Гарних прогнозів не залишилось? Чому світ ризикує опинитися в «фатальній петлі» через клімат і що це означає

Замкнене коло

Представники Інституту досліджень державної політики (IPPR) та Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) заявили, що відновлення збитків від кліматичних лих уже обходиться в мільярди доларів.

Але головною проблемою є те, що ці лиха викликають низку супутніх набагато масштабніших проблем, включаючи поздовжню, енергетичну та міграційну кризи. Які, зі свого боку, виснажують ресурси країн і призводять до конфліктів.

У зв’язку з цим аналітики пропонують переглянути мету щодо утримання зростання глобальної температури повітря нижче 1,5 °C, що зафіксовано в Паризькій кліматичній угоді.

Дослідники IPPR та Chatham House вважають, що просто скорочення викидів вуглецю можуть ще більше посилити поточну ситуацію. За їх словами, якщо вважати утримання зростання температури повітря на рівні 1,5 °C реальним — можна до нескінченності виправдовувати поточну кліматичну політику.

Але якщо стверджувати, що це неможливо, у людей буде ще більше аргументів на користь найрадикальніших ідей, зокрема щодо геоінженерії.

Єдиним варіантом уникнення «фатальної петлі» є визнання політиками набагато більших ризиків, які несуть кліматичні зміни, зокрема катастрофічні соціальні та економічні наслідки.

«На жаль, ми вступили в нову еру кліматичної та екологічної криз. Фальшива боротьба добігає кінця, і реальні наслідки тепер ставлять нас перед важкими рішеннями. Ми абсолютно точно можемо рухатися до стійкішого і справедливішого світу. Але ключове значення, як і раніше, має наша здатність долати подібні потрясіння, не втрачаючи при цьому пильності і зберігаючи зосередженість на реальних проблемах», — каже науковий співробітник IPPR Лорі Лейборн.

У звіті зазначено, що економіка Африки вже втрачає до 15% ВВП на рік через збільшення наслідків глобального потепління. Але реальними винуватцями кліматичних змін є розвинені країни, які виділяють дедалі більше коштів і ресурсів на боротьбу з побічними ефектами, а не причинами кризи.

Аналітики вбачають рішення у переосмисленні самого поняття кліматичної боротьби. Наприклад, не просто переході на електромобілі, а створення ефективної міської логістики, розвиток громадського транспорту, спрощення доступу до робочих місць, освітніх установ та організацій охорони здоров’я.

«Нашою головною метою, як і раніше, має бути радикальне скорочення викидів, аби спробувати уникнути перевищення порога в 1,5 °C. Але тепер ми також повинні подумати про те, що станеться, якщо ми продовжимо зазнавати невдачі», — резюмує Лейборн.

Звіт ЮНЕСКО

Кілька місяців тому представники ЮНЕСКО опублікували не менш лякаючий звіт, згідно з яким вже до середини XXI століття об'єкти світової спадщини на різних континентах можуть втратити величезну кількість льодовиків, через що їхній зовнішній вигляд зміниться назавжди.

Зокрема, у звіті зазначено, що льодовики, які перебувають під охороною ЮНЕСКО, щороку втрачають приблизно 58 млрд тонн льоду. Автори роботи наголосили, що навіть скорочення викидів парникових газів зараз не зможе врятувати льодовики на різних континентах.

«Оскільки льодовики продовжують зникати прискореними темпами, зростатиме кількість повеней та інших катаклізмів із катастрофічними наслідками для населення та біорізноманіття цілих регіонів планети», — заявив провідний автор нової доповіді ЮНЕСКО Талес Карвалью Ресенде.

До нового списку найвразливіших льодовиків увійшли національні парки, біосферні заповідники, одні з найвищих гір поряд з Еверестом у Гімалаях, найдовші гірські системи на Алясці, останні льодовики, які залишилися в Африці, найбільші льодовики в Центральній Азії, Центральній Європі, Північній та Південній Америці, Новій Зеландії.

Окрім льодів Доломітових Альп, науковці також прогнозують зникнення льодовиків піренейської вершини Мон-Пердю на іспансько-французькому кордоні у найближчі 30 років. Висота цієї гори становить 3355 метрів, і це третя найвища гора у Піренеях.

Танення льодовиків безпосередньо стосується й людини: у липні 2022-го року на горі Мармолада звалився найбільший льодовик в італійських Альпах, спричинивши лавину, яка забрала життя 11 альпіністів.

До того ж приблизно половина населення Землі залежить від льодовиків як джерело прісної води для побутових потреб, сільського господарства та гідроенергетики, наслідки таких змін будуть катастрофічними навіть для людей, що перебувають далеко від гірських систем.

Враховуючи те що льодовики, які віднесені до більш ніж 1000 об'єктів світової спадщини, становлять майже 10% від загальної площі зледеніння планети, їхнє зникнення буде більш ніж відчутним для всієї планети.