Боротьба за Арктику. Як глобальне потепління може призвести до війни у Північному Льодовитому океані

Нова «холодна» війна

«Тепер сім із восьми арктичних країн світу є членами НАТО, тому що вершина світу — ще одне потенційне поле битви. У відповідь Вашингтон зміцнив свої системи спостереження та оборони у Канаді та розгорнув літаки та війська на Алясці, щоб захистити північний периметр Північної Америки від зазіхань та ракет», — писала кілька місяців тому редактор канадського National Post, старший науковий співробітник Atlantic Council Дайан Френсіс.

Згідно з діючими міжнародними угодами, Арктика поділена на п’ять секторів відповідальності між Росією, США, Норвегією, Канадою та Данією.

До Арктичної ради (Arctic Council) входять Канада, Данія (включаючи Гренландію та Фарерські острови), Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Росія, Швеція та США. А до Північного Льодовитого океану примикають території Данії. (Гренландії), Ісландії, Канади, Норвегії, Росії та США.

Країною-головою Арктичної ради на 2021−2023 роки обрали Росію. «Сподіваємося, що головування Росії в Арктичній раді сприятиме подальшому зміцненню регіонального співробітництва. Вирішення проблем, з якими ми стикаємося сьогодні у високих широтах, потребує справді колективних підходів. Арктика — наш дім, і наш прямий обов’язок зберегти її для нинішнього та майбутніх поколінь», — вказано на сайті Arctic Council.

Арктика давно є однією з основних регіонів видобутку викопного палива. Останніми роками також посилилась роль Арктики у глобальному переході на відновлювані джерела енергії: північні країни активно розвивають морські вітропарки та плавучі сонячні електростанції.

«Враховуючи потенційні економічні вигоди від освоєння Арктики, не дивно, що країни, далекі від Арктики, зокрема Китай, роблять ставку на цей регіон», — заявляє експерт із глобальної безпеки Джошуа Кітінг.

За його словами, після анексії Росією Криму у 2014-му та повномасштабного вторгнення в Україну на початку 2022-го, територіальні претензії Кремля щодо Арктики стали набагато небезпечнішими.

До сьогодення країни-учасники Арктичної ради намагаються зберегти Арктику як «мирну зону для економічного розвитку». Але напруження між західними союзниками і Росією, що постійно зростає, загрожує перетворити Арктику на чергове поле для збройного конфлікту.

Враховуючи заяви деяких дослідників про те, що перше літо без льоду у Арктиці може прийти вже у найближчому десятилітті, північні країни можуть отримати ще більший доступ до найважчих регіонів Північного Льодовитого океану.

За час правління Путіна російська влада відродила в Арктиці близько 50 закритих військових баз радянської доби. А трохи більше ніж за місяць до вторгнення в Україну було пошкоджено оптоволоконний кабель, який з'єднує Норвегію з полярним архіпелагом Шпіцберген. Винуватців скоєного досі не визначили.

Танення арктичних льодовиків не лише полегшить процес буріння нових родовищ та навігацію для нафтових компаній, а й забезпечить доступ до нещодавно виявлених корисних копалин. Йдеться як мінімум про один мільйон тонн оксидів рідкісноземельних елементів, які використовуються у виробництві електроніки, включно з електромобілями та вітряними турбінами.

«Державні нафтові компанії та фонди Китаю володіють часткою в 30% у спільному підприємстві з видобутку зрідженого природного газу на російському півострові Ямал. Північний морський шлях також був у центрі уваги Китаю, який говорив про створення „Полярного Шовкового шляху“ на додачу до своєї інфраструктурної ініціативи „Один пояс, один шлях“, який з'єднає Європу та Китай після танення морського льоду», — пише кореспондент Grid з питань зміни клімату, технологій та відносин між США та Китаєм Лілі Пайк.

Приклад Гренландії

На початку 2022 року засновник Microsoft Білл Гейтс і засновник Amazon Джефф Безос опинилися в списку інвесторів нового проекту з видобутку корисних копалин під льодами Гренландії.

Компанія KoBold Metals, в яку вклалися одні з найбагатших людей планети, нібито виявила величезні поклади кобальту під арктичними льодовиками, що тануть. Цей метал є одним із ключових для виробництва акумуляторних батарей (АКБ) електрокарів.

Завдяки глобальному потеплінню процес видобутку кобальту в Гренландії може стати набагато простішим і комерційно вигіднішим. Представники KoBold Metals заявляли про використання технологій штучного інтелекту, за допомогою яких вони шукатимуть рідкісні та дорогоцінні метали та мінерали під льодами Гренландії.

«Ми плануємо відкриття, яке стане одним із найбільших і найбільш значних родовищ нікелю та кобальту у світі, що потенційно здатне забезпечити живленням 100 мільйонів електромобілів», — заявляли в KoBold Metals.

Одним з найперспективніших дослідники вважають острів Диско і півострів Нуссуак, під танучими льодами у горах і долинах яких можуть бути значні родовища цінних копалин.

Окрім кобальту інженери також планують добувати на цьому острові вугілля, мідь, золото, цинк та інші копалини, коли крига тут повністю зникне. За словами дослідника NASA Натана Курча, це може статися вже за 20−30 років.

Минулого року президент Замбії Хакаїнде Хічілема оголосив про те, що KoBold Metals інвестує $150 млн у розробку нової мідної копальні в країні. Замбія поряд з деякими латиноамериканськими країнами також є ключовим регіоном для Китаю, оскільки родовища міді відіграють важливу роль у глобальному переході від викопного палива до відновлюваних джерел енергії.