Американські вчені виявили ознаки життя на супутнику Сатурну. Можливо, це відкриття століття

Результати дослідження опублікували в авторитетному виданні Nature Astronomy.

Що з'ясували вчені?

Енцелад є шостим за розміром супутником Сатурну (його діаметр становить 500 км). Натепер вважається доведеним, що під Південним полюсом Енцелада міститься океан з рідкою водою. Його глибина сягає 10 км, а температура може досягати 90 градусів Цельсія (крім того, що температура на поверхні Енцелада становить приблизно -200 градусів). Такий контраст можливий завдяки тому, що жахлива гравітація Сатурну забезпечує постійні коливання і тертя в ядрі Енцелада.

Періодично океан пробивається через багатокілометровий шар льоду, який відокремлює його від поверхні. Завдяки аналізу вмісту таких викидів вчені й можуть робити висновки щодо того, що відбувається в океані.

За словами Реджиса Ферр'єре, біолога з університету Аризони й одного з авторів дослідження, увагу насамперед привертає високий вміст метану.

Жоден відомий геологічний процес не міг би виробляти метан у такій кількості.

Отже, або йдеться про досі невідомий геологічний процес. Або йдеться про наявність в океані Енцеладі бактерій, які виробляють метан.

На Землі такі бактерії споживають дигідрогену і виробляють метан. Саме наявність цих бактерій могла б пояснити хімічний склад гейзерів на Енцеладі, каже Ферр'єре.

Що далі?

Зрозуміло, упевнитися в тому, чи дійсно такі бактерії існують на Енцеладі, не є можливим у найближчі десятиліття, як мінімум. Адже для цього потрібно відправити туди експедицію і зануритися на дно океану.

Тому на поточний момент дослідникам доводиться вдаватися до математичного моделювання, щоб застосувати наші знання про те, як бактерії виробляють метан на Землі до гіпотетичних умов на Енцеладі.

Поки вчені припускають, що на дні океану супутника Сатурна діють такі ж гарячі джерела, як і в земних океанах.

Вони не тільки безпосередньо нагрівають воду, але і забезпечують потрапляння в океан різних хімічних елементів.

У земних океанах ці джерела забезпечують існування харчових ланцюжків, які побудовані на хімічному синтезі (на відміну від фотосинтезу рослин на поверхні, які залежать від сонячного світла).

З цього можна зробити висновок, що якщо такі ж джерела наявні в океанах Енцелада, то вони можуть підтримувати там існування приблизно такого ж життя, як і на дні земних океанів.

Дослідники давно припускають, що життя може існувати за межами Землі. Однак, до цього часу жодного прямого доказу цього отримано не було.

Великі надії покладаються на Європу, супутник Юпітеру, а також супутники Сатурну — Титан і Енцелад.

Отже, нове дослідження цілком вписується в межі наявної гіпотези. І цілком може стати початком справжнього прориву в пошуках позаземного життя.