Стадний інстинкт. Як народжується хейт у соціальних мережах і яку роль у цьому відіграють боти

2 липня 2020, 16:49

Великі корпорації почали відмовлятися від реклами в соціальних мережах після заклику Антидифамаційної ліги бойкотувати Facebook.

Кампанія отримала назву Stop Hate for Profit (Зупинимо поширення ненависті заради прибутку — НВ). Серед корпорацій, які підтримали бойкот, Coca-Cola або Unilever, яка відома брендами Lipton, Dove та іншими. Після запуску кампанії акції Facebook подешевшали на понад 8%, а засновник соцмережі Марк Цукерберг за день втратив 7 мільярдів доларів.

Відео дня

Засновниця ініціативи Як не стати овочем і авторка книги Нація овочів Оксана Мороз в інтерв'ю Радіо НВ розповіла, чи змусить бойкот переглянути Facebook свою політику, хто стоїть за поширенням мови ненависті у Facebook і чи можливо вплинути на кількість мови ворожнечі у соцмережі.

— Пані Оксано, мова ворожнечі у соціальних мережах, вона більше природна чи все ж таки штучна, роздута ботами?

— У соціальних мережах люди в більшій мірі говорять те, що вони не можуть сказати у звичайному житті. Це якісь екстремальні емоції - як дуже позитивні, так і дуже негативні. Відповідно, хейтерство — це фактично один із синонімів соціальних мереж. Завдячуючи соціальним мережам воно і почало дуже сильно масштабуватися і зайшло в наше життя як це масове поняття.

Більшість хейтів, які ми бачимо на рівні країни, які ми бачимо на рівня масового явища в своїх стрічках, це добре підігріті моменти. Дуже рідко виникають хейти, які мають абсолютно природне походження, абсолютно органічне.

Як правило, навіть якщо хейт виник органічно, ці пости, ці коментарі, ці акції попадають в медіакарти, відповідно, тих чи інших політсил чи бізнессил, чи тому, кому це вигідно, і вони просто починають це розганяти, підтримувати і це набуває певного масового характеру. Тому зараз дуже тонка грань між таким природнім і штучним.

— А можете навести приклад?

 — Якщо ви згадаєте, наприклад, хейт стосовно вишиванок. Він виник як абсолютно природне явище: люди постили фото у себе на сторінці, і тут ситуативно зіграли SMM. Потім це набуло достатньо масового явища і хейту, тому що підтрималося дуже багатьма політиками в одну і в іншу сторону.

— Наскільки велику роль у хейті грають боти?

— Давайте зрозуміємо для початку, як працюють боти. Що таке бот? Якщо бот подібний до акаунту звичайної людини, то його взаємодія з постом генерує додаткове охоплення. Тобто це те ж саме органічне охоплення: пост поширюється, його бачать друзі-боти, якщо вони реальні люди, ця хвиля йде далі. Це перша функція.

Друга функція — це створення стадного інстинкту. Велика кількість лайків чи поширень під постом. Звичайно, людина їх бачить, думає, що це ознака коректності цієї інформації, «раз багато людей підтримали, отже і я в це повірю». Або, відповідно, бачать багато коментарів з певною думкою під постом.

Якщо взяти за 100% тих, хто дійсно створюють охоплення, людей там не більше 5−10%. Всі решта — це боти, в яких взагалі не буде ніяких аватарок, не буде ніяких стрічок, або вони будуть, але за цим абсолютно нічого не стоїть і в друзях у них так само боти. Але вони дуже добре розпалюють ненависть, так само як ми 500 раз читали про вибори Трампу і так далі, рівно так це працює в коментарях.

Шарій — це найкращий приклад. У нього і живі люди працюють по цій же схемі: вони приходять, хейтять, намагаються психологічно зламати людину, задавлюють своєю масою.

— Близько 90 компаній оголосили про бойкот Facebook через hate speech, і серед них такі бренди як Starbucks, PepsiCo та інші. Чи може цей бойкот бути дієвим, якось вплинути на ситуацію?

 — Я впевнена, що ми ще не бачимо розвитку цих подій, тому що попереду американська кампанія, і там, переконана, будуть якісь моменти, які призведуть до нових витків. Ми можемо аналізувати те, що вже було. Проблема Facebook у тому, що вони борються з ботами тільки на етапі їх створення. Якщо на етапі створення цей алгоритм вдалося обійти (а за кількістю ботів ми бачимо, що дуже багато хто може їх обходити), далі Facebook не вміє їх виловлювати.

Те, що я бачу, активних ботів, які зараз функціонують в політичному українському сегменті, не менше, ніж 200 тисяч. В реальності їхня кількість значно більша, і вона, я переконана, може поширюватися і до мільйона.

До fake news в Facebook була прикута увага після виборів Трампа і скандалу з Росією. Що зробив Facebook? Він вийшов перед всіма американськими та англійськими чиновниками та присягався, що вони з цим будуть боротися. І якщо ми дивимося на Україну як на полігон, де іде гібридна війна, якщо би технології були дієві, то ми би бачили цю дієвість на собі. І тільки зараз, в середині 2020 року, ми бачимо, що Facebook почав маркувати фейкові новини, але дуже в малій кількості. Це не боти, а просто фейкові новини.

— А чому не блокуються боти? Їх складно визначити технічно?

— Якщо би у Facebook була політична воля дійсно боротися з фейковими акаунтами, то такі прості інструменти, які би не порушували політики Facebook стосовно відкритості, демократії, все те, що вони так красиво декларують, можна було би знайти. А оскільки досі Facebook це не зробив, я припускаю, що для них це не на часі або не актуально, або ще є якісь причини, чому вони цього не роблять.

— Або отримують вигоду з цього.

 — Як наслідок. Ми бачили, як Twitter, Reddit реагували на заяви Трампа, як він сформував Facebook. І є купа заяв Цукерберга, у яких він чітко каже, що вважає, що у політику Facebook не має втручатися. Поки що Facebook скоріше на стороні вірмейкерів, ніж на стороні звичайних громадян.

Показати ще новини
Радіо НВ
X