Ілон Маск готовий продати акції Tesla, щоб розв’язати проблему голоду в усьому світі. Невже все вирішується так просто?
IT-індустрія2 листопада 2021, 20:03
У середині жовтня директор Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) Девід Біслі закликав Ілона Маска, Джефа Безоса та інших мільярдерів допомогти впоратися із проблемою голоду.
«Цього року 42 мільйони людей опинилися на межі голоду. Ця неймовірна сила криза є наслідком ковіду. Якщо ми нічого з цим не зробимо, на нас чекає масовий голод, дестабілізація країн по всьому світу та масова міграція. Ілоне, за вчорашній день ти заробив $6 млрд — саме стільки нам потрібно, щоб запобігти катастрофі! Допоможи, будь ласка!», — написав Біслі у Твіттері.
Проблема нерівності так чи інакше існує у всьому світі, однак у США останнім часом вона порушується дедалі активніше. Молодь дедалі позитивніше ставиться до соціалізму, вважаючи, що до багатьох світових проблем призвів капіталізм і можливість сконцентрувати велику суму грошей в одних руках. Комунізм перестав бути страшилкою — зараз це мем, жарти, гумор і навіть ідеальне майбутнє для тих, хто захоплюється спірною політикою Китаю. Багато політиків все активніше звертаються до лівої риторики, пропонуючи посилити оподаткування багатіїв — особливо мільйонерів і мільярдерів.
Багато хто очікує, що заможні цього світу повинні не просто платити більше податків, а й допомагати країні чи світу впоратися з різними проблемами. Це, звісно, питання особисто до кожного з мільярдерів, на що вони хочуть витрачати гроші, проте нещодавно одна з таких дискусій вийшла за межі простого обговорення. Майданчиком для переговорів виступив Твіттер — улюблена платформа Ілона Маска, де він любить поспілкуватися з людьми, пожартувати, постити меми чи спекулювати на ринку криптовалют.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Бізнесмен Елі Девід підрахував, що $6 млрд — це 2% від усіх активів Ілона Маска, тобто теоретично він справді міг би допомогти ООН. Проте за 2020 рік Всесвітня продовольча програма отримала 8,4 млрд, що, як ми бачимо, не допомогло їй впоратися з проблемою голоду. Щобільше, просто зараз директор програми гасає соцмережами і просить мільярдерів вкласти в неї ще більше грошей.
Досі його заклики залишалися без відповіді, але нещодавно Ілон Маск вирішив розпочати дискусію.
Якщо ВПП у цьому треді опише, як саме 6 млрд розв’яжуть проблему світового голоду, я прямо зараз продам акції Tesla і дам їм грошей.
При цьому він наголосив, що звітність має провадитись у відкритих джерелах, «щоб люди бачили, куди розподіляються кошти».
Біслі одразу ж прийшов у тред, щоб уточнити — цих грошей не вистачить, щоби повністю розв’язувати проблему; вони потрібні, щоб запобігти серйозній кризі та врятувати 42 мільйони життів людей, які знаходяться «на межі голоду»: «З твоєю допомогою ми можемо дати людям надію, стабільність та змінити майбутнє. Це не так складно, як Falcon Heavy, але на кону дуже багато, щоб не говорити про це. Я можу полетіти з тобою, а ти мене викинеш із ракети, якщо тобі не сподобається те, що ти почуєш», — каже Біслі. Також він зазначив, що всі витрати програми є прозорими, щоб усі могли простежити за ними.
З усім тим Маск залишився непохитним і знову зажадав публічно розповісти, куди витрачаються гроші програми, а потім вирішив відправити Біслі в нокдаун посиланням з 2015 року, із заголовком «Голодуючих дев’ятирічних дітей змушують займатися оральним сексом з представниками ООН, щоб отримати їжу». Відповіді він передбачувано не отримав.
І тут у мене виникає два запитання. З одного боку, директор ВПП робить усе, щоб залучити гроші до програми — і це правильно. З іншого — мільярдер і досить заможний політик обговорюють те, що незабаром 42 мільйони людей можуть померти від голоду, у Твіттері, щоб жартома запропонувати політ у космос і отримати у відповідь звинувачення у сексуальному шантажі дітей. Навіть сам факт того, що дві заможні людини, які живуть в «ідеальному» суспільстві, ось так просто обговорюють життя і смерть такої кількості голодуючих людей… виглядає якось дивно. Може, це я такий?
Зрозумійте мене правильно, я нічого не маю проти сучасної форми комунікацій, до яких сміливо можна віднести соцмережі, проте чи це є ідеальна платформа для проведення дійсно важливих переговорів? Тим більше, що на такі бесіди далеко не завжди буде адекватна реакція — достатньо зазирнути у відповіді до будь-якого з твітів й отримати експертну аналітику, рекламу чергової криптовалюти, яка звалиться через день-два і поради Маска на кшталт «створити свій аналог ООН».
Так, соцмережі вже давно стали чи не найважливішою цеглиною у формуванні нашої картини світу — варто згадати, скільки всього нового ми дізналися із серії розслідувань Facebook Papers. І мене це, відверто кажучи, бентежить. Якщо ми так і продовжимо віддавати всю владу соцмережам, ми загрузнемо у цьому болоті ще більше. І одного разу стане запізно, щоб вибратися з нього.