Денис Гурський із SocialBoost про те, як здружити IT-стартапи з владою і позбутися радянської спадщини

28 березня 2019, 14:00

Як технології запобігають крадіці деталей з поїздів? Чому відкриті дані є основою для IT-проектів? Як зробити держкомпанії прибутковими за допомогою інновацій? На ці та інші питання відповів засновник громадської організації SocialBoost, співзасновник 1991 Open Data Incubator та 1991 Сivic Tech Center Денис Гурський в інтерв'ю НВ.

Громадська організація намагається пояснити держкомпаніям, як співпрацювати з українськими розробниками, і водночас переконати розробників залишатися тут і співпрацювати з державою, яка має достатньо коштів і якій терміново потрібні інноваційні рішення.

Відео дня

За декілька днів українці всьоме проголосують за нового главу держави. Новому президенту належить увести нашу країну в період так званої зрілості і відзначити її 30-річчя.

На жаль, зараз, у свої майже 28, Україна тільки починає робити перші кроки на шляху до просунутої інформаційної держави нового типу. Консервативні провідники потягів досі з недовірою переписують номер електронного квитка з екранів смартфонів пасажирів, але вже розуміють, що процес цифровізації держструктур запущено і він є неминучим.

Однією з ініціаторів цього процесу був проект громадської організації, назва якого нагадує, як довго ми намагаємось перетягнути свою батьківщину в еру цифрових технологій, – 1991 Open Data Incubator. За кілька років роботи організації вдалося зробити те, що не змогли зробити вітчизняні політики за попередні двадцять п'ять років.

НВ вдалося поспілкуватися з головою правління громадської організації SocialBoost, співзасновником 1991 Open Data Incubator Денисом Гурським і дізнатися, як налагодити взаємодію IT-стартапів з владою, чому приватні ідеї нових технологій потрібно впроваджувати в державну сферу і як реформувати радянську спадщину за допомогою мобільних додатків.

Денис Гурський (Фото: SocialBoost)
Денис Гурський / Фото: SocialBoost

Із США на цілину

34-річний уродженець Маріуполя Денис Гурський повернувся в Україну в 2012-му, після роботи радником з інновацій в міжнародній громадській організації. Займаючись розвитком нових технологій в євразійському регіоні, активіст зрозумів, що всі ідеї, з якими він мав справу в інших країнах, повністю відсутні в Україні.

Так, разом з братом Віктором ентузіасти почали об'єднувати однодумців з IT-індустрії за допомогою так званих хакатонів – з'їздів, на яких розробники шукають рішення різних проблем завдяки комп'ютерним технологіям.

«Спочатку це були загальні хакатони, пізніше вони стали тематичними – з енергетики, медицини, інфраструктури. У нас утворилося величезне співтовариство IT-волонтерів і стартапів, які хочуть щось робити, їх потрібно було об'єднувати і працювати з ними системно. Тому я зареєстрував громадську організацію SocialBoost  – діяльність стала офіційною, сворилася команда і ми почали працювати з донорами, фондами та державними інвестиціями з інших країн», – пояснює Денис Гурський.

Уся робота організації сконцентрувалася на темі відкритих даних – «пластиліні», з якого можна ліпити соціально важливі проекти в Україні, а не вивозити їх за кордон. Гурський просував тему відкритих даних за часів Майдану, в Адміністрації Президента, Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, що зрештою привело до затвердження постанови №835 – фактичного зобов'язання влади відкрити доступ до державних реєстрів.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Нам вдалося переконати президента в тому, що тема відкритих даних є надважливою

«Нам вдалося переконати президента в тому, що тема відкритих даних є важливою. Він вніс у Верховну Раду колективно напрацьований законопроект, за нього проголосували, і Кабмін повинен був якось відкривати дані. Відтак Кабмін покликав в цю історію мене. Прем'єр-міністр Яценюк запропонував мені бути радником з відкритими даними на громадських засадах, і я почав працювати по 8 годин у Кабміні і по 8 годин у SocialBoost», – каже засновник громадської організації. 

Серед самостійних проектів, які розвинулися завдяки постанові 2015 року, – управління та моніторинг інформації про компанію OpenDataBot і найважливіший для українських журналістів та громадських активістів онлайн-інструмент для моніторингу юридичних осіб та зв'язків між ними YouControl.

інкубатор стартапів

Після того як Денис Гурський разом із командою домоглися від влади обов'язкової публікації державних даних, в 2016-му вони заснували ще й новий проект SocialBoost – 1991 Open Data Incubator. За традиційною для IT-інкубаторів схемою, 1991 почали об'єднувати волонтерів та стартапи, призначати менторів, вчити, пілотувати їхні ідеї і впроваджувати готові проекти в українські держструктури.

1991.vc
Фото: 1991.vc

Спеціаліст з відкритими даними каже, що інкубатор не працює в постійному режимі відкритих дверей, і сюди неможливо принести свій проект для отримання миттєвої допомоги: «1991 Open Data Incubator працює циклами: є завдання, тематика і пул партнерів, які зібрані під конкретний інкубаційний цикл. Якщо ми говоримо про інфраструктуру – це може бути «Укрзалізниця», Міністерство економіки, Національний інвестиційний рада, і ми. Таким пулом ми розробляємо програму далі і вирішуємо певні проблеми».

За його словами, інкубатор може кардинально вплинути на ідею стартапу, який до них прийшов, або допомогти знайти їй правильне застосування. Іноді, такі проекти можуть бути тільки на початкових стадіях, навіть на рівні презентації PowerPoint. Якщо ідея дійсно хороша – їй допоможуть розвинутися в щось більше.

Одним з перших випускників інкубатора був стартап Agrieye : команда розробила спектральну камеру для дрона, яка може вимірювати температуру-вологість ґрунту і принесла свій проект в інкубатор, щоб доопрацювати його, зібрати дані і продавати аграріям.

Команда 1991 допомогла створити їм бізнес-модель і пов'язала з Міністерством аграрної політики, яке надало свій паперовий реєстр із записами про хімічний склад землі, рівень пестицидів і виснаження ґрунту після попередніх сільгоспкультур.

agrieye.io
Фото: agrieye.io

«Заради проекту вони оцифрували цей реєстр і зробили його загальнодоступним. Відповідно, Agrieye змогли пропонувати своїм клієнтам мобільний додаток, в якому є хімічний склад ґрунту, можливість вимірювати вологість і температуру за допомогою дрона, і це все для малих фермерських господарств, у яких, умовно кажучи, до 5000 гектарів землі. На виході з програми Agrieye отримали $150 тис. інвестицій уже від приватних інвесторів», – розповідає засновник SocialBoost і 1991 Open Data Incubator.

Ще грандіозніший проект – Future of mobility lab, в рамках якого зараз громадська організація команди Дениса Гурського відкриває сектор держкомпаній для стартапів. Тематика поточного інкубаційного періоду – державне інфраструктурне підприємство «Укрзалізниця».

Один зі стартапів виступив з ідеєю, яка має вирішити проблему розкрадання деталей на державних залізницях. Наприклад, коли деталі з державного локомотива переставляють на приватний, і поїзд, на який виділяють гроші з бюджету потрібно буде знову ремонтувати вже за декілька місяців.

«Хлопці розробили датчики і вузли, а отже, система передає інформацію до реєстру про наявність деталей на борту і фіксує достовірність інформації, коли поїзд проходить через певні географічні точки. Це забезпечує життєспроможність составів», – розповідає активіст про принципи роботи інноваційної системи проти крадіжок в «Укрзалізниці».

Аналогічних проектів безліч. Зараз інкубатор створює не більше шести програм на рік, і з 2016-го громадська організація випустила 153 стартапи, 40% з яких отримали інвестиції після закінчення проектів в 1991 році.

Решта команд, які не змогли домогтися успіху, припиняли роботу через брак часу або особливості IT-ринку. Хтось просто не став перейматися проектами на повну, а продовжував вести свої бізнеси або основну роботу, а дехто не міг знайти інвесторів на вузькоспеціальну тему.

«Буває і таке, що команда не починає розробку повноцінного IT-проекту, а тільки прототип. У нас так не працює, всі хочуть готовий продукт, який працює бодай на мінімальній URL-адресі, яку можна поклацати, спробувати», – каже Гурський.

Серед найбільш знакових випускників свого інкубатора Гурський виділяє PatentBot – сервіс для швидкої та комфортної реєстрації торгової марки; Штрафи UA – мобільний додаток, який моніторить штрафи і дозволяє сплатити їх онлайн; Донор UA – автоматизована система з рекрутингу донорів крові; OpenDataBot – сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній і суднового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

У лютому 2019 року Open Data Incubator відзначав три роки своєї роботи, і за цей час організація змогла залучити більше $1 млн для стартапів, які брали участь в інкубації. Причому 80% з цих грошей – інвестиції державних фондів США і Великої Британії, оскільки, за словами Дениса Гурського, робота з українськими держкоштами – це «дуже складний процес».

blog.1991.center
Фото: blog.1991.center

Не стартапами єдиними

Розвиток стартапів в рамках 1991 Open Data Incubator – це лише один із напрямів роботи SocialBoost. Крім цього, в «материнській» громадській організації існує коворкінг-простір 1991 Civic Tech Center, який працює зі спільнотою програмістів і самостійно заробляє гроші, а також має власний департамент IT-розробки від SocialBoost.

Завдяки останньому департаменту з'явився «Громадський проект», відомий також як «бюджет участі», – правильний розподіл бюджетних коштів на проекти, які пропонують громадяни.

«Громадський проект» – це один із найбільших проектів, як 1991 Open Data Incubator. Люди подають свої ідеї на міський портал "Громадського", голосують, куди буде витрачено бюджет участі, і в результаті вибирають проект, наприклад, спортивний майданчик, парк або фонтан. Зараз маємо понад 2 млн зареєстрованих користувачів у 80 містах України», – каже Гурський.

IT-департаменту SocialBoost належить також спільний проект з Програмою розвитку ООН «reDonbass» – онлайн-платформа і мобільний додаток з інтерактивною мапою для відстеження руйнувань в зоні бойових дій на сході України. За допомогою «reDonbass» жителі могли додавати свої зруйновані об'єкти в реєстри, а пізніше Міністерство регіонального розвитку включило їх до переліку пошкодженої інфраструктури на Донбасі.

reDonbass / скріншот
Фото: reDonbass / скріншот

Сьогодні одним із наймасштабніших IT-проектів SocialBoost є платформа «Dosvit», яка пропонує єдине IT-рішення для об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Оскільки найчастіше ОТГ не мають ні серверів, ні IT-директорів, ні IT-стратегії, ні навіть банального розуміння, як зробити сайт, – «Dosvit» може комплексно вирішити всі ці проблеми.

Після реформи децентралізації в ОТГ з'явилися гроші на інноваційні рішення для водіїв, проте Денис Гурський стверджує, що вони не до кінця розуміють, які саме технологічні рішення потрібні в регіонах: «Ми зробили для них величезний проект, в якому об'єднано все, що потрібно – конструктор сайтів, петиції, звернення громадян, інвестиційний портал тощо. Розробники, які до них прийдуть, зможуть створювати додатки і сайти на цій уніфікованій IT-інфраструктурі».

Impact-бізнес

У планах SocialBoost – розвиток всіх трьох напрямів, і передусім – робота з державними інфраструктурними компаніями.

Українські держкомпанії – це велика проблема і спадщина Радянського Союзу

«Українські держкомпанії – це радянська спадщина, яку потрібно якось реформувати. Ми – чемпіон по держкомпаніях в східноєвропейському регіоні, адже в Україні їх понад 3000, більшість з них декларують збитки», – розповідає Денис Гурський. 

Робота зі стартапами стосується не тільки «Укрзалізниці», – «Укрпошта», аеропорт Бориспіль та інші держкомпанії в сфері інфраструктури вже віднаходять спільну мову з українськими інноваторами, і завдання SocialBoost – зробити так, щоб українські стартапи відгукнулися.

Громадська організація намагається пояснити держкомпаніям, як співпрацювати з українськими розробниками, і, в той же час, переконати розробників залишатися тут і співпрацювати з державою, у якого є гроші, і яким терміново потрібні інноваційні рішення.

За результатами роботи проекту з українською залізницею SocialBoost планує створити методологію роботи зі стартапами і запропонувати її іншим держкомпаніям. У перспективі це дозволить державі самостійно вибирати стартапи, втілювати з ними пілотні проекти і фінансувати їх.

«Уся наша робота зводиться до технологій та імпакту [англ.  вплив, ред.], ми ніколи не беремося за, наприклад, стартап-онлайн-казино, або будь-які проекти, які можуть бути комерційно цікавими, але не впливають на людей, суспільство. Ми намагатимемося знаходити ще більшу кількість імпакт-інвесторів, фондів,  переконувати міжнародну спільноту, що Україна – це величезний ринок з неосяжною кількістю потреб, і що наше молоде покоління – це люди, які не просто хочуть заробляти гроші, а прагнуть вирішувати важливі проблеми навколо себе», – пояснює засновник SocialBoost.

Показати ще новини
Радіо NV
X