Урок для землян? Вчені виявили на Марсі сліди гігантського давнього океану

Результати дослідження були опубліковані в авторитетному виданні Journal of Geophysical Research.

Використовуючи комп'ютерну симуляцію, вчені змогли поєднати ці знімки та сформувати мапу дна океану, що колись існував на Марсі.

Вони проаналізували ділянки завдовжки понад 6500 км, розпізнавши на них типові залишки розселин на океанському дні.

Автори роботи вважають, що площа океану, дно якого вони виявили, могло становити сотні тисяч квадратних кілометрів.

За земними мірками це не так уже й багато — достатньо зазначити, що площа Атлантичного океану становить 106 млн кв. км. Проте варто враховувати, що Марс відчутно менший за Землю. Радіус Червоної планети становить 3389,5 км проти 6356,8 км у Землі.

За словами Бенджаміна Карденаса, геолога з Університету Пенсильванії, унікальність дослідження полягає передусім у тому, що раніше ніхто не застосовував для аналізу поверхні Марса ті методи, які використовують земні океанологи.

Вода переміщує ґрунти та породи своїми течіями, і аналіз залишків різних порід на поверхні нині сухих ділянок поверхні може чимало розповісти про те, які водойми тут колись існували.

Саме такий аналіз ми і застосували тут на Марсі, — констатує Карденас.

Автори роботи використали дані, зібрані апаратом Mars Reconnaissance Orbiter з 2007 року. Їх цікавив район Марса, відомий як Еоліс Дорса. Тут є топографічна депресія (район зі зниженням рівня поверхні) та яскраво виражені хребти, характерні для океанського дна.

Вчені вважають, що саме тут є висока ймовірність виявлення слідів давнього марсіанського океану.

Дослідження підтверджує цю гіпотезу. Автори роботи знайшли підтвердження того, що колись потоки води переносили великі обсяги скельних порід, утворюючи підводні хребти.

Давній океан на Марсі — чому це важливо?

Нове дослідження може мати неабияке значення для розуміння того, чи є сенс шукати життя на Марсі.

Визнання факту, що на Марсі колись був повноцінний океан надає уявлення про те, що Червона планета колись могла мати умови, прийнятні для життя.

Надто коли йдеться про океан таких розмірів, наголошує Карденас.

Якщо ми приймаємо факт того, що колись на Марсі існував океан, нам потрібно сприйняти як даність і те, що був період в історії Червоної планети, коли на ній було достатньо тепла, щоб підтримувати наявність колосальних об'ємів води в рідкому вигляді.

Згідно з існуючими уявленнями про можливість зародження життя, ми вважаємо, що земне життя з'явилося в океанах. І вода як така є основною умовою появи життя. Саме тому ми в першу чергу шукаємо ознаки наявності води на екзопланетах, що постійно відкриваються нами.

Як раніше писав НВ, автоматичні системи апарату Perseverance провели аналіз речовин перших двох зразків марсіанської породи, результати якого надали нові дані про воду на Марсі.

Марсіанські зразки свідчать про тривалий контакт із водою. Це можна розглядати як доказ того, що на Червоній планеті колись було багато води у рідкому стані, упевнені астрономи.

Шестиколісний робот зібрав свій перший зразок, який отримав назву Montdenier, 6 вересня, а другий, Montagnac, з тієї ж скелі — 8 вересня. Обидва зразки, трохи ширші за олівець у діаметрі і близько шести сантиметрів у довжину, тепер зберігаються в запечатаних тубах усередині марсохода.

Куди згодом зникла вода з поверхні Марса, чому радикально змінився марсіанський клімат — тема окремих досліджень. Можливо, йдеться про якусь глобальну катастрофу. Або ж про катастрофічні наслідки глобального потепління, що може стати показовим уроком для Землі.