5 млн роботів-гуманоїдів до 2030 року. Як Європа стає темною конячкою в технологічній гонці

На європейському ринку дійсно поки немає роботів масового виробництва на складальних лініях. Але кілька гравців уже працюють над цим: до прикладу, німецька компанія Neura Robotics цьогоріч залучила 120 мільйонів євро, щоб підготувати свого гуманоїда 4NE‑1 до промислової готовності. Серед партнерів — японська корпорація Kawasaki та платформа GR00T від Nvidia.

4NE‑1 був представлений на виставці Automatica 2025 у Мюнхені. Цей гуманоїд розроблений для роботи без каркасів безпеки завдяки своїй системі розпізнавання людини на базі ШІ та «штучній шкірі» — датчикам, які відчувають контакт ще до того, як він відбудеться. Він може піднімати предмети, рухатися зі швидкістю близько 3 км/год, перевозити вантажі вагою 15 кг та навчатися через відкриту екосистему Neuraverse.

«Когнітивна робототехніка — це наступна технологічна революція, і вона відбувається тут і зараз. Когнітивні роботи докорінно змінять спосіб нашого життя та роботи. […] Наша мета — випустити п’ять мільйонів роботів до 2030 року — для промисловості, сфери послуг та дому», — каже Девід Регер, засновник і генеральний директор NEURA Robotics.

Тим часом у Польщі компанія SI Robotics розробляє повноцінну гуманоїдну платформу, адаптовану для будівельних та промислових умов — пілотні проекти очікуються вже у 2026 році. Серед інших європейських новаторів — LuxAI (Люксембург) та Furhat Robotics (Швеція), які впроваджують гуманоїдні системи в освіті, терапії та взаємодії з клієнтами.

Як Європа контролюватиме галузь

Амбіції розробників боронить європейська правова база — як-от Закон про штучний інтелект, який має набути чинності до 2026 року. Він позиціонується як перше у світі комплексне регулювання у сфері штучного інтелекту. Його мета — визначати, як повинні працювати системи ШІ високого ризику, включаючи гуманоїдів: під наглядом людини, з дотриманням прозорості й заходів безпеки.

«У більшості розмов про інновації регулювання розглядається як гальмо. У Кремнієвій долині його часто розглядають як перешкоду або бюрократичний сигнал. Але Європа, особливо у сфері ШІ та робототехніки, переписує цей наратив», — пояснює засновник Humanoid Артем Соколов у статті TNW.

А в грудні 2024 року нова стратегія під назвою «Єдине бачення європейської робототехніки» була оприлюднена на платформі euRobotics — міжнародної асоціації зі штабом у Брюсселі. Вона пропонує не тільки збільшити масштаб і гнучкість інвестицій у дослідження та інновації, а й зробити робототехніку пріоритетом політики задля зміцнення позиції Європи у світі. euRobotics прогнозує, що шлях інновацій у галузі робототехніки може зайняти близько 10−15 років.

«Європа стикається з серйозним викликом у галузі робототехніки й ШІ. Різке розходження між державним фінансуванням в Європі та масштабними приватними інвестиціями в США та Китаї є тривожним. Отож потрібен „цілоєвропейський“ підхід до досліджень, інновацій, впровадження та використання — за умови, що трикутник „дослідження — промисловість — політика“ працюватиме разом у межах спільної системи», — ідеться в описі до стратегії euRobotics.

Коли гуманоїди захоплять ринок

Простими словами, гуманоїд — це робот, який має людську форму: дві ноги, руки, голову, орієнтований у просторі приблизно як людина. Така форма дасть йому змогу пересуватися там, де вже створене середовище під людські потреби: двері, ліфти, стільці, сходи тощо. А отже, гуманоїдів буде легко адаптувати як універсальних працівників — на фабриках, у логістиці, медицині, побуті.

Один із перших інвесторів OpenAI Вінод Хосла стверджує, що людиноподібні роботи невдовзі можуть досягти «моменту ChatGPT» — раптового стрибка у можливостях, — коли навчатимуться самостійно і більше не потребуватимуть покрокового програмування. Приміром, «домашні» гуманоїди спершу проявлять себе на кухні — нарізаючи, готуючи, прибираючи, — а згодом розширяться до більш загального використання. Хосла очікує, що гуманоїди стануть широко доступними до початку 2030-х років за ціною близько 300−400 доларів на місяць.

Втім, у суспільстві людиноподібні роботи викликають не лише захоплення, а й тривогу. Нагадаємо, у червні 2023 року на конференції ООН у Женеві група гуманоїдів виступила перед аудиторією. Одна з них, Софія від Hanson Robotics, заявила, що людиноподібні роботи мають потенціал керувати з більшим рівнем ефективності та результативності, ніж лідери-люди. Це збурило глобальну хвилю дискусій — від етики автономії роботів до питань безпеки людства.

Тим часом Goldman Sachs прогнозує, що ринок гуманоїдів зросте до 38 мільярдів доларів до 2035 року на тлі різкого зниження вартості обладнання. А в Morgan Stanley підрахували, що річний дохід у цьому секторі досягне 4,7 трильйона доларів до 2050 року, а кількість розгорнутих одиниць у світі — промислових та домашніх роботів — перевищить один мільярд.

Європейські лідери гуманоїдної робототехніки вже у 2026−2027 роках можуть перейти від демонстраційних прототипів до функціонального впровадження гуманоїдів. Передусім — у секторах, що стикаються з нестачею робочої сили, — виробництві, логістиці, охороні здоров’я тощо. Neura Robotics та SI Robotics здаються найближчими до промислового впровадження.

Водночас конкуренти не дрімають. Китай лідирує за масштабами виробництва, патентами та державною підтримкою, інвестуючи мільярдні кошти у власні розробки. А в Кремнієвій долині такі фірми, як Agility Robotics, Tesla та Boston Dynamics, успішно продемонстрували прототипи гуманоїдів, які вже випробовуються Amazon, BMW та Mercedes-Benz.

Попри досягнення технологічних суперників, Європа має шанси стати лідером у гонці за гуманоїдів до 2027 року. Закон ЄС про штучний інтелект та ширша регуляторна база можуть виявитися її неочікуваною перевагою: вони не спонукають до пафосних демонстрацій, але можуть призвести до чітко спланованої появи на ринку перших гуманоїдів, справді готових до щоденної роботи.