Ви тут звідки? Австралійські вчені розгадали загадку появи континентів Землі

Однак далеко не всім космічним тілам так пощастило з розташуванням щодо своєї зірки: якісь розмістилися надто далеко, і вода там може існувати лише під товстим шаром льоду; інші навпаки знаходяться надто близько і зірка вже давно випарувала всю воду з їхньої поверхні.

Так чи інакше, нам дуже пощастило із Землею та умовами, які тут склалися. Однак поверхня нашої планети раніше виглядала зовсім інакше.

Ми досі не знаємо, як саме формувалися і еволюціонували земні континенти. Однак ми знаємо напевно, що колись усі вони були частиною єдиного цілого суперконтиненту, який омивався єдиним величезним океаном. Вчені у цьому впевнені та пропонують придивитися до країв наших континентів — їх можна «зібрати» як пазли.

Однак зараз континенти розкидані планетою таким чином, ніби ці пазли хтось узяв і перемішав — тобто вони не «збираються» самі собою. Відповідно, щось мало вплинути на те, що цей єдиний суперконтинент розпався саме таким чином.

Нове дослідження австралійських учених знайшло докази, що нашу сушу «перемішали» гігантські метеорити. Їхня робота опублікована в науковому журналі Nature.

Головним доказом є мінерал циркон, який знайшли в кратоні Пілбара, розташованому в Західній Австралії. Вважається, що цей кратон був частиною першого гіпотетичного суперконтиненту на Землі Ваальбара, який існував 2,8−3,6 млрд років тому. Більше того, кратон Пілбара — це «залишок древньої кори Землі, який зберігся краще за інші», зазначає Тім Джонсон зі Школи наук про Землю і планети в Кертинському університеті, який очолив дослідження.

Вчені вивчили 26 зразків гірських порід віком від 2,9 до 3,6 млрд років, які містили циркон. Особливо їх цікавив кисень усередині циркону, за співвідношенням ізотопів якого (зокрема, співвідношення кисню-18 та кисню-16, які мають 10 та 8 нейтронів відповідно) палеонтологи можуть визначити температуру утворення породи, в якій вони існують.

Таким чином дослідники виділили три основні етапи формування та еволюції кратона Пілбара.

Під час першої стадії утворилася більшість виявлених цирконів — виходить, саме тоді земна кора плавилася найактивніше. На думку вчених, це відповідає їхній гіпотезі про бомбардування давніми метеоритами, які нагрівали земну кору при зіткненні. Вчені припускають, що найстаріші циркони сформувалися після найбільшого удару, який утворив сам кратон.

Другий етап — перебудова та стабілізація ядра Землі та земної кори, після якого настав третій етап: період танення та утворення граніту. Поступово місцевість еволюціонувала та перероджувалася на континенти, які ми знаємо зараз. А кратони, які зараз розкидані в усьому світі, на думку вчених, є ідеальними капсулами часу, в яких можна буде знайти й інші підтвердження метеоритної гіпотези.

Саме цим вчені і планують зайнятися у майбутньому, щоб знайти нові докази своєї моделі. Роботи у них буде достатньо, враховуючи, що на всій Землі налічується 35 кратонів. Окремо дослідники зазначають, що їхня гіпотеза ідеально узгоджується з іншими раніше запропонованими моделями формування кратонів по всьому світу.

Чому ж на Землі існує менше десятка континентів, адже ми знаємо, що метеоритів було набагато більше? Це вчені пояснюють тим, що змінювати структуру земної кори можуть лише найпотужніші метеорити — на зразок того, що вбив динозаврів.