Населення Землі от-от сягне восьми мільярдів людей. Це вже багато чи ще мало?

Демографічні зміни

Згідно зі звітом ООН, уже за вісім років на Землі житиме 8,5 млрд людей. При цьому загальна кількість жителів Китаю знизиться на 100 млн до 2050-го.

Повідомляється, що середня тривалість життя в усьому світі збільшилася на дев’ять років у період із 1990 року, і сьогодні вона становить 72,8 року. До 2050 земляни в середньому житимуть до 77,2 років.

Попри такий стрибок, природний приріст населення сьогодні перебуває на найнижчих рівнях у період від 1950 року, упавши нижче відсотка у 2020-му. Експерти пов’язують це насамперед зі зниженням показників народжуваності.

«Цього року Всесвітній день населення припадає на визначний рік, коли ми очікуємо народження восьмимільярдного жителя Землі», — заявив генсек ООН Антоніу Гутерріш. «Це привід відсвяткувати різноманітність людства, захопитися досягненнями в галузі охорони здоров’я, які збільшили тривалість життя та різко знизили рівень материнської та дитячої смертності».

Пік популяції людей на планеті в ООН очікують до 2080 року, коли населення Землі має становити близько 10,4 млрд дол.

Глава ООН також заявив, що стрімке зростання людей на Землі нагадує про необхідність піклуватися про нашу планету, як і необхідність «замислитися про те, які зобов’язання один перед одним ми все ще не виконуємо».

Відповідаючи на запитання, чи не надто багато людей на планеті, представники Організації заявили, що проблема полягає не в перенаселенні, а в надмірному споживанні ресурсів.

Не всі можуть помітити цей момент, висловлюючи стурбованість тим, що наш світ перенаселений. Але я хочу чітко заявити, що сама кількість людей на Землі не є причиною страху", — уважає голова Фонду народонаселення ООН Наталія Канем.

Дослідник аналітичного центру Wilson Center Дженніфер Скіубба додає, що набагато більшою проблемою є надмірне споживання багатими країнами лісів і земель, що існують в обмеженій кількості.

«Наш уплив на планету більшою мірою визначає наша поведінка, а не нашою чисельність… Повертатися до питання перенаселення — це ознака лінощів і шкоди планеті», — каже Скіубба.

За її словами, набагато більше шкоди приносять мешканці багатих країн, які використовують кондиціонери, купаються у своїх басейнах, споживають м’ясо тощо.

Раніше в Інституті екологічних та енергетичних досліджень заявляли, що в США проживає менше 5% населення планети, хоча на частку цієї країни припадає приблизно 28% глобальних вуглецевих викидів.

Своєю чергою, представники у WWF підрахували, що якби всі люди на планеті жили так, як середньостатистичний американець, нам знадобилося б як мінімум п’ять аналогічних планет для підтримування такого рівня споживання.

Справа не в цифрах?

За різними оцінками, у період близько 50 тис. — 100 тис. років тому на Землі проживало лише 10 тис. людей. На початок нашої ери 2022 року тому чисельність планети збільшилася майже до 200 млн.

Найстрімкіший стрибок населення стався за останні 120 років, але в цей час завдяки різним науковим досягненням кількість людей зросла з 1,6 млрд до 8 млрд.

Найбільш густонаселеними регіонами Землі, як і раніше, залишаються Південно-Східна Азія, Центральна Європа, Східне узбережжя США, деякі країни в Центральній Америці тощо. Найменше людей на квадратний кілометр живе в Середній Азії, Австралії, Північній Африці, а також багатьох північних країнах, включно з більшою частиною Росії та Канади.

1981-го в ООН прогнозували, що до 2110 року населення світу «стабілізується на рівні 10,5 млрд осіб». Проте, 1994-го вчені зі Стенфордського університету опублікували результати дослідження, згідно з якими «оптимальна кількість людей, які існуватимуть на планеті в будь-який момент часу, міститься в межах від 1,5 до 2 млрд осіб».

Автори роботи заявили, що збереження такої популяції дасть змогу максимальній кількості Homo sapiens не лише вижити, а й «жити хорошим життям у довгостроковій перспективі».

Ураховуючи кореляцію загального споживання енергії людьми та погіршення стану навколишнього середовища, учені заявляли, що населення США, наприклад, має бути досить нечисленним, аби зберегти дику природу, але, при цьому, достатньо великим, щоб підтримувати «складні художні, освітні й інші культурні починання, що піднімають дух людства».

Ключовий висновок дослідження полягає в тому, що світ із населенням 1,5 млрд осіб, які споживають обмежену кількість енергії, має «найбільший запас міцності».

Провідний автор цього дослідження — американський біолог Пол Ральф Ерліх, який уславився після публікації в 1968 році книги «Популяційна бомба». Попри те, що більшість прогнозів Ерліха з приводу ризиків перенаселення не виправдалися, у 2011-му вчений заявив, що поточне зростання популяції Землі із 7 млрд до 9 млрд буде катастрофічним як для самого людства, так і для планети загалом.

«Як ми збираємося реконструювати всю енергетичну інфраструктуру планети, якщо нам доведеться почати реконструювати інфраструктуру обробки води? Поступово ми повинні почати гуманно скорочувати чисельність населення, і що ми можемо зробити швидко, так це змінити наші моделі споживання», — говорив Ерліх 11 років тому.

Посилаючись на низку сучасних досліджень, журналістка BBC Зарія Ґорветт пише, що навіть у разі смертельної пандемії, нової світової війни чи інших катастрофічних подій населення планети однак зростатиме і становитиме від 8,5 млрд до 10 млрд людей до кінця поточного століття.

«Оскільки найближчими роками людство стане ще більш домінувальним, найголовнішою проблемою для нашого виду стане пошук способу жити разом і захистити довкілля», — резюмує Ґорветт.