Екстремальна спека вб'є майже половину наземних тварин Землі. Ви і досі не вірите у глобальне потепління?

На прикладі австралійських проблем ми можемо побачити тізер до того, що чекає на всю планету у майбутньому — масові лісові пожежі, забруднення середовища, скорочення території, заселеної тваринами та зникнення величезної кількості видів тварин та рослин.

Зараз людство заклопотане іншими проблемами. Враховуючи, що прямо зараз відбувається найбільша та найкривавіша війна з часів Другої світової, це не дивно. Проте навіть до повномасштабної війни Росії проти України світова спільнота у своїй більшості не надто переймалася становищем тварин та тим, як на них вплине глобальне потепління.

А дарма.

Дослідження показують, що екстремальні температури вбивають близько 5 млн людей щорічно — і ця цифра продовжує зростати. Проте люди можуть вжити хоча б якихось заходів, щоб зменшити вплив спеки: охолоджувати їжу, пити свіжу воду, ховатися у тіні. Тварини ж цілком залежать від свого оточення — якщо ставок, з якого пила тварина, висихає, вона навряд зможе роздобути собі воду.

Глобальне потепління є однією з головних причин зменшення біорізноманіття на Землі. Вчені впевнені — ці дві проблеми нерозривно пов’язані між собою, а тому до них потрібно підходити комплексно.

Дослідники з усього світу, які вивчають життя на Землі, вже давно попереджають про те, що мільйони видів тварин і рослин опинилися на порозі шостого масового вимирання. Найбільш катастрофічне — масове пермське вимирання, яке сталося 250 млн років тому — призвело до зникнення 96% морських і 70% наземних видів життя.

З певної точки зору це можна назвати частиною еволюції — умови життя на Землі змінюються, що вимагає пристосування та адаптації зі сторони людей, тварин і рослин. Зворотним боком такої еволюції є те, що деякі види зрештою зникають через втрату звичного середовища існування, місця для життя та доступу до звичної їжі.

Екстремальне зростання температури лише прискорить ці процеси — багатьом видам доведеться зіткнутися із необхідністю адаптуватися, щоб не вмерти вже найближчим часом. Такий висновок можна зробити з роботи команди вчених під керівництвом індійського вченого Гопала Муралі, чия робота була опублікована в журналі Nature.

Дослідники вивчили дані про температуру Землі починаючи з 1950 року та проаналізували кілька сценаріїв глобального потепління, щоб хоча б приблизно розуміти, як екстремальні температури вплинуть на тваринний світ.

Найгірший сценарій на думку вчених — це підвищення середньої температури на 4,4 °C до 2099 року. Саме таке зростання прогнозується у випадку, якщо людству не вдасться взяти під контроль ситуацію з викидами парникових газів та забрудненням середовища.

У такому випадку 41% від усіх наземних видів хребетних тварин стикнеться з екстремальною спекою — так вчені називають період часу, коли температура «суттєво перевищує» свій історичний поріг. Причому це відбуватиметься не лише влітку: згідно з дослідженням, 11% наземних тварин (а це понад 3700 видів) будуть жити в умовах підвищених температур більше шести місяців на рік.

Найбільше постраждають земноводні — 55,5% від усіх видів житимуть в умовах спеки. На другому місці ідуть рептилії — 51%. Муралі пояснює це тим, що ці види не «розкидані» по всій планеті, а пристосовані до меншого діапазону температур у кількох конкретних місцях на Землі. Це завадить земноводним та рептиліям втікти до інших регіонів, де вони могли б сховатися від впливу спеки.

Ссавці та птаху постраждають загалом трохи менше, якщо дивитися лише з точку зору пропорцій до усієї кількості видів — 31% і 25,8% відповідно. Ці види можуть краще адаптуватися до змін умов середовища.

Проте деякі регіони стануть справжнім пеклом для тварин. Так, дослідники відзначають, що усі тварини, що зараз живуть у пустелях Мохаве в США, Гран-Чако в Південній Америці, Сахель і Сахара в Африці та на частині території Ірану та Афганістану, будуть вимушені жити в умовах сильної спеки. Важко сказати, чи будуть ці території придатними до життя, проте ймовірно, що більшість видів, які поки що існують там, вимруть до кінця сторіччя.

Другий сценарій — потепління на 3,6°C до 2099 року. У такому випадку в умовах екстремальної спеки житимуть 29% наземних хребетних.

Проміжний та найкращий сценарії — підвищення середньої температури на 2,7°C та 1,8°C — малюють не таку страшну картину; а саме 15% та 6% тварин відчуть на собі наслідки такого підвищення температур.

«Хвилі спеки відбуваються дуже часто. Ми бачимо їх щоліта, постійно оновлюємо температурні рекорди, які зрештою сильно впливають на дику природу. [Теплові хвилі] можуть знищити цілі екосистеми за одну ніч. Але жодні масштабні дослідження не вивчали, як такі екстремальні температури вплинуть на біорізноманіття в майбутньому. Наша робота надає вкрай необхідну інформацію про те, які види та місця найбільше піддаються впливу екстремальних умов у майбутньому», — каже Муралі.

Проте не варто обманюватися «невеликими» цифрами в останніх двох сценаріях — це все одно величезна кількість тварин, які мають свою роль у природньому циклі. Зникнення навіть одного виду може критично вплинути на цілу екосистему та привести до зменшення кількості або навіть зникнення й інших видів тварин.

Муралі пояснює, що особливо серйозною проблемою є саме хвилі спеки. Показники підвищення середньо температури не означають, що температура на Землі підвищується поступово — проблема саме в теплових хвилях, коли аномальна спека встановлюється на кілька тижнів або навіть місяців.

Тварини не пристосовані до виживання у таких природніх аномаліях, коли температура на певний проміжок часу піднімається до екстремальних значень, після чого повертається до «норми». Такі події можуть порушувати основні біологічні функції тварин і безсумнівно загрожують їхньому подальшому виживанню.

Саме тому важливо якомога ефективніше запобігати глобальному потеплінню. Якщо людству все ж таки вдасться дотриматися взятих на себе зобов’язань в рамках Паризької угоди, то величезна кількість тварин буде врятована від необхідності виживати в умовах спеки. Але діяти треба швидко, підкреслюють вчені.

Необхідні також подальші дослідження цієї проблеми, щоб краще розуміти, які саме види та території знаходяться у зоні ризику. Це допомогло б вченим та урядам скоординувати дії для запобігання найгіршим сценаріям та врятувати деякі види тварин від зникнення.