Тисячі вакансій і пропозицій. Як світ підтримує українських учених, вимушених тікати від війни

2 квітня, 07:06
Ексклюзив НВ
За час війни багато вчених переїхали за кордон або в безпечніші регіони України. (Фото:ScienceForUkraine)

За час війни багато вчених переїхали за кордон або в безпечніші регіони України. (Фото:ScienceForUkraine)

Війна в Україні стала серйозним ударом по всіх сферах життя, зокрема й по науці. Багато українських вчених змушені рятуватися від війни, переїжджаючи у відносно безпечні частини країни або виїжджаючи за кордон, де їм допомагають влаштуватися іноземні колеги.

Перші дні війни для Романа та Віри Ткач, матеріалознавців із Міжнародного центру електронно-променевих технологій ІЕЗ ім. Є. О. Патона та Інституту проблем матеріалознавства ім. Францевича відповідно минули, як і для багатьох українців, у постійному оновленні стрічки новин. Вже тоді було зрозуміло, що про роботу, як мінімум, на якийсь час доведеться забути, розповідає Роман.

Відео дня

26 лютого він пішов у військкомат, звідки його відправили додому через відсутність бойового досвіду. Те саме відповіли і в броварській теробороні. Тож кілька днів сім'я займалася волонтерством.

На початку березня, коли російська армія дійшла до сіл під Броварами, Роман із вагітною Вірою вирішили покинути місто та поїхали до родичів подруги на Волинь. Нещодавно сім'я повернулася додому і зараз думає, чим займатися далі, оскільки їхню наукову діяльність було порушено.

" Шукали інформацію про допомогу європейських та американських університетів, оскільки будуть величезні проблеми з обладнанням. Наприклад, установка для РФС аналізу в інституті дружини була знеструмлена, а це означає втрату вакууму. Через це внутрішня начинка приладу окислюється, а це означає повну втрату дієздатності приладу", — розповідає Роман.

У такій ситуації опинилися багато українських вчених — хтось втратив місце своєї роботи, хтось умови, а хтось просто тікає від війни. За цей час багато вчених, професорів та студентів або переїхали, почали займатися волонтерством, або захищають Україну зі зброєю в руках.

Бомбосховища багатьох університетів, що знаходяться в зоні бойових дій, стали захистом для тих, хто не зміг евакуюватися. Наприклад, у підвалах Сумського національного аграрного університету від російських бомб і ракет ховаються 32 студенти.

Науковий та освітній процес призупинено. Там, де це можливо, студенти поступово виходять на дистанційне навчання. Однак зараз весь процес організувати складно з огляду на те, що далеко не всі можуть приєднатися до занять.

Наприклад, ректор Київського Національного університету біоресурсів та природокористування ( НУБіП) зазначає, що близько 10% співробітників та студентів університету виїхали за кордон, близько 60% переїхали у безпечніші місця, а сотні студентів та працівників перебувають у зоні бойових дій, захищаючи країну зі зброєю в руках. Багато університетів та лабораторій зараз зайняті збереженням обладнання та дослідницьких матеріалів.

«Я не можу будувати жодних планів. Вчора розіслав колегам проект свого підручника з фізики твердих тіл. Якщо зі мною щось трапиться, хтось зможе відредагувати його та опублікувати», — каже Максим Стріха, фізик із КНУ.

Деякі університети, розташовані далеко від зони бойових дій, вже повернулися до дистанційного навчання. Керівник Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка Олег Вівчарик у коментарях НВ зазначив, що в університет почали брати на навчання студентів, які навчалися на тимчасово окупованих територіях, а також надавати психологічну підтримку всім, хто її потребує.

Вчені Львівського університету продовжують проводити наукову роботу. Однак через війну їм довелося активізувати роботу над дослідженнями подвійного призначення, орієнтованими як на цивільну, так і на військову сфери.

«Колектив Львівського університету уже зараз працює над створенням багатоаспектної стратегії розвитку України у повоєнний час. Вчені Університету починають розробляти теми наукових досліджень, які можуть безпосередньо повпливати на подолання наслідків війни та допомогти активно розвивати різні сфери життя України», — розповідає Вівчарик.

Підтримка Заходу

Паралельно вчені з усього світу пропонують роботу українцям. Наприклад, Роман надав НВ листа від Жуліани Карнейро, бразилійки, яка зараз працює у швейцарському Бернському Університеті. «Моє серце розривається від того, що Росія робить з Україною та її народом. Я вже пожертвувала гроші, але не хочу на цьому зупинятись. Якщо вам потрібна якась допомога, скажіть мені про це, і я зроблю все, що маємо, щоб допомогти вам», — пише вона.

У всьому світі з’явилися тисячі ініціатив щодо підтримки українських вчених — пропонують як оплачувані стажування у різних університетах, так і позиції в аспірантурі. Німецько-українське академічне товариство зібрало та постійно оновлює посилання, на яких можна знайти різноманітні ініціативи щодо допомоги у різних країнах.

Також волонтери створили сайт ScienceForUkraine, на якому на момент написання статті перераховано 1632 пропозиції різних напрямків для українських вчених та студентів — від продовження навчання за спеціальністю та стипендій до можливості приєднатися до дослідницьких робіт.

" Я не знаю іншої галузі, де відчувалася б така підтримка. Ми не забудемо, що зараз робить Росія, але також ми ніколи не забудемо, що роблять для нас наші друзі", — каже економістка Євгенія Поліщук, координатор ScienceForUkraine та заступник голови Ради молодих науковців, який входить до складу Міністерства освіти та науки України.

" В українських вчених немає часу на пошук подібних пропозицій, тому ми хочемо зібрати всі деталі в одному місці", — пояснює Саніта Рейнсоне, дослідниця цифрових гуманітарних наук із Латвійського університету. Вчена також є частиною команди ScienceForUkraine та веде Twitter волонтерської ініціативи.

Проте навіть тут є проблеми, причому найчастіше бюрократичного характеру. Наприклад, деякі університети вимагають формального підтвердження дипломів, які наразі надати не так просто. Цю проблему планують вирішити, звернувшись до європейських стартапів та науково-дослідних компаній, які більш ліберально підходять до працевлаштування.

Ще одна проблема — багато пропозицій співпраці є короткочасними, після чого дослідники можуть знову опинитися у пошуках роботи.

Андрій Тарєєв, український аспірант, який вивчає філогенетику в німецькому Університеті Георга-Августа в Геттінгені, зазначає, що зараз багатьом ученим складно зосередитися на дослідженнях через постійний тиск війни та невизначеність щодо свого майбутнього. Ми не знаємо, що буде завтра. Я живу і думаю, що можу втратити будинок, рідних, сім'ю, своїх колег", — каже він.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X