Габбл, Марс і Сатурн. 10 найважливіших місій Європейського космічного агентства

30 травня, 21:00
День народження ЄКА (Фото:ЄКА)

День народження ЄКА (Фото:ЄКА)

30 травня 2022-го виповнюється 47 років від дня створення Європейського космічного агентства (ЄКА). Згадуємо кілька найважливіших проєктів і місій цієї організації.

Після Другої світової війни левова частка вчених-ракетобудівників із Європи та, зокрема, фашистської Німеччини, поїхала працювати на уряд США.

Наприклад, розробника першої у світі балістичної ракети — німецької Фау-2 — штурмбанфюрера СС Вернера Фон Брауна вважають батьком американської космічної програми й одним із засновників NASA.

Відео дня

Формально, NASA була створена лише 1958-го. Але насправді це була лише реорганізація Національного консультативного комітету США з повітроплавання (NACA) у межах космічних перегонів із СРСР, який на той час уже запустив перший супутник у космос.

Крім NASA та радянського Особливого конструкторського бюро № 1 на той час не було інших організацій, які здійснювали масштабні космічні дослідженнями, запускали орбітальні станції тощо.

Третя за рахунком і значущістю космічна організація з’явилася у Європі 1975 року. Сьогодні, 30 травня 2022-го, Європейському космічному агентству чи ЄКА виповнюється 47 років.

У зв’язку з цим НВ зібрав 10 найзначніших місій ЄКА за всю історію існування організації.

Телескоп Габбл

CC
Фото: CC

Одна з найвідоміших і найважливіших космічних місій, яку ЄКА запустила разом із NASA у 1990 році.

Суть місії полягала в запуску на орбіту Землі автоматичної обсерваторії, яку назвали на честь одного з батьків-засновників сучасної астрономії та космології Едвіна Габбла.

Орбітальний телескоп дає змогу реєструвати випромінювання космічних об'єктів в інфрачервоному діапазоні, що неможливо зробити за умов земної атмосфери.

За останні 15 років роботи на орбіті Габбл зробив понад мільйон знімків небесних об'єктів, включно з зірками, туманностями, галактиками та планетами. А загальний обсяг даних, зібраних орбітальною обсерваторією, становить близько 50 терабайт.

Серед найважливіших досягнень Габбла — уточнення постійної Габбла (швидкості розширення Всесвіту) за допомогою вимірювання відстаней до цефеїд у Скупченні Діви; перші карти поверхні Плутона й Еріди; спостереження ультрафіолетових полярних сяйв на Сатурні, Юпітері та Ганімеді; нові дані про планети поза сонячною системою; вивчення чорних дірок у центрах галактик.

Місія Габбл — одна з найперших для ЄКА, і її почали розробляти 1977 року. Її загальну вартість оцінюють у $16 млрд, й обсерваторія має зійти з орбіти після 2030 року.

Телескоп Джеймс Вебб

ЄKA
Фото: ЄKA

Найбільший і найпотужніший у світі космічний телескоп James Webb Space Telescope (JWTS) вартістю $10 млрд вийшов на орбіту для вивчення народження й еволюції Всесвіту лише у грудні 2021-го.

Хоча весь проєкт розробляли останні 25 років.

Телескоп доправили на орбіту за допомогою європейської ракети-носія Ariane V зі стартового комплексу на космодромі Куру у Французькій Гвіані, який є одним із ключових центрів ЄКА.

Новий телескоп став наступником Габбла, і його назвали на честь одного з організаторів висадки Аполлона на Місяць. Станом на сьогодні це найпотужніша, найбільша і найдорожча космічна обсерваторія в історії людства.

Розробниками обсерваторії виступили вчені з ЄС, США та Канади. Одне з головних завдань телескопа — дослідження раннього Всесвіту, появи перших зірок і формування галактик, а також їхньої еволюції.

Проте повноцінна робота телескопа розпочнеться лише в середині 2022-го, коли він вийде у другій точці Лагранжа (L2) на відстані 1,5 млн км від Землі. Для порівняння, Габбл перебуває на висоті лише 325 км над поверхнею Землі.

На відміну від Габбла, фізичного доступу до телескопа Вебба не буде, тому його не можна буде відремонтувати в екстрених випадках.

Місія ExoMars

ЄKA
Фото: ЄKA

У рамах цієї місії вже 2022 року було заплановано відправити на Марс перший марсохід ЄКА Розалінд Франклін, названий на честь англійської жінки-біофізика.

Але проблема полягає в тому, що марсохід мали доправити російською ракетою-носієм, а також використовувати російську посадкову платформу для його висадки на Марсі.

Після вторгнення армії РФ в Україну в лютому 2022-го ЄКА відмовилася від співпраці з Роскосмосом і перенесла запуск ExoMars як мінімум на два роки.

Місію планували реалізувати в межах спільної астробіологічної програми ЄС і РФ, а марсохід мав вивчати зразки корінної породи Марса всередині своєї бортової лабораторії.

«Ровер Розалінд Франклін є унікальним серед усіх марсоходів, запланованих для Марса. Він може бурити глибше, ніж будь-хто до нього — до двох метрів нижче за тверду поверхню. Це важливо, оскільки надра захищені від шкідливого випромінювання і тому можуть містити ознаки минулого чи сьогоденного життя», — заявляв один із розробників місії професор фізики Лабораторії космічних досліджень Малларда Ендрю Коутс.

Крім цього, ЄКА офіційно відмовилася від участі у трьох місіях програми Місяць, запуск першої з яких було заплановано на вересень.

У ході цих місій ЄКА та Роскосмос збиралися протестувати місячну посадкову платформу, картувати поверхню Місяця та зібрати зразки льоду з поверхні супутника для їхнього подальшого аналізу.

Місія LISA

СС
Фото: СС

У травні 2022-го одна з найамбітніших і найважливіших для науки місій перейшла до наступного етапу розвитку. LISA або Лазерна інтерферометрична космічна антена (Laser Interferometer Space Antenna) перебуває у розробці вже кілька десятків років, і вона має стати першою у світі космічною обсерваторією для аналізу гравітаційних хвиль.

Гравітаційні хвилі, передбачені Альбертом Ейнштейном, формуються внаслідок однієї з найнезвичайніших подій у Всесвіті — злиття чорних дірок і нейтронних зірок. Ці щільні масивні об'єкти обертаються навколо один одного і поєднуються з такою силою, що створюють так звані брижі простору-часу або гравітаційні хвилі.

Для дослідження цих хвиль керівники LISA планують відправити в космос три космічні апарати, які обертатимуться навколо Сонця у формі трикутника. Довжина кожної сторони цього трикутника становитиме 1,5 млн миль.

Зараз LISA переходить до фази B1, під час якої фахівці ЄКА розроблять технології для місії та виберуть остаточний дизайн. Серед пристроїв LISA будуть лазерні системи космічних кораблів, телескопи і датчики.

«Перехід до фази B1 виводить місію з концептуальних досліджень і знаменує важливу віху для залучених учених й інженерів. Після довгого шляху, що розпочався з перших начерків у 1980-х роках, ми тепер знаємо, що рухаємося правильним шляхом і що маємо реальний план на майбутнє», — заявив керівник дослідження LISA Мартін Гелер.

Місію планують запустити 2037 року, а будівництво космічного корабля почнеться не раніше 2024 року.

Місія Марс-експрес

ЄKA
Фото: ЄKA

У межах цієї місії на орбіту Марса було запущено автоматичну міжпланетну станцію ЄКА. Станція, що досі працює, складається із штучного супутника Марса та спускального апарату з автоматичною марсіанською станцією Бігль-2.

Марс-експрес стартував із космодрому Байконур у Казахстані за допомогою радянсько-російської ракети-носія Союз-ФГ у червні 2003 року. Уже за пів року станцію було доправлено на марсіанську орбіту.

Головним провалом місії стала втрата зв’язку з апаратом Бігль-2, який виявили лише через 12 років.

Попри це, орбітальна станція Марс-експрес досі успішно передає дані на Землю, і термін її служби вже кілька разів продовжували на роки вперед.

Ключовими досягненнями станції вважають високоточний опис структури атмосфери Марса, створення карт розподілу водяної пари й озону в атмосфері, а також виявлення водяного льоду та метану на Червоній планеті, що може свідчити про наявність життя там.

Місія Кассіні-Гюйгенс

CC
Фото: CC

Спільна місія NASA, ЄКА й італійського космічного агентства дала змогу запустити орбітальну станцію Кассіні й спускальний апарат з автоматичною станцією Гюйгенс для дослідження найбільшого супутника Сатурна — Титана.

Місію було запущено у жовтні 1997-го, і космічному апарату знадобилося майже сім років, аби вийти на орбіту.

Варто врахувати, що автоматична станція Гюйгенс є першим в історії космічним апаратом, який здійснив м’яку посадку у зовнішній Сонячній системі.

Другий за розміром у Сонячній системі, супутник Сатурна Титан має щільну атмосферу, і на його поверхні також є рідина. Через це Титан становить величезний інтерес для дослідників. Існують теорії про наявність життя на Титані, а також переселення людей на супутник Сатурна.

У рамах місії Кассіні-Гюйгенс на Землю було передано 635 Гб даних, зроблено близько пів мільйона знімків, виконано 162 прольоти біля супутників Сатурна, а також опубліковано кілька тисяч наукових публікацій на основі отриманих даних.

Офіційно місія завершилася 15 вересня 2017-го, після того, як орбітальна станція востаннє облетіла Титан і почала зближення із Сатурном, увійшовши до його атмосфери та відправивши свій останній сигнал на Землю.

Апарати Кассіні-Гюйгенс дозволили вченим виявити кілька хімічних аномалій на поверхні Титану. Зокрема, постійне утворення водню й ацетилену під дією сонячних променів в атмосфері супутника.

Деякі дослідники припускали існування на Титані невідомих форм життя, які можуть харчуватися воднем й ацетиленом.

Місія Венера-експрес

CC
Фото: CC

Іще один космічний апарат ЄКА був призначений для вивчення Венери, динаміки атмосфери планети, а також її взаємодії із Сонцем.

Венеру-експрес запустили дев’ятого листопада 2005-го, і вже за пів року дослідницька станція вийшла на орбіту сусідньої планети. Апарат згорів у щільній атмосфері Венери 2015 року.

Окрім безлічі зображень Венери, апарат також допоміг створити першу карту температури південної півкулі планети; знайшов додаткові докази існування океанів у минулому Венери; відкрив нові погодні умови на планеті, зокрема, наявність блискавки.

Апарат також був запущений на ракеті-носії Союз-ФГ із космодрому Байконур. Станцію Венера-експрес доправили на Байконур через Москву за допомогою вантажного літака Ан-124 Руслан, попередника Ан-225 Мрія.

Оціночна вартість цієї місії становить близько 300 млн євро.

Місія Розетта

CC
Фото: CC

У рамах цієї місії в космос запустили зонд Розетта та спускальний апарат Філи. У результаті космічний апарат Розетта став першим, який вийшов на орбіту комети, а Філи вперше здійснив м’яку посадку на її поверхню.

За досліджувану комету обрали 67P/Чурюмова—Герасименко, названу на честь українського астронома Клима Чурюмова та його таджикистанської колеги астронома Світлани Герасименко.

Апарат запустили на ракеті-носії Ariane V з космодрому Куру. До кінця 2016-го зонд виконав усі завдання та зіткнувся з кометою Чурюмова—Герасименко на швидкості 3 км/год.

Результатами місії стало виявлення вищого вмісту важкої води у льоду комети порівняно з земними океанами. Ці дані суперечать прийнятій теорії, що вода Землі має кометне походження.

Місія Улісс

CC
Фото: CC

Запущена 1990-го, автоматична міжпланетна станція спільного виробництва ЄКА та NASA була призначена для вивчення Сонця. Проте згодом її додатковою місією став Юпітер.

Це було пов’язано з тим, що апарат учетверо перевищив термін своєї експлуатації та пропрацював загалом понад 17 років. Офіційно місію завершили лише у липні 2008 року.

Улісс став першим апаратом, який почав досліджувати Сонце не лише з його екваторіальної площини, але і з полюсів.

Нові дані апарату дозволили створити точнішу модель навколосонячного простору, що допомогло змінити уявлення космологів про історію розвитку Всесвіту.

Швидкість передачі даних обладнання апарату на Землю становила 1024 біт/с, і його запустили на багаторазовому транспортному кораблі NASA Дискавері з мису Канаверал у США.

Окрім досліджень Сонця, Улісс допоміг уточнити геометрію магнітосфери Юпітера, а також виміряв газовий хвіст комети C/1996 B2 Хякутаке.

Місія JUICE

ЄКА
Фото: ЄКА

Найближча запланована місія ЄКА Jupiter Icy Moon Explorer має стартувати у червні 2022-го. Міжпланетна станція JUICE вивчатиме супутники Юпітера, такі як Ганімед, Європа та Каллісто.

Учені хочуть виявити на поверхні цих супутників океани рідкої води. Місію затвердили десять років тому, і її вартість оцінили у 850 млн євро.

Судячи з останніх даних, у квітні 2020 року всі компоненти міжпланетної станції JUICE прибули до місця фінального складання на підприємство Airbus у німецькому місті Фрідріхсгафен.

Якщо все піде за планом, апарат запустять на ракеті-носії Ariane V з космодрому Куру. Він має вийти на орбіту Юпітера у жовтні 2029-го.

Як і у випадку з місією Кассіні-Гюйгенс, нова орбітальна станція має розширити знання вчених про можливу наявність життя на супутниках Юпітера.

JUICE маневруватиме між супутниками Юпітера на відстані 45 світлових хвилин від Землі, і керівник проєкту Джузеппе Саррі описує це місце, як «Сонячна система в мініатюрі».

Якщо маневр JUICE поблизу Ганімеда в 2032 році виявиться вдалим, космічний апарат стане першим, який здійснить повний оберт навколо супутника іншої планети.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Техно
Розсилка про те як технології змінють світ
Щопонеділка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X