідки для клімату й екосистем матиме.

Голландський соціаліст і член Європейського парламенту Могаммед Шагім уважає, що криза, що склалася, може підштовхнути європейські держави до збільшення виробництва відновлюваної енергії та створення нових більш високих цілей енергоефективності.

Шагім каже, що спалювання більшої кількості викопного палива зараз є «неминучим злом у короткостроковій перспективі».

«У короткостроковій перспективі повернення до бруднішого палива виглядає поганою новиною для клімату. Проте, криза змусила європейські уряди відмовитися від російського газу та викопного палива загалом і прискорити впровадження екологічно чистих технологій. Вони дотримуються флагманської кліматичної політики ЄС, — Зеленої угоди, — яка містить масивний пакет законів для досягнення мети щодо обнулення викидів парникових газів до середини століття», — пише аналітик Bloomberg Ларс Полсон.

За його словами, крім використання газу та нафти у споживчій енергетиці, великі європейські виробництва також виявилися вкрай залежними від дешевих джерел викопного палива.

На цьому тлі країни не лише закуповують більше газу й нафти, а й підвищують плани переходу на відновлювану енергетику. Німеччина, наприклад, уже після російського вторгнення в Україну заявила про необхідність використання 100% енергії від поновлюваних джерел до 2035 року.

27 країн ЄС планують збільшити частку поновлюваних джерел до 45% до 2030 року.

«Це амбітне завдання, оскільки вітряним і сонячним електростанціям потрібні роки для планування та будівництва», — уважає Полсон.

Сподівання на АЕС?

Раніше у Міжнародному енергетичному агентстві заявили, що виробництво електрики шляхом ядерного розпаду може гарантувати глобальну енергетичну безпеку під час масштабної кризи.

На тлі ліквідації ядерних реакторів у багатьох країнах Польща планує орендувати німецькі АЕС, які незабаром мають бути закриті. Хоча багато інших європейських держав продовжують лідирувати щодо використання АЕС.

Станом на кінець 2021-го найбільше ядерної електроенергії всередині національної енергетичної системи виробляє Франція — майже 70% електрики, що споживається в країні, виробляють АЕС.

На другому місці у світі перебуває Україна (понад 55%), потім — Словаччина (53%), Бельгія (50%), Угорщина (45%), Чехія та Словенія (37%), Болгарія та Вірменія (35%), Фінляндія (33%), Швеція (31%), Швейцарія (29%), Південна Корея (26%), Іспанія (21%), Росія (20%), США та Румунія (19%).

Лідером у сфері розвитку ядерної енергетики залишається Китай: за останні 30 років у КНР побудували 54 атомні енергоблоки на 18 АЕС, які сьогодні виробляють майже 5% усієї електрики в країні.

У найближчі 15 років Китай також планує побудувати ще 150 ядерних реакторів, що більше, ніж було збудовано у всьому світі після аварії на Чорнобильській АЕС. У КНР виділили на це будівництво майже $500 млрд.

Попри дешевизну виробництва та практичну відсутність шкідливих викидів, масове впровадження АЕС на цьому етапі навряд чи зможе вирішити енергетичну кризу, що склалася. Причина — величезна кількість часу, яка потрібна для розробки та будівництва нових реакторів.

«Країни на кшталт Франції, Фінляндії та Польщі вважають, що розвиток ядерної енергетики вкрай важливий для відмови від вугілля й іншого викопного палива. Вони також говорять про невеликі модульні реактори, які можуть бути дешевшими і простішими у використанні, ніж традиційні АЕС. Наприкінці цього року Європейська комісія ухвалить рішення про те, чи слід класифікувати ядерну енергетику як чисте джерело енергії. Якщо це станеться, інвестиції в ядерну енергетику можуть збільшитися», — писала експертка Ради з міжнародних відносин Ліндсі Мейзленд.

Паралельно з цим зберігається потужне лобі проти АЕС із боку адептів зеленої енергетики, які вважають, що ядерні реактори надто дорогі, небезпечні й неефективні.