Справжні скарби. 10 інтригуючих скарбів, які вчені знайшли останнім часом

Під час розслідування також було виявлено різні артефакти, що становлять історичну, культурну та наукову цінність, зокрема дванадцять перснів, бронзовий кулон-дзвіночок, шість ґудзиків, монети різних періодів: три — радянських часів, три — XIII століття. Серед монет XIII століття — срібна монгольська монета.

Скарби індонезійського Острова золота

Дайвери, які досліджували мулисте дно річки Мусі недалеко від Палембанга в Індонезії, витягли сотні статуеток, храмових дзвонів, інструментів, дзеркал, монет, кераміки, золоті каблучки з рубінами та ефеси мечів, різьблені глечики, винні глеки і флейти у формі павичів.

Всі ці скарби вказують на одне: вчені виявили загублене місто Шрівіджая, колись багатий і могутній порт на торговому шляху між Сходом та Заходом. Шрівіджая контролювала Малаккську протоку між серединою 600-х і 1025 роком, коли війна з індійською династією Чола зламала місто. З того часу вплив Шрівіджаї зменшився, хоча, за словами істориків, торгівля там тривала ще два сторіччя.

Останній принц Шрівіджая, Парамешвара, спробував відновити контроль над торгівлею в регіоні в 1390-х роках, але зазнав нищівної поразки від військ королівства Ява; згодом Шрівіджая та її околиці стали притулком для китайських піратів.

Сьогодні майже не залишилося слідів славних днів Шрівіджаї, за винятком сяючих артефактів, які дайвери витягли з річки. Жодних офіційних археологічних розкопок на річці або навколо неї ніколи не проводили; артефакти продаються приватним колекціонерам на світовому ринку старовини. Це означає, що навіть коли артефакти спливають на поверхню, що нарешті вказують на місцезнаходження Шрівіджаї, майже немає жодних фізичних доказів того, яким було там повсякденне життя.

За словами Шона Кінгслі, морського археолога та редактора журналу Wreckwatch, є серйозні перешкоди для систематичних розкопок річки Мусі. «Це остання велика загублена цивілізація, про яку ніхто не чув. Перед нами постає завдання врятувати її від забуття», — каже він.

Рідкісний леопард

23-каратну монету, яка у нумізматів має прізвисько «леопард», виявили поряд з Ріпхемом, у Норфолку, разом з іншою золотою монетою, яка називається нобль. Її було втрачено через кілька місяців після карбування в 1344 році та епідемії чуми.

«Королівська скарбниця може виражатися в фунтах, шилінгах і пенсах, але фізична реальність — це мішки зі срібними пенні. Потім Едуард III вирішив ввести в обіг перші золоті монети в Англії з часів англосаксонської ери — і ніхто не знає чому», — розповідає доктор Хелен Гік.

Монети, які називалися флорином, леопардом і хелмом, були викарбувані на початку 1344 року, але вилучені з обігу через кілька місяців. Сьогодні лише три леопарди зберігаються у державних колекціях. «З якоїсь причини вони не прижилися, але коли один або два пенні були еквівалентом денної заробітної плати, можливо, що дуже мало хто використовував їх», — пояснює Гік.

Артефакти часів Римської імперії у Львівській області

Археологічна експедиція доцента Львівського національного університету імені Івана Франка Ярослава Онищука біля села Карів у Львівській області виявила два унікальні археологічні об'єкти: поховання з обрядовими предметами всередині та поглиблену споруду часів Римської імперії.

«Карів як археологічна знахідка — знахідка століття. І не лише для України: бронзовий казан з аташами у вигляді чоловічих фігур, який ми знайшли давно, є третьою такою знахідкою у світі. Крім того, могильник свідчить, що на цих теренах жили люди, про існування яких на українських теренах досі невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут через надзвичайні обставини, а саме через так звані Маркоманські війни 166−180 років», — коментує керівник розкопок Ярослав Онищук.

Дослідження поблизу Карова розпочалося у 2017 році на місці знахідки стародавнього меча та металевих виробів. Їх передано до історико-краєзнавчого музею міста Винники. Після обстеження території археологи зрозуміли, що це місце стародавнього могильника німецьких племен, яких на цій території не має бути. Дослідники припускали, що це знахідки часів Римської імперії.

Нещодавно археологи отримали нові знахідки часів Римської імперії. Зокрема фрагменти двох скляних кубків, аналогів яким в Україні немає. А також: уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібула), частини дерев’яного ящика, оббитого бронзовими пластинками з декоративними цвяхами та половинку жетону із білого пастового скла. Такі жетони використовували для римських ігор.

Старовинні багатства

У тому ж Норфолку знайшли найбільший для Великобританії скарб золотих монет приблизно 7 століття нашої ери. Скарб складається із 131 монети та чотирьох золотих предметів. Більшу його частину знайшов за допомогою металодетектора мешканець Норфолка, який побажав залишитись невідомим.

«Фактично це найбільший скарб монет того періоду, який відомий сьогодні. Це допоможе змінити наше розуміння економіки ранньої англосаксонської Англії», — каже Ґарет Вільямс, хранитель ранньосередньовічних монет у Британському музеї.

Деякі з цих монет були викарбувані у Візантійській імперії, деякі створені на території Фризії (сучасна північна Голландія), але більшість з них були виготовлені династією Меровінгів, що приблизно відповідає сучасній Франції. У цей період історії Британія не карбувала свої власні золоті монети, тому вони мали бути звідкись із європейського континенту, як підтвердив нумізмат Адріан Марсден із Служби історичного середовища Норфолка.

Золотий скарб Норфолка також містить чотири інші золоті предмети, зокрема золотий брактеат або кулон з печаткою (який носили як прикрасу), невеликий золотий зливок і два інші золоті предмети, ймовірно, шматки більших ювелірних виробів. Цікаво, що 10 монет із цього скарбу у 2017 році знайшов і привласнив нечистий на руку поліцейський на ім'я Девід Кокл. Його засудили до 16 місяців в’язниці.

Раніше найбільший скарб англосаксонських золотих монет виявили у Гемпширі в 1828 році, він складався зі 101 монети.

Намисто з лазні

У римських лазнях Національного археологічного заповідника Деултум на південному сході Болгарії знайшли золотий ланцюжок, загублений 1600 років тому.

Заснований у 69 році нашої ери імператором Веспасіаном для ветеранів Легіону Августа, Деултум був другою римською колонією на Балканському півострові та першим римським містом на території сучасної Болгарії. Він був стратегічно розташований на великій річці з виходом до Чорного моря у стародавньому фракійському місті Девельт.

Портове місто процвітало завдяки торгівлі та видобутку міді, перетворившись на велике, добре сплановане місто з численними храмами, громадськими будівлями, амфітеатром і великими громадськими лазнями.

Сережки дуже схожі на ті, що їх носила елегантна жінка на одному з фаюмських портретів. Проте вони не пов’язані між собою, не є частиною розкиданого скарбу і не належать тій самій людині. Очевидно, деякі елегантно одягнені жінки просто забули свої прикраси в громадських лазнях майже два тисячоліття тому.

Намисто містилося в обпаленому шарі V століття, тому є ймовірність, що самі громадські лазні могла охопити пожежа. Золоті прикраси, виявлені в лазнях, свідчать про багатство міста і його торгові відносини з іншими частинами Римської імперії. Жінки на території нинішньої Болгарії в ті часи носили ті ж модні аксесуари, що й жінки в римському Єгипті та Італії.

Золота монета імператора, який втратив Єрусалим

Ізраїльські археологи виявили стародавні артефакти під час розкопок перед будівництвом нового кварталу неподалік Тель-Авіва — кухонне приладдя, великий винний прес і різні споруди, що стосуються візантійського та ісламського періодів. Проте головною знахідкою стала рідкісна золота монета.

На одному боці монети можна побачити імператора і двох його синів, а на другому — хрест на Голгофі, де розіп'яли Ісуса Христа. На монеті видряпано ім'я — очевидно, так власник позначив, що золото належить йому. Слід зазначити, що монету викарбували вже після того, як халіф Омар взяв Єрусалим у 637 році.

«Вона розповідає про кінець візантійського володарювання в Ерец-Ісраель, про появу ісламу, про християнську та язичницьку символіку», — каже керівник відділу нумізматики Управління старожитностей доктор Роберт Коул.

Після арабського завоювання тут виникла майстерня з виготовлення скла. Керівник розкопок Йоав Арбель зазначає, що у цей час тут не лише працювали, а й жили, оскільки було знайдено дві печі для приготування їжі та руїни будинків. Майстерня продовжувала роботу до XI ст.

Скарб, якому понад два тисячоліття

Археологи з Управління старожитностей Ізраїлю розкопали скарб срібних монет періоду Хасмонеїв у поселенні Модіїн-Маккабім-Реут.

Монети, викарбувані в стародавньому Тирі на території сучасного Лівану, зображають царя Антіоха VII, також відомого як Антіох Благочестивий, який правив елліністичною імперією Селевкідів, або можуть зображати його брата Деметрія II.

«Схованка переконливо свідчить про те, що власники маєтку місяцями накопичували дохід і врешті-решт залишили будинок з невідомої причини. Вони зібрали гроші, сподіваючись повернутися і забрати їх, але, на жаль, так і не повернулися. Приємно думати, що скарб монет чекав тут понад 2000 років, поки ми його не знайдемо», — розповідає Авраам Тендлер із Управління старожитностей Ізраїлю.

Команда також виявила багато бронзових монет, викарбуваних правителями Хасмонеїв, зі згадуванням їхніх імен; Іоанн, Юда, Йонатан і Матіас — і їхній титул первосвященика та очільника єврейської громади. Хасмонеї та його нащадки правили Іудеєю з 140 по 37 роки до нашої ери.

Виявлення на цьому місці монет з датою «другий рік» та гаслом «Свобода Сіона» припускає, що жителі маєтку були прибічниками і, можливо, учасниками першого єврейського повстання проти римлян у 66 р. н.е.

Скарби часів князя Володимира в Житомирській області

У селищі Городниця на Житомирщині вчені виявили 32 монети часів Київської Русі, які датуються 1000−1019 роками.

Монети знайшли місцеві жителі, які пізно увечері 27 серпня вийшли на зв’язок із співробітниками Інституту історії України та погодилися передати монети державі. Востаннє подібний скарб в Україні знаходили понад сто років тому, під час будівельних робіт на Вознесенському узвозі у Києві у 1876 році. Тоді виявили 120 монет.

«Це скарб національного значення! Понад 100 років історики не знали подібних знахідок!» — захопився науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олександр Алфьоров.

На срібних монетах, датованих 1000−1019 роками, є зображення Київського князя, а на звороті княжий знак — тризуб у Володимира та двозуб у Святополка. Такі монети карбували зі срібних арабських монет — дирхемів.

Найстаріша англійська монета в Канаді

Польовий археолог, який проводив розкопки на сході Ньюфаундленду, виявив, можливо, найстарішу англійську монету, коли-небудь знайдену в Канаді. Монету було викарбувано десь між 1493 і 1499 роками, коли Христофор Колумб подорожував із Європи до Центральної Америки.

Монета, відома як «напівгроат» Генріха VII, ймовірно була викарбувана в Кентербері, Англія, понад 500 років тому. На монеті зображено стилізований портрет короля Генріха VII і напис латинською мовою: «Генріх, милістю Бога, король Англії та Франції». З іншого боку зображений хрест і королівський девіз, також латиною: «Я зробив Бога своїм помічником».

Затонулий скарб

Управління старожитностей Ізраїлю (IAA) оголосило про виявлення залишків двох корабельних аварій біля узбережжя Середземного моря, що рясніють затонулими скарбами із сотень римських і середньовічних срібних монет.

За словами археологів, знахідки, зроблені неподалік стародавнього міста Кесарія, датуються римським і мамлюцьким періодами, приблизно 1700−600 років тому. Серед них сотні римських срібних і бронзових монет середини III століття, а також понад 500 срібних монет середньовіччя, знайдених серед відкладень.

Серед інших артефактів, виявлених на цьому місці, були статуетки, дзвони, кераміка та металеві артефакти, що колись належали кораблям, якот цвяхи та розбитий залізний якір. Знахідку було зроблено на глибині лише 4 метри. Археологічні артефакти були розкидані на досить невеликій площі, за кілька десятків метрів один від одного.

Особливо «винятковою» вчені вважають знахідку римського золотого персня, на зеленому дорогоцінному камені якого вирізано постать пастуха, що несе на плечах вівцю.

«На дорогоцінному камені вигравіруване зображення Доброго пастиря, який насправді є одним із найраніших символів християнства», — пояснює Роберт Коул, голова монетного відділу IAA.