Підрядник NASA знайшов заміну російським ракетним двигунам. Без України не обійшлося
Інновації10 серпня 2022, 21:00
Повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року остаточно відрізало Росію від міжнародних космічних досліджень.
Держкорпорація Роскосмос не змогла грамотно розпорядитися величезною радянською спадщиною та створити конкурентну ракетобудівну промисловість за останні 30 років.
Тепер російські вчені можуть забути про перспективні проекти з дослідження Місяця та Марсу разом із європейськими та американськими партнерами. Так само як і про сучасні місії з вивчення далекого космосу, які також були запущені спільно із західними партнерами.
Поки вся космічна галузь РФ стає частиною збройних сил, головні ракетобудівні компанії у світі відмовляються від усіх російських розробок.
Це стосується й радянсько-російських ракетних двигунів серії РД, заміну яким нещодавно знайшов американський оборонний гігант Northrop Grumman. Замість Росії компанія вирішила закуповувати силові установки у виробника Firefly Aerospace, який раніше належав українському бізнесмену Максу Полякову.
Американська ракета з українським корінням
У новій заяві Northrop Grumman йдеться про одноразову ракету-носій Antares, яка за останні дев’ять років виконала 14 успішних запусків із 15.
Основну конструкцію цієї ракети розробили в українському КБ Південне та виготовили її на Південному машинобудівному заводі у Дніпрі. У розробці основного ступеня Antares також брали участь українські підприємства Хартрон-АРКОС (Харків), Хартрон-ЮКОМ (Запоріжжя), Чезара, Рапід (Чернігів) та інші.
«Перед нами стояло завдання частково розібрати готові вироби, доопрацювати їх і зібрати так, щоб вони могли працювати з новим двигуном. Така робота є вкрай складною, а за клопітністю її можна порівняти з трансплантацією серця», — розповідав головний конструктор КБ Південне Максим Дегтярьов.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Як силову установку інженери Northrop Grumman використали російський однокамерний рідинний ракетний двигун з допалюванням окисного газу РД-181 виробництва НУО Енергомаш імені академіка В. П. Глушка.
Роскосмос відмовився від постачання цих двигунів до США після санкцій Заходу проти Росії.
Новим підрядником Northrop Grumman стане американська ракетобудівна компанія Firefly Aerospace, яка раніше належала українцеві Максу Полякову.
«Завдяки нашій співпраці ми спочатку розробимо повністю вітчизняну версію нашої ракети Antares — Antares 330 — для комерційного постачання космічної станції Cygnus, а потім — абсолютно нову ракету-носій середнього класу», — заявив віце-президент і генеральний директор Northrop Grumman Скотт Лер.
Перший запуск ракети Antares 330 з першим ступенем, оснащеним сімома двигунами Miranda компанії Firefly Aerospace, заплановано на жовтень 2022-го. На верхньому ступені ракети, як і раніше, використовуватиметься твердопаливний двигун Northrop Castor 30XL розробки Northrop Grumman.
Модернізована ракета має виводити на орбіту до 10 500 кг, що на 2400 кг більше, ніж її нинішня вантажопідйомність.
Непростий шлях Firefly Aerospace
Northrop Grumman — одна з головних оборонних компаній США, яка є підрядником NASA і майже 10 років допомагає доставляти вантажі на МКС за допомогою своїх вантажних кораблів Northrop Cygnus.
Невелика ракетобудівна компанія Firefly Aerospace, натомість, була заснована в Техасі в 2014-му, і з того часу розробляє три власні ракети-носії — Alpha, Beta і Gamma.
У квітні 2017 року гендиректор Firefly Том Маркусік оголосив компанію банкрутом, після чого її викупив український підприємець Макс Поляков.
На початку 2022-го Поляков вийшов із космічного проекту Firefly і пояснив своє рішення вимогою уряду США.
«Я віддаю за $1 усі свої 58% акцій Firefly моєму співзасновнику та партнеру Тому [Том Маркусік — ред.]. Шановні CFIUS, Air Force та 23 агентства США, які зрадили мене та засуджують мене всіма своїми діями за останні 15 місяців. Сподіваюся, тепер ви щасливі. Історія розсудить усіх вас, панове. Макс любить Україну, і так, у мене український паспорт, і я засновник Firefly!!! Прощавай, моя „пташко“, і зрештою я пишаюся тим, що я зробив для душі та спадщини моєї Землі», — написав Поляков.
Раніше уряд США звернувся з проханням до Полякова продати свою частку у ракетній компанії Firefly Aerospace Inc. через «загрозу национальній безпеці» США з боку інвестиційної фірми Noosphere Venture Partners.
«Firefly пишається тим, що є революціонером у новій космічній галузі, і співпраця з перевіреним піонером у галузі космонавтики, таким як Northrop Grumman, допоможе нам продовжити цей прорив», — прокоментував нову співпрацю з Northrop Grumman виконувач обов’язків генерального директора Firefly Пітер Шумахер.
Імпортозаміщення в США
Кілька місяців тому глава компанії SpaceX Ілон Маск заявляв, що російські двигуни для ракет-носіїв, які купували Boeing та Lockheed Martin, є одними з найкращих у своєму класі.
Йшлося про двигуни РД-180, які спільне аерокосмічне підприємство Boeing та Lockheed Martin купувало у РФ для своїх ракет-носіїв Atlas V.
«Boeing та Lockheed сильно покладалися на російський двигун РД-180. Щиро кажучи, я маю сказати, що це чудовий двигун», — писав Ілон Маск.
Колишній глава Роскосмосу Дмитро Рогозін також казав, що РД-180 — це " найкращі двигуни у світі", і порадив американцям «літати на своїх мітлах».
Передбачалося, що новим постачальником двигунів для Boeing та Lockheed Martin стане приватна аерокосмічна компанія Джеффа Безоса Blue Origin. Однак, Ілон Маск вважає, що Blue Origin не зможе забезпечити двигунами всі заплановані до виробництва ракети-носії Boeing та Lockheed Martin.
«У SpaceX ми розробляємо та виробляємо власні ракетні двигуни. Отже, у нас взагалі не було жодних російських компонентів», — сказав Маск.
Після припинення постачання російських двигунів влада США пообіцяла стимулювати розробку американських аналогів.
РД-180 розробили у 1990-х на основі найпотужнішого в історії рідинного ракетного двигуна РД-170, який використовувався на перших ступенях радянських ракет Енергія та Зеніт.
Двигун РД-181, який раніше РФ постачала для Northrop Grumman, — це експортний варіант найсучаснішої розробки НУО Енергомаш РД-193, який експлуатується останні шість років.