NV Преміум

Пам’ятаєте фільм Післязавтра? Нове дослідження показує, що Гольфстрім справді може зникнути вже 2025 року

Наукпоп

4 листопада 2023, 08:02

Данські науковці прогнозують колапс Гольфстріму, який є частиною так званої Атлантичної меридіональної циркуляції, вже в нинішньому столітті. До того ж це може трапитися усього за кілька років.

Дослідники вважають, що Атлантична меридіональна циркуляція — життєво важлива система океанічних течій, що допомагає регулювати клімат Північної півкулі, — може пережити колапс у період між 2025 і 2095 роками. Тобто за найгіршого сценарію це може статися найближчими роками. За більш позитивного розкладу — в найближчі десятиліття.

У будь-якому разі — набагато раніше, ніж свідчили попередні прогнози.

Руйнування системи течій, найвідомішою з яких є Гольфстрім, призведе до кліматичного хаосу, попереджає нове суперечливе дослідження.

20 років тому гучний голлівудський фільм Післязавтра був побудований навколо схожої ідеї. В основі сюжету була історія про американського кліматолога, який передбачив, що через потепління полярні льоди розтануть, це зупинить Гольфстрім, що зі свого боку призведе не до подальшого потепління, а до жахливого похолодання.

Тоді фільм вважали чистою фантастикою. Однак нове дослідження показує, що реальність може виявитися ще більш непередбачуваною.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Чи може Гольфстрім «поламатися»?

Як влаштовані океанські течії, зокрема Гольфстрім / Фото: NASA

Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC), що включає Гольфстрім, регулює клімат західної півкулі, переміщуючи теплі тропічні води на північ, а холодні - на південь.

Однак, на думку дослідників, у період із 2025 до 2095 року АМОС може повністю зруйнуватися, що призведе до різкого падіння температури, руйнування океанічних екосистем і поширення штормів по всьому світу.

Результати їхнього дослідження опубліковані в авторитетному виданні Nature Communications.

У своїй роботі вчені пояснюють, що система атлантичних течій може існувати у двох стабільних станах: сильнішому і швидшому, на який ми покладаємося сьогодні, і повільнішому та слабшому.

Раніше вважалося, що в наступному столітті течія, ймовірно, перейде в слабший режим. У зв’язку з цим низка вчених висловлювали побоювання, що клімат може зазнати деяких змін.

Проте автори роботи вважають, що ситуація може бути набагато сумнішою. І перехід АМОС у слабкий режим під впливом антропогенної зміни клімату може статися набагато раніше.

Востаннє, коли AMOC переключився в режим роботи під час останнього льодовикового періоду, клімат поблизу Гренландії протягом десятиліття потеплішав на 10−15 градусів за Цельсієм, зазначають дослідники.

«Очікуваний переломний момент — за умови, що ми продовжуватимемо працювати у звичайному режимі з викидами парникових газів — настав набагато раніше, ніж ми припускали», — стверджує співавторка дослідження Сюзанна Дітлевсен, професорка статистики та стохастичних моделей у біології з Копенгагенського університету.

Що з’ясували вчені?

Давайте подивимося, як вчені дійшли до такого песимістичного прогнозу.

Течії Атлантичного океану працюють як нескінченний глобальний конвеєр, переміщуючи кисень, поживні речовини, вуглець і тепло по всій земній кулі. Теплі південні води, солоніші та щільніші, течуть на північ, охолоджуються й опускаються під води у вищих широтах, віддаючи тепло в атмосферу. Потім, опустившись під океан, вода повільно дрейфує на південь, знову нагрівається, і цикл повторюється.

Однак зміна клімату уповільнює цей процес.

Прісна вода, що надходить з крижаних покривів, що тануть, робить воду менш щільною і солоною, і останні дослідження показали, що ця течія є найслабшою за останні більш ніж 1000 років.

У районі Гренландії, де опускаються південні води, є ділянка, де спостерігаються рекордно низькі температури, в той час як навколишні моря піднімаються до рекордно високих значень, утворюючи «згусток» холодної води, що постійно збільшується.

Безпосередні дані про силу Гольфстріму реєструються тільки з 2004 року, тому для аналізу змін течії у триваліших часових масштабах дослідники звернулися до показів температури поверхні вод у районі Гренландії — такі дані є, починаються з 1870 року.

Ввівши цю інформацію в статистичну модель, дослідники оцінили зменшення сили і стійкості океанічної течії за її зростаючими по роках коливаннями.

Результати моделювання насторожили дослідників, а подальша перевірка тільки зміцнила їхні висновки.

Руйнування системи може розпочатися вже 2025 року, і далі з плином часу стає дедалі ймовірнішим.

«Я не вважаю себе дуже алармістом, — пояснює Пітер Дітлевсен, професор фізики та кліматології з Інституту Нільса Бора в Копенгагені, співавтор дослідження. — Тому результат мене в певному сенсі дратує. Тому що вікно для можливого колапсу настільки близьке і настільки значне, що ми повинні вжити негайних заходів просто зараз».

Фактично, данський учений повторює меседжі свого екранного попередника з вищезгаданого фільму Післязавтра. Герой фільму запевняв, що якщо не знизити викиди парникових газів, що призводять до танення льодовиків, то Гольфстрім перестане нагрівати північну півкулю.

Далі у фільмі було дуже швидке похолодання, яке вигнало мільйони людей на південь.

Звісно ж, учені вважають, що таке в реальності неможливо. Падіння температури в разі проблем із Гольфстрімом буде помітним, але набагато сильніше розтягнутим у часі.

Якби Гольфстрім відключився повністю, то температура в Європі та Північній Америці могла б знизитися на 5 градусів Цельсія приблизно за 10 років. А ось що відбувалося б після цього, поки не зрозуміло.

Чи є підстави для паніки?

З моменту публікації дослідження багато кліматологів встигли висловити певний скепсис.

Вони зазначають, що хоча це дослідження і є тривожним попередженням, отримані дані пов’язані з великими невизначеностями.

Так професор океанографії Університетського коледжу Лондона Девід Торнеллі в інтерв'ю LiveScience повідомив, що його данські колеги отримали дуже тривожний результат. Але в отриманих даних є кілька великих невідомих, вважає Торнеллі, і з цим необхідно розібратися, перш ніж ми зможемо бути впевненими в достовірності нових прогнозів.

Наприклад, однією з таких невідомих є кореляція між зміною температури поверхні води біля Гренландії з силою циркуляції Гольфстріму.

Інші новини

Всі новини