75 млн років тому. Вчені знайшли сліди лісових пожеж в Антарктиді

27 жовтня 2021, 11:23
Скам’янілий шматок деревного вугілля поруч із монетою (Фото:De Lima et al., Polar Research, 2021)

Скам’янілий шматок деревного вугілля поруч із монетою (Фото:De Lima et al., Polar Research, 2021)

Нове дослідження показало, що лісові пожежі вирували в Антарктиді 75 млн років тому, коли динозаври ще ходили по Землі.

Мабуть, пожежі у цьому регіоні викликала вулканічна активність, вважають вчені із Бразилії.

Протягом пізнього крейдяного періоду (від 100 до 66 млн років тому), одного з найтепліших періодів на Землі, острів Джеймса Росса в Антарктиді був домівкою для помірного лісу з хвойних дерев, папоротей та квітучих рослин, а також для багатьох динозаврів.

Відео дня

Але давні палеопожежі повністю спалили частини цих лісів, залишивши після себе залишки деревного вугілля, які вчені зібрали та вивчили.

«Це відкриття розширює знання про виникнення пожеж рослинності в крейдяному періоді, показуючи, що такі епізоди були частішими, ніж передбачалося раніше», — заявила провідний дослідник Флавіана Хорхе де Ліма, палеобіолог із Федерального університету Пернамбуку в Ресіфі, Бразилія.

Ця знахідка є першим зареєстрованим свідченням палеопожеж на острові Джеймса Росса, що є частиною Антарктичного півострова. Відкриття додає докази того, що спонтанні пожежі були звичайним явищем в Антарктиді в період від 84 до 72 млн років тому.

Для нової роботи міжнародна група вчених проаналізувала скам’янілості, зібрані під час експедиції 2015−2016 у північно-східній частині острова Джеймса Росса. Ці скам’янілості містили фрагменти рослин, схожі на залишки деревного вугілля, які вивітрилися за останні десятки мільйонів років.

Фрагменти деревного вугілля були невеликими — найбільші шматочки завтовшки всього 19 на 38 міліметрів. Але зображення, отримані за допомогою сканувального електронного мікроскопа, показали їхню ідентичність: ці скам’янілості, ймовірно, є спаленими голонасінними, ймовірно, з ботанічного сімейства хвойних дерев під назвою Araucariaceae, як з’ясували дослідники.

За словами дослідників, інтенсивні лісові пожежі були частими й поширеними наприкінці крейдяного періоду, хоча більшість свідчень цих пожеж перебуває у Північній півкулі, з кількома задокументованими випадками у Південній півкулі на територіях нинішніх Тасманії, Нової Зеландії та Аргентини.

«В Антарктиді спостерігалася інтенсивна вулканічна активність, викликана тектонікою під час крейдяного періоду, про що свідчить присутність скам’янілостей у пластах, пов’язаних із випаданням попелу. Ймовірно, що вулканічна активність викликала палеолісову пожежу, яка породила деревне вугілля, про яке тут йдеться», — написали дослідники.

Раніше НВ писав, що вчені з’ясували, що на льодовику Шеклтон, Антарктида, немає жодного живого організму. Це може здатися неважливим, але є насправді дуже важливим відкриттям, яке допоможе нам шукати життя на інших планетах.

Льодовик Шеклтон є настільки унікальним поєднанням холоду, сухості та солоності, що є одним з найменш пристосованих для життя місць на Землі — навіть для мікробів, які в земних умовах адаптуються практично скрізь.

Дослідники проаналізували понад 200 зразків ґрунту з цього регіону у пошуках доказів існування мікроскопічного життя. У більшій частині льодовика вчені таки знаходили мікроорганізми, проте близько 20% тестів взагалі не виявили мікробну ДНК.

«Наша нездатність виявити мікроби або мікробну активність у певних ґрунтах передбачає, що ці поверхневі ґрунти являють собою межу мікробної активності та виживання, зумовлену холодними, сухими та солоними умовами навколишнього середовища», — пишуть вчені. При цьому вони не стверджують, що знайшли абсолютно неживу землю.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X