Усе на паузу. Як світова енергетична криза, спровокована Росією, вдарила по науці

13 вересня, 20:03
Зрослі ціни та рішення Ради ЄС знизити споживання газу на 15% призвели до того, що багато наукових проєктів змушені переглядати свою діяльність (Фото:Maximilien Brice, Julien Marius Ordan/CERN)

Зрослі ціни та рішення Ради ЄС знизити споживання газу на 15% призвели до того, що багато наукових проєктів змушені переглядати свою діяльність (Фото:Maximilien Brice, Julien Marius Ordan/CERN)

Різке підвищення цін на газ та електроенергію вплине не лише на рахунки пересічних мешканців. Ще однією жертвою залежності Європи від російських енергоносіїв стала наука — і тепер проєкти змушені скорочувати або й зовсім припиняти свою роботу.

«Наш клопіт — це стабільність мережі, тому ми робимо все можливе, щоб запобігти відключенню електроенергії в нашому регіоні», — говорить Серж Клод, голова комісії з управління енергоспоживанням дослідницького центру CERN.

Відео дня

Зараз у центрі розглядають можливість відключення невеликих прискорювачів, щоби не зупиняти Великий адронний колайдер АК), на який покладено важливу місію з пошуку нової фізики.

Крім того, що керівництву центру потрібно обережно ставитись до споживання електроенергії, їм також важливо зберегти  свою головну пам'ятку, будівництво якої коштувало $4,4 млрд.

Через енергетичну кризу, спровоковану Росією та її вторгненням в Україну, страждають усі, зокрема й наука. Багато європейських наукових проєктів мають викручуватися в нових реаліях — з цінами за енергоносії, що зросли в десятки разів, а іноді й з банальним браком електроенергії для забезпечення роботи наявних потужностей.

Якщо цієї осені та взимку ціни продовжать зростати, «вплив на науку буде величезним», — каже Мартін Фрір, фізик-ядерник, який очолює енергетичний інститут Бірмінгемського університету.

Російський шантаж

Показати ще новини
Радіо НВ
X