Дослідження перервала війна. Українські астрономи виявили п’ять екзокомет — це відкриття покаже, як розвиваються інші зіркові системи

16 квітня, 07:03
Ексклюзив НВ
Екзокомети є ключем до дослідження далеких світів та їх еволюції (Фото:Damian Peach / NASA)

Екзокомети є ключем до дослідження далеких світів та їх еволюції (Фото:Damian Peach / NASA)

Команда астрономів з Головної астрономічної обсерваторії НАН України оголосила про відкриття п’яти екзокомет — це комети, що обертаються навколо будь-якої іншої зірки, крім Сонця. Це відкриття допоможе вченим вивчити інші зіркові системи та їх еволюцію.

Комети є важливими підказками, які можуть розкрити нам секрети формування планетних систем. Згідно з однією з гіпотез, на Землі з’явилося життя саме після удару комети, яка принесла на нашу планету мікроелементи, необхідні для зародження живих організмів.

Відео дня

З цієї ж причини вчені все активніше намагаються виглядати за межі Сонячної системи та вивчати екзокомети, що отримали свою назву за екзопланетами. Це ті ж комети і планети, тільки вони обертаються навколо будь-якої іншої зірки, крім Сонця.

Саме це цікавить дослідників. Вивчаючи подібні далекі об'єкти, людство зможе краще зрозуміти, як формувалися інші зіркові та планетні системи нашого Всесвіту.

Наприклад, нещодавно ми розповідали про дослідження одразу кількома командами вчених комети 2I/Борисова, яка, як вони підозрюють, дісталася Сонячної системи з відкритого космосу. Докладніші дослідження можуть показати, що у нашого світу можуть бути далекі «близнюки» — тобто схожі зіркові системи, де, можливо, існує Земля v2.0.

Тому відкриття українськими вченими одразу п’яти екзокомет є ще одним важливим кроком до відкриття секретів далеких світів. Астрономи проаналізували дані космічного телескопа TESS, а результати своєї роботи описали у статті в авторитетному науковому журналі Astronomy & Astrophysics.

Вчені знайшли екзокомети, що обертаються навколо зірки Бета Живописця, розташованої лише за 65 світлових років від Землі (у масштабах космосу це майже сусіди). Це досить молода зіркова система — їй лише 10−40 млн років, що робить її ідеальним об'єктом для дослідження. Навколо зірки обертається газова планета-гігант, яка в 11 разів масивніша за Юпітера — найбільшу планету Сонячної системи — і залишковий диск діаметром майже 60 млрд кілометрів, що складається з пилу та уламків.

Саме в цьому диску вчені виявили екзокомети. Цікаво, що відкриття українських вчених було не першим у своєму роді — саме в цій зірковій системі раніше виявлялися екзокомети; більше, попередні дослідження дійшли висновку, що навколо Бета Живописця насправді обертається дві окремі групи экзокомет з різними властивостями.

Виявлено їх транзитним способом — тобто за характером «блимання» зірки внаслідок прольоту біля неї комети. Вчені впевнені, що наступні відкриття подібних небесних тіл допоможуть вченим розгадати таємницю «зірок, що зникають» — світло, що виходить від них коливається, що дуже схоже на світіння, що виходить від Бета Живописця. Проблема в тому, що багато зіркових систем розташовані набагато далі, що ускладнює спостереження за ними, проте Бета Живописця та її екзокомети можуть стати своєрідним шаблоном, за яким мірятимуть інші системи.

Екзокомети можуть пояснити загадку зірки KIC 8462852, більш відомої як Зірка Бояджян. Вона характеризується «миготінням», що відбувається з рівними інтервалами, через що деякі вчені висунули гіпотезу, що ми нарешті виявили сферу Дайсона — неймовірно потужну структуру, яка може черпати енергію із зірки. Сама Бояджян вважає, що найкращим поясненням цього феномену є екзокомети, які саме обертаються навколо зірки, проте зараз багато питань все ще залишаються без виразної відповіді.

Один із головних висновків, який можна зробити після відкриття українських учених, — що екзокомети є досить звичайним явищем, а не чимось унікальним. А тому в майбутньому, коли наші телескопи будуть все потужнішими, ми виявлятимемо їх все частіше, що відкриє перед нами перспективу дослідження еволюції далеких світів.

«На жаль, ми встигли досягти лише попередніх результатів у своєму дослідженні, після чого воно було перервано війною. Коли вона закінчиться, ми продовжимо», — каже Яків Павленко, науковий співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України, який очолював роботу команди вчених.

Показати ще новини
Радіо НВ
X