Чим наступальна зброя відрізняється від оборонної і що треба Україні для перемоги

27 квітня, 20:00
Постачання зброї Україні (Фото:Ukrainian Defense Ministry)

Постачання зброї Україні (Фото:Ukrainian Defense Ministry)

У Великій Британії вважають, що українці мають право захищати себе і свою країну навіть у контексті проведення бойових дій на території окупанта — Росії. Водночас багато експертів говорять про необхідність передачі Україні наступальної зброї.

Незважаючи на складну ситуацію в деяких частинах південного сходу України, а також провокації Росії в Придністров'ї, у публічному військовому порядку денному все частіше йдеться про український наступ.

Відео дня

Президент Володимир Зеленський заявив, що станом на вечір 25 квітня українські солдати звільнили від окупантів 931 населений пункт.

За його словами, багато міст і громад тимчасово захоплено російською армією, але те, коли українські захисники їх звільнять — питання часу.

Водночас британський прем'єр-міністр Борис Джонсон не заперечує проти того, щоб Україна застосувала надану їй зброю для знищення цілей на території Росії.

«Для таких операцій потрібна наступальна зброя, насамперед танки. За оцінками Пентагону, танків на ходу в України зараз уже більше, ніж у Росії, оскільки Україна захопила багато російських, по-перше, а по-друге — в Україну надходить суттєве підкріплення з країн Центральної та Східної Європи», — пише міжнародний оглядач Іван Яковина.

У зв’язку з цим, розглянемо, яка наступальна зброя потрібна Україні, і чим вона відрізняється від оборонної.

Коли почали говорити про наступальну зброю?

Ще в середині грудня 2021-го міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Київ потребує допомоги Заходу у вигляді не лише оборонного, а й наступального озброєння.

«У Кремлі живуть дуже прагматичні люди, дуже добре рахують гроші. Якщо вони розумітимуть, що ціна цього наступу, агресії для них буде непомірною, вони на нього не наважаться», — сказав Резніков під час зустрічі з міністром оборони Королівства Данії у суботу 18 грудня.

Український міністр оборони тоді просив західних партнерів передати Україні засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, протиракетні комплекси, системи кіберзахисту тощо.

Проте, через місяць після російського вторгнення прес-секретар Білого дому Джен Псакі пояснила, що військові поставки в Україну мають не наступальний, а оборонний характер.

«Ми надаємо Україні лише оборонну зброю, це системи протиповітряної оборони. А бойові літаки — це наступальна зброя. Ми не хочемо конфронтації і з цієї причини не передамо Україні бойові літаки, а щодо наших партнерів по НАТО вони самі вирішать, як їм вчинити», — сказала Псакі.

Проблема з трактуванням

Крім того, що до кінця квітня 2022-го західні партнери змінили свою думку щодо передачі важкого озброєння Україні, чіткої класифікації. «наступальної» та «оборонної» зброї не існує.

За словами Генсека НАТО Єнса Столтенберга, в умовах оборонної війни, яку веде Україна, зброю для нашої країни не можна ділити на наступальну та оборонну.

«Кожна зброя, використана на території України українською армією проти іноземного агресора, є оборонною за визначенням. Країни, які кажуть, що надаватимуть Україні оборонне озброєння, але не в змозі надавати наступальну зброю, лицемірять», — додав голова українського МЗС Дмитро Кулеба.

Як зазначив Яковина, для проведення наступальних операцій та звільнення тимчасово окупованих територій, Україні потрібні не лише танки, а й добре прикриття з повітря, засоби ППО, грамотна логістика тощо.

«Завдяки дронам, гаубицям, системам ППО і танкам, що надходять, Україна може розм’якшувати оборону супротивника, по якій потім буде завдано танкових ударів», — вважає оглядач НВ.

Вічна суперечка

Насправді проблема з визначенням наступальної/оборонної зброї тягнеться ще з початку війни на Сході України у 2014 році.

Президент Барак Обама тоді також заявляв, що постачання Україні «летальної оборонної зброї» — це один із варіантів, якщо дипломатичне врегулювання конфлікту з Росією не вдасться.

«На подив складно навести приклад зброї, яка мала б суто оборонний характер. Танк, вертоліт або штурмова гвинтівка можуть використовуватися для захисту, але вони також можуть використовуватися для агресії, тому, звичайно, не вважаються оборонною зброєю в цьому сенсі», — писав професор Сіднейського університету Джон Фордж у 2015 році.

За його словами, практично будь-який вид зброї можна назвати оборонним. Окрім ядерних боєголовок, очевидно.

Сама концепція збройової індустрії у світі має «оборонний» характер. А країни-виробники зброї називають це оборонним сектором.

Це пов’язано з тим, що зброя потрібна державам насамперед як інструмент стримування та захисту. Але, як показує практика, досить часто у світовій історії оборонна зброя ставала наступальною.

«Вермахт використав практично ту ж саму зброю, коли він був в обороні і відступав з Радянського Союзу між 1943 і 1945 роками, як і під час наступу в 1941 і 1942 роках», — пояснює Фордж.

Проте військові історики не заперечують яскраво виражений наступальний потенціал танків. Під час Другої світової війни одну з ключових ролей відграли саме танки, оскільки німецька техніка потребувала їхнього переобладнання, а радянські війська з великою кількістю менш досконалих танків змогли перейти від оборони в наступ.

Сучасна зброя

Зважаючи на наявність керованих ракет різних видів, нових ПТРК і ПТУР, дронів тощо — межу між оборонною та наступальною зброєю сьогодні розмито ще більше.

Західні військові експерти вважають, що у контексті України оборонною зброєю можна вважати комплекси Javelin, Stinger, NLAW та інші, які відіграли важливу роль у знищенні бронетехніки окупантів.

Однозначно оборонними системами сьогодні також можна вважати масивну малорухливу артилерію та системи ППО, які захищають міста від ворожої авіації. Зазвичай, такі системи встановлюються стаціонарно, і їх переміщення під час наступальних дій немає сенсу.

З іншого боку, здатність винищувачів МіГ-29 залітати на сотні кілометрів у тил ворога дає змогу віднести ці літаки до категорії наступальної зброї. Саме постачання цих винищувачів досі залишається складною темою у переговорах між Україною та Заходом.

Але важливо зауважити, що на озброєнні України також є власні винищувачі МіГ-29 і Су-27, здатні залітати вглиб ворожої території, що дає Україні можливість атакувати через свої кордони.

Є небезпека того, що передача Україні винищувачів може бути сприйнята як перехід в агресивний акт. Це може спровокувати реакцію у відповідь Росії, поширивши вторгнення на країни НАТО, що може призвести до спрацювання статті 5 — принципу НАТО, згідно з яким напад на одну країну НАТО є нападом на всіх — і призвести до тотальної війни", — пише видання Forces.net.

21 квітня видання CNN із посиланням на високопоставленого представника Міністерства оборони США повідомило, що Військово-повітряні сили України поповнять свій флот ще приблизно 20 літаками завдяки припливу запасних частин.

19 квітня у Пентагоні заявили, що інші країни надали Україні «платформи та запчастини» для винищувачів, що дало можливість українським Повітряним силам підняти у повітря більше літаків.

Деякі ЗМІ інтерпретували це як передачу бойових літаків Україні.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X