NV Преміум

Доля цивілізації. Як російська війна в Україні вбиває світове наукове співробітництво та гальмує розвиток людства

Наукпоп

19 січня 2023, 08:03

Все більше наукових фондів та журналів виступають за заборону публікації статей, над якими працювали російські вчені.

9 березня Рада ЦЕРН зібралася, щоб обговорити, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплине на роботу наукової спільноти. Тоді ж було ухвалене рішення призупинити статус спостерігача Росії у раді та не розпочинати нового співробітництва з російськими установами.

Водночас жодних часових рамок щодо цих обмежень не було встановлено. Влітку ситуація стала трохи більш зрозумілою.

Рада ЦЕРН оголосила про те, що російські та білоруські вчені зможуть працювати над науковими проєктами, проте лише до зими та літа 2024 року відповідно — саме тоді закінчуються чинні угоди між країнами та організацією.

«ЦЕРН було створено після Другої світової війни, щоб об'єднати нації та людей для мирного зайняття наукою… Основні цінності організації завжди ґрунтувалися на транскордонній науковій співпраці, проте агресія однієї країни проти іншої суперечить цим цінностям», — йшлося у заяві.

Здавалося, що у ЦЕРН досягли максимально компромісного рішення, щоб одночасно й засудити війну та водночас не відрізати російських вчених від наукової співпраці. Зрада?

Насправді ж, після березня 2022 року кількість опублікованих досліджень ЦЕРН впала до нуля, пише британське видання The Guardian. В організації поки що поставили на паузу публікацію наукових робіт, адже там і досі не досягли згоди щодо включення російських та білоруських вчених до списку авторів.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Раніше NV писав, як різке підвищення цін на газ та електроенергію, спровоковане війною Росії проти України, вимусило наукові проєкти з усього світу скорочувати або й зовсім припиняти свою роботу.

Так, наприклад, постраждали наукові центри на кшталт чеського IT4Innovations, які використовують велику кількість техніки та вимагають великих обсягів електроенергії для повноцінної роботи.

Через значне підвищення цін науковці можуть використовувати найпотужніший суперкомп’ютер Karolina лише на третину від його повної потужності, що позначилося на дослідженнях понад 1500 вчених, які за його допомогою вивчали клімат та відкривали нові ліки. Науково-дослідний інститут ELI Beamlines також припинив свою роботу на кілька тижнів через неможливість підтримувати роботу лазерів.

CERN довго відтягувала неминуче, проте наприкінці листопада організація була вимушена зупинити роботу свого головного наукового інструмента, Великого адронного колайдера.

Річ у тім, що робота ВАК потребує стільки ж електроенергії, скільки місто з населенням у 300 тис. осіб — через енергетичну кризу підтримувати стабільну роботу такого інструменту було б уже важко, особливо взимку. У 2023 році ВАК також працюватиме в економному режимі.

За інформацією The Guardian, після початку повномасштабного вторгнення деякі вчені виступали проти будь-якого співавторства як з окремими російськими колегами, так і інститутами загалом. Через це зараз на публікацію у різних наукових журналах чекають понад 70 досліджень.

Це не унікальна ситуація, а скоріше продовження нової тенденції. Наприклад, ще навесні російські вчені втратили доступ до реферативних баз даних Web of Science та Scopus, які відстежують цитування у наукових статтях. Крім того, наукові видавництва Elsevier, Springer/Nature, IOP Publishers також планували закрити легальний доступ з території РФ. Голова Мінцифри Михайло Федоров назвав це науково-інормаційною блокадою та наголосив, що через такі кроки російські вчені можуть втратити до 97% наукової інформації.

У вересні найбільший німецький дослідницький фонд Deutsche Forschungsgemeinschaft застеріг вчених від публікації зі співавторами з російських інститутів. А редактор фічерів видання Nature розповів, що чув про випадки, коли наукові журнали відмовляли у публікації статей російським вченим, які продовжують працювати у РФ, а деякі з його колег впевнені, що співпраця з росіянами «вже відкотилася на 10−15 років» і на швидке відновлення зв’язків годі й чекати.

Проблеми співпраці дійшли навіть до космосу. Наприклад, росіяни активно шантажували припинити співпрацю на МКС (станція поки не може функціонувати без російського модуля, який забезпечує підтримку МКС на орбіті. Крім того, будь-яку співпрацю з росіянами припинило Європейське космічне агентство, у якого було заплановано одразу декілька великих спільних проєктів з Роскосмосом.

Ще одна проблема — кліматичні дослідження. Наприклад, Росія відіграє вирішальну роль у моніторингу екологічних змін у Арктиці — одному з найпроблемніших регіонів Землі, який нагрівається втричі швидше за решту планети. А тому деякі вчені наголошують на необхідності продовжити співпрацю з росіянами, принаймні за деякими напрямками.

Так, багато вчених виступають за спільну роботу із російськими науковцями, оперуючи аргументами на кшталт того, що наука має об'єднувати та допомагає відрізняти хороших людей від поганих. Наприклад, Джон Елліс, професор Королівського коледжу Лондона, зазначає, що «підтримка наукової співпраці є головним пріоритетом, оскільки це чудовий спосіб об'єднати нації для вирішення проблем людства».

Ще далі пішла професорка біології Університету штату Пенсільванія Ніна Федорофф, яка навела приклад Холодної війни, під час якої співпраця між американськими та російськими вченими не припинялася. На її думку, саме це сприяло тому, що «ця війна залишилася холодною». Це — один із найпоширеніших аргументів прихильників продовження співробітництва з росіянами.

Виникає відчуття, що такі вчені взагалі не слідкують за новинами та забувають, що між РФ та Україною немає ніяких холодних воєн — є справжня війна та нескінченні терористичні атаки проти цивільного населення зі сторони РФ.

Поки що у світі немає (і, скоріш за все, не буде) єдиної сформованої позиції щодо блокування будь-якого співробітництва з російськими вченими. Міжнародна спільнота апелює до того, що їхні російські колеги не підтримують війну, проте деякі дослідники так і не зрозуміли, що будь-яка підтримка вчених, які живуть у Росії та працюють у російських університетах призводить до все більшої кількості вбитих українців — у тому числі й науковців.

Інші новини

Всі новини