Наукпоп

27 вересня, 09:39

Ексклюзив НВ

Куди летимо? Фізики вважають, що місії на Марс потрібно переглянути на користь іншої планети

Марс найближча планета до Землі, яка представляє величезний інтерес для вчених. Хоча деякі експерти вважають, що нам варто зосередитись на вивченні іншої сусідки нашої планети.

Дослідження Марса людиною останні 50 років призвели до того, що ми вже залишили на цій планеті понад сім тонн космічного сміття.

Будучи доволі схожим на Землю, Марс все ж таки не є придатним для життя. Але деякі непрямі ознаки вказують на те, що на Червоній планеті могло бути життя багато років тому.

Саме тому ключові аерокосмічні організації, включаючи NASA та Китайське космічне управління, планують відправити людей на Марс одразу після повторної висадки на Місяць.

Не кажучи вже про плани Ілона Маска та його компанії SpaceX щодо терраформування та колонізації Марса.

Проте, Марс має шанси врятуватися від рук людини, оскільки деякі вчені наполягають на необхідності відправлення людини на Венеру.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Місія нездійсненна?

Попри щасливі атмосферні умови на Марсі, саме Венеру називають «сестрою» Землі. Ці планети практично ідентичні за масою та розмірами, а венеріанський рік становить 224,7 земної доби.

При цьому Венера обертається в напрямку, протилежному напрямку більшості планет Сонячної системи, а один оберт навколо своєї осі вона здійснює приблизно за 243 земні доби. Технічно це означає, що рік на Венері триває менше ніж доба.

Венера досліджена набагато гірше, ніж Марс, оскільки жорстка атмосфера цієї планети дозволяє вивчати її тільки за допомогою космічних апаратів, автоматичних міжпланетних станцій і телескопів з Землі.

Багато радянських апаратів серії Венера, а також американська станція Піонер-Венера-2 змогли увійти в атмосферу планети та опуститися на її поверхню. Але жоден пристрій не пропрацював там понад дві години, оскільки середня температура на поверхні Венери перевищує 460 градусів за Цельсієм.

Попри надзвичайно високу температуру, величезний тиск і хмари із сірчаної кислоти, деякі дослідники вважають, що саме Венера має стати першою планетою поза Землею, на яку ступить нога людини.

Наприкінці вересня 2022-го на Міжнародному астронавтичному конгресі (IAC) у Парижі був представлений звіт, в якому описані переваги пілотованої місії на Венеру.

Один з його авторів доктор Ноам Ізенберг з лабораторії прикладної фізики Університету Джона Хопкінса заявив, що «неправильне» обертання Венери дозволить значно скоротити час у дорозі та обсяги палива у порівнянні з запланованими польотами на Марс.

Крім того, результати досліджень нещодавно відкритих екзопланет припускають, що жорсткі погодні умови на поверхні Венери можуть свідчити про раннє існування там.

«Є всі підстави вважати, що Венера буде нескінченною країною чудес, сповненою привабливих та таємничих видів та формувань», — зазначено у звіті. Ізенберг також вважає, що відносно легка подорож до Венери дозволить дослідникам розширити свої можливості перед колонізацією Марса і дасть людині можливість «вибратися зі своєї колиски найближчими роками».

Автори ідеї припускають створення безпечного космічного корабля, який би дозволив першим відвідувачам Венери розглядати її поверхню з висоти. У звіті також зазначено, що для спостереження за діючими вулканами Венери та пошуку ознак води та стародавнього життя потрібно буде розробити «телекеровані всюдиходи, дрони та повітряні кулі».

Якщо це станеться, інженерам доведеться зіткнутися з багатьма викликами при проектуванні захисних теплових екранів для пілотованих кораблів, призначених для дослідження Венери.

Дорого і марно

Після невдалих спроб СРСР та США вивчити Венеру детальніше у другій половині XX століття, вчені з різних країн продовжили розробляти проекти на дослідження цієї планети.

Наприклад, у межах місій DAVINCI+ та VERITAS NASA планує посадити зонди на поверхню планети у проміжку між 2028—2030 роками. Можливою причиною цих місій стало виявлення в атмосфері Венери фосфіну, отруйного органічного газу, який на Землі виробляється анаеробними екосистемами (ті, яким не потрібен кисень для дихання).

Якщо ці місії будуть успішними, то вчені повинні отримати перші знімки поверхні Венери, вивчити історію зміни її клімату, а також зрозуміти історію та процес розвитку планети.

Багато вчених вважали справжнім проривом схвалення NASA цих місій, оскільки востаннє штучний апарат спускався на поверхню Венери 1985-го.

«Я наполягав на цьому буквально всю свою кар'єру. Остання місія на Венеру у США була запущена 1989 року, коли я закінчив аспірантуру. Ми зможемо так багато дізнатися про клімат, історію земних світів та життя у Всесвіті. Я не можу описати, як я схвильований!» — писав у Twitter член команди DAVINCI+ та співробітник Інституту планетарних наук Девід Грінспун.

Приватні компанії також планують дослідити Венеру: раніше цього року новозеландський стартап Rocket Lab опублікував деталі запланованої місії вивчення сусідньої планети.

Вчені-ентузіасти розробили невеликий багатоцільовий космічний корабель Photon, який повинен буде увійти в атмосферу Венери на швидкості 40 тис. км/год і передати на Землю дані про хімічний склад хмар.

Керівники місії вважають, що зонд матиме близько п’яти хвилин для передачі даних на Землю, перш ніж він впаде на поверхню планети і зв’язок з ним буде втрачено.

Запуск апарату Photon планують на травень 2023 року, і зон має прибути до Венери вже за п’ять місяців. Вартість цієї місії становить близько $10 млн, і це в середньому лише 2% вартості кожної місії NASA на Венеру.

Другие новости

Всі новини