Вигнанці галактичного масштабу. Війна в Україні призвела до повної деградації російської космічної програми

Найкраще цю ситуацію ілюструє Міжнародна космічна станція. Це великий міжнародний проєкт, у якому беруть участь понад 10 країн і який занесений до Книги рекордів Гіннеса як найдорожчий об'єкт, збудований людиною. Головними інвесторами та бенефіціарами проєкту є США та Росія. Саме астронавти цих двох країн відповідальні за життєдіяльність станції та проводять найбільшу кількість різних космічних досліджень.

Останнім часом росіяни користуються своєю присутністю на станції сповна. Ні, не для наукових досліджень — а для пропагандистського чаду, в якому російські космонавти носять ікони, читають молитви та розгортають прапори т.зв. ЛНР. Все це відбувається після того, як росіяни за допомогою знущального відео натякали, що можуть кинути на МКС американського астронавта, а Рогозін взагалі погрожував знищити станцію.

Новий голова Роскосмосу Юрій Борисов ще більш далекий від космосу, ніж його попередник. Борисов — колишній віцепрем'єр РФ, відповідальний за оборонно-промисловий комплекс, м’яко натякає, куди далі рухатиметься космічна програма РФ.

Відразу після свого вступу на посаду Борисов під час розмови з Путіним заявив, що Росія залишить МКС і зосередиться на розробленні власної космічної станції. З’ясувалося, що це неправда — Кеті Людерс, керівниця відділу космічних операцій NASA, розповіла, що росіяни не планують найближчим часом виходити зі спільного проєкту. Пізніше це підтвердив і сам Борисов, пояснивши, що його просто неправильно зрозуміли.

«Якщо вони справді вийдуть із проєкту вже найближчим часом, це поставить хрест на їхній космічній програмі. Враховуючи символічність, яку в ній бачить Путін, я дуже сумніваюся, що вони підуть на такий крок», — каже Кейсі Дрейєр, котра займається космічною політикою в каліфорнійській дослідницькій організації Планетарне суспільство (Planetary Society).

Глава NASA Білл Нельсон прямо говорить, що США планують підтримувати роботу станції як мінімум до 2030 року. Однак для цього їм потрібна участь Росії. Навіть попри весь цирк, який влаштували росіяни довкола одного з найважливіших космічних проєктів людства.

Річ у тім, що станція складається з об'єднаних разом російського та американського модулів. Кожен із них залежить від «сусіда» — зараз жодна сторона не здатна керувати станцією сама. Крім контролю систем життєзабезпечення на своєму модулі, Росія забезпечує підтримку МКС на орбіті. Саме через це потенційний демарш РФ ставить під загрозу існування всього проєкту.

Нині NASA тестує можливості утримання МКС на орбіті за допомогою двигунів вантажного космічного корабля Cygnus. Якщо все пройде успішно, американці зможуть забрати на себе останню важливу роль Росії для станції — це означатиме, що вихід Москви з проєкту пройде якщо не безболісно, то з мінімальними наслідками для місії. Але зараз корабель неспроможний повністю замінити функції російського модуля на станції.

Однак не всі готові до співпраці з Росією.

Європейське космічне агентство (ЄКА) відмовилося від спільних польотів з РФ на Місяць та Марс у межах місій Luna та ExoMars відповідно. Нині європейці шукають, хто міг би замінити росіян, щоб програми можна було хоча б перенести, а не скасовувати.

Запуск місії ExoMars мав відбутися вже у вересні цього року. Тепер ЕКА доведеться шукати нову ракету та новий посадковий модуль для марсохода Розалінди Франклін. Експерти вважають, що раніше, ніж 2028 року запуск оновленої місії неможливий. Окрім того, що європейцям тепер потрібно буде повністю замінити участь росіян у місії, космос також вносить свої корективи — Земля та Марс правильно вирівнюються один до одного для міжпланетних польотів кожні 26 місяців.

Також ЄКА не братиме участі у трьох місіях програми Місяць, запуск першої з яких було заплановано на вересень. Під час цих місій ЄКА та Роскосмос планували протестувати місячну посадкову платформу, картувати поверхню Місяця та зібрати зразки льоду з поверхні супутника задля їх подальшого аналізу.

Тепер усі ці амбітні плани чекають кращих часів. Наразі ЄКА зайнята пошуками альтернативних місій, які могли б випробувати та доставити їхні інструменти на Місяць. Є вже й перші успіхи — місячний бур вирушить на супутник Землі під час однієї з місій місії NASA. Також Європа активно обговорює подальшу співпрацю з Японським та Індійським космічними агентствами.

Куди рушить російська космонавтика?

Експерти вважають, що під керівництвом Борисова корпорація ще більше зосередиться на розробленні озброєння.

Роскосмос уже випробовував протисупутникові ракети і навіть працював над лазерами, які мають «засліплювати» супутники. Російські космічні навчання, під час яких військові знищили старий радянський супутник Космос-140, призвели до появи космічного сміття, яке мало не зачепило МКС. Росіяни дуже вихвалялися, що саме завдяки їхньому маневру станція залишилася неушкодженою. З чиєї вини ці уламки з’явилися в космосі, вони авжеж змовчали.

Майбутнє російської космонавтики та її космічної програми виглядає похмурим. Роскосмос досі експлуатує досягнення радянської космонавтики: основні ракети-носії — Протон, Союз, Зеніт, Космос — були розроблені у 1960−1970-х. Нова родина російських ракет Ангара розробляється вже 30 років, і за цей час Роскосмос здійснив лише п’ять тестових запусків різних версій цих ракет.

Останніми роками Роскосмос стикається з постійним скороченням фінансування, а будувати відносини в майбутньому корпорації буде набагато складніше. Додати в це рівняння повальну корупцію, шкоду від санкцій, які обмежують постачання високотехнологічних компонентів, всесвітній дефіцит мікрочипів, заміну російських ракет Союз на ракети від SpaceX і Boeing, а також потенційну втрату контрактів на запуски з космодрому Байконур — і отримаєте глибоку космічну кризу, в яку загнана Росія.

Зараз у космосі склалася ситуація, в якій навіть Китай не намагається перетягнути на себе ковдру та віддає перевагу дипломатичним переговорам та принципу «космос для всіх».

Росія стала справжнім космічним вигнанцем. І шляху назад не видно.