Telegram — зло, Facebook — старається. Як російська пропаганда знайшла друге життя у соціальних мережах

28 лютого YouTube заблокував канали кремлівських ЗМІ на території України. За два тижні ця політика поширилася на весь світ — принаймні так стверджувала адміністрація відеохостингу. Також у YouTube повідомили, що видалятимуть контент, який заперечує чи применшує зафіксовані випадки насильства з боку російських військ щодо українського населення.

У Meta також повідомляли про блокування облікових записів, які розповсюджують неправду про війну в Україні. Власники деяких акаунтів перебували в Росії, а також на території окупованих Донбасу та Криму, і видавали себе за редакторів новин, колишніх інженерів та вчених.

«З огляду на ситуацію і те, як швидко все рухається, ми продовжуємо оцінювати весь спектр варіантів», — так коментували наприкінці лютого у Facebook можливість повного блокування державних медіа РФ.

Не допомагають цьому і часто розмиті формулювання у правилах Facebook, які дозволяють трактувати схожі ситуації різним чином. Станом на сьогодні, наприклад, Facebook-сторінка телеканалу Росія 1 продовжує працювати та розповідати про «подвиги» російських військових. У той самий час будь-яка згадка полку Азов соцмережа ще кілька днів тому вважала пропагандою тероризму.

Варто зазначити, що сторінки багатьох кремлівських ЗМІ справді не працюють, але не через блокування з боку адміністрації Facebook, а через блокування самого Facebook на території РФ.

Instgram пішов іншим шляхом — і заблокував доступ до облікових записів російських ЗМІ в Україні. Крім того, соцмережа тепер додаватиме повідомлення-попередження на акаунтах або під постами пропагандистів: «Instagram вважає, що обліковий запис, який створив цей пост, може частково або повністю перебувати під редакційним контролем російського уряду».

Twitter діє приблизно так само, додаючи мітку «Державне видання, Росія» біля облікових записів російських ЗМІ. Однак це не вирішує головну проблему — російські пропагандисти продовжують свою роботу.

Саме для цього українська влада та фактчекерські організації намагаються співпрацювати з технологічними компаніями та домагатися видалення пропагандистських постів.

Повномасштабна інформаційна війна

Як тільки російські війська пішли у наступ, схожі процеси почалися і в онлайні, зазначає у розмові з НВ заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) Микола Балабан: «Одночасно з початком повномасштабного вторгнення, РФ активізувала армію ботів та фейкових акаунтів». Тисячі профілів, які досі були неактивними, різко почали виступати на підтримку війни.

Квінтесенцією цього можна вважати хештеги #IStandWithPutin (Я за Путіна) та #IStandWithRussia (Я за Росію), які активно почали розганяти у Twitter у березні. Це сталося у відповідь на український хештег #IStandWithUkraine, який був популярним у перші дні повномасштабного вторгнення — за його допомогою користувачі з усього світу чітко показували свою проукраїнську позицію.

Видання The Economist вивчило історію походження російських хештегів. Вже у травні майже половина облікових записів, які їх розповсюджували, були видалені або заблоковані. Багато профілів, які залишилися онлайн, з’явилися в перші дні війни або незадовго до неї. Головною цільовою аудиторією цього хештегу був зовсім не Захід, а країни Африки, Азії та Близького Сходу, зазначають журналісти.

Технологічні компанії обіцяли пильно стежити за активністю росіян в онлайні. Крім того, Україна має унікальну можливість контактувати з представниками платформ, щоб разом протистояти російській пропаганді.

Балабан зазначає, що у Центрі налагодили зв’язки з усіма провідними онлайн-платформами, проте «рівень взаємодії різниться залежно від кожного конкретного партнера». Наприклад, Facebook перебуває на постійному зв’язку з відомством, а, наприклад, представники Youtube не відповідають вже давно. Загалом же ЦСКІБ не намагається винайти велосипед і працює відповідно до правил кожної платформи, пояснює Балабан.

Спочатку потрібно знайти, за що кожна соцмережа готова банити акаунти або видаляти пости — наприклад, Facebook видаляє пости з хейт-спічем і банить акаунти, які видають себе за інших людей. Центр збирає посилання на пости в один спільний документ, після чого надсилає його представникам платформи. Потім ті перевіряють отримані пости та вирішують, що робити з ними далі.

Теоретично все звучить просто і красиво. Проте технологічні платформи схильні до впливу ззовні — не так у плані рішень щодо видалення тих чи інших постів, скільки банальної популярності певної теми. Так само сталося і у випадку з війною — у перші місяці робота вирувала, і платформи справді активно протистояли російській пропаганді. Проте останнім часом їхній запал явно спав.

Онлайн-платформи все менше #StandWithUkraine

Через п’ять місяців війни російська пропаганда, якою б незграбною вона не була, розвивається — чого не скажеш про реакцію на ці процеси з боку технологічних компаній. У результаті кремлівські наративи знову починають поширюватися світом, погрожуючи підірвати підтримку України.

Це один із головних висновків, зроблених Disinformation Situation Center, організацією, яка стежить за розвитком російської інформаційної війни, в їхньому останньому звіті.

Крім того, росіяни створювали велику кількість фейкових профілів — починаючи від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного до мера Києва Віталія Кличка. Також у Росії діяла скоординована мережа акаунтів, які масово залишали скарги під постами українських та російських користувачів, які засуджують війну.

Щодо хейт-спіч, найкращим нашим союзником став Facebook, який видалив абсолютно всі пости, а також 83% коментарів. Загалом, Facebook є чи не найзахищенішою платформою з погляду інформаційної безпеки.

Ще у 2016 році там з’явився спеціальний відділ, який займається та відстежує інформаційні війни. Однак, з огляду на масштаби соцмережі, а також широкі можливості російської пропагандистської машини роботи одного невеликого відділу — навіть з огляду на допомогу українських організацій — явно недостатньо.

Youtube та Twitter видалили близько третини зазначеного контенту — і це при тому, що саме у Twitter найбільша кількість хейт-спіч контенту, адресованого Україні та українцям. Пояснити, чому платформа діє саме так, Балабан не може.

У розмові з НВ він припустив, що Twitter намагається бути максимально лояльним майданчиком та всіляко відокремлювати себе від політики держав. Компанія хоче, щоб користувачі сприймали Twitter як максимально ліберальний майданчик, де голос може мати кожен. З потенційним приходом Маска ця тенденція швидше за все лише посилиться.

Проте головним майданчиком для кремлівських пропагандистів є Telegram. Цьому є одразу кілька причин — починаючи з того, що месенджером користується велика кількість українців (а отже, на них можна безпосередньо впливати через цей майданчик) і закінчуючи ще більш ліберальною позицією адміністрації Telegram з погляду модерації. Домогтися видалення посту, навіть якщо він кишить образами на національному ґрунті та погрозами смерті практично нереально.

Російський вплив усередині Telegram наростає у неймовірній прогресії — у месенджері досі абсолютно спокійно працюють пропагандистські медіа. Саме в Telegram російська пропаганда народжує та перевіряє нові фейки, «найкращі» з яких потім розходяться й на інших майданчиках. Крім того, тут координують зусилля фабрики тролів з іншими «патріотично налаштованими» росіянами, влаштовуючи набіги на сторінки українських політиків та активістів.

Нещодавно СБУ опублікувала список зі 100 псевдоукраїнських каналів, підконтрольних Кремлю. Також там існує величезна кількість мереж з проросійських та російських блогерів, анонімних каналів, псевдоекспертів та звичайних пропагандистів, які прославляють війну та діють відверто проти України.

Адміністрація Telegram слабо реагує на цю діяльність та ігнорує будь-які запити від українських організацій та ЗМІ.

Що робити?

19 липня Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з ЦСКІБ опублікували відкритий лист, у якому запропонували українській владі та громадським організаціям створити єдину стратегію інформаційної війни. Балабан пояснює, що цей лист — це щось подібне до уніфікованої стратегії та водночас прохання України, які ми зможемо показати представникам технологічних компаній і сказати — ось те, чого хоче Україна.

Серед пропозицій — видалення російської пропаганди; блокування російських медіа, пропагандистів, політиків, дипломатів, сторінок псевдоорганів влади на окупованих територіях; моніторинг неактивних та ретельна перевірка нових акаунтів; консультації з українським урядом та суспільством щодо виконання внутрішніх політик платформ тощо. Загальна реалізація стратегії допоможе у подальшій комунікації з технологічними компаніями, захистом України від інформаційних атак з боку РФ не лише в українському сегменті соціальних мереж, а й у всьому світі, вважають у Міністерстві.

Крім даних, у своєму звіті Disinformation Situation Center також уточнює, що технологічні компанії мають брати на себе більше відповідальності у боротьбі з російською пропагандою. Однак, на жаль, українське питання не є основним для них. Їхніх зусиль завжди буде недостатньо, щоб повністю контролювати поширення російської пропаганди. Тому свій внесок повинні робити і користувачі.

Скарги працюють. Їх потрібно багато, але вони все одно діють, зазначає Балабан, — як мінімум вони допоможуть домогтися видалення посту. В ідеалі — повне блокування облікового запису.

Зараз як ніколи важливо не підігравати російській пропаганді та не вестись на клікбейтні заголовки та емоційні новини, першоджерелами яких стають анонімні Telegram-канали чи невідомі Facebook-блогери. Адже якщо ми хочемо боротися з російською пропагандою у всьому світі, спочатку треба навчитися протистояти їй усередині країни.

Проте це не знімає відповідальності з боку технологічних компаній. Вони можуть вплинути на поширення кремлівських наративів. Однак у своїй гонитві за відмінностями від традиційних держав вони не помітили, як все більше стають такими ж неповороткими, повільними і такими, що слабко реагують на цивілізаційні виклики.