Очі у небі

У 1981 році з'явилася нова версія U-2 TR-1. Літак з розмахом крила 31,4 метра за довжини 19,2 метра міг пролітати понад 6400 км, розвиваючи максимальну швидкість до 800 км/год.

На основі саме цієї версії зробили два модифіковані дослідницькі планери ER-2 (Earth Resources), які передали NASA. Літаки відрізняються блискуче-білим забарвленням, і вони регулярно використовуються для моніторингу екстремальних погодних умов у різних куточках Землі.

За даними Popular Science, у найближчі кілька тижнів один екземпляр ER-2 перебуватиме на базі ВПС США Доббінс, розташованій на північ від Атланти у штаті Джорджія. Там розміщуються не менш легендарні військово-транспортні літаки Lockheed C-130 Hercules.

Крім дослідження ураганів, ER-2 також використовується для тестування супутникових систем та низки інших наукових цілей. При цьому літак залишається практично ідентичною версією модифікованого розвідника початку 1980-х.

"NASA ER-2 відіграли важливу роль у дослідженнях Землі через їхню здатність літати в нижні шари стратосфери на дозвукових швидкостях, що дозволяє здійснювати прямий відбір проб стратосфери, а також місії з моделювання віртуальних супутників", - заявляли в NASA кілька років тому.

Завдяки своїй утилітарності та здатності брати на борт величезну кількість датчиків, камер та інших дослідницьких інструментів, ER-2 може використовувати найсучасніше обладнання для спостереження.

На відміну від супутників, які можуть аналізувати інформацію про певні зони на поверхні планети тільки у момент проходження над ними, висотний літак здатний вилітати у будь-який потрібний час і досягати практично будь-якої точки. Яка, очевидно, не порушує повітряного простору недружніх країн.

На висоті 21 км льотчики U-2 і ER-2 вже можуть бачити кривизну Землі, наближаючись до умов, які переносять космічні апарати. Через низький тиск льотчики ER-2 також змушені надягати герметичні скафандри.

У NASA повідомляли, що ER-2 використовувався на шести континентах, і за допомогою цього літака вивчають наслідки глобального потепління, озонові дірки тощо. Висотні літаки також збирають дані про лісові пожежі, дику природу та охорону навколишнього середовища. Загалом ці два літаки виконали понад 4500 дослідницьких місій.

Найскладнішою частиною польоту ER-2 є посадка, оскільки літак використовує складне шасі, і після зльоту він скидає два колеса, що утримують довгі крила під час розбігу. Посадка здійснюється на два колеса, що залишилися, розташовані посередині корпусу.

“На кожному літаку у світі в якийсь момент під час посадки ви можете розслабитися. Все, що вам потрібно зробити – розвернутися та використовувати гальма. З U-2 все зовсім не так. Ви маєте керувати літаком, поки він повністю не зупиниться на злітно-посадковій смузі. І він погано справляється із бічним вітром під час руління”, — розповідав один із американських льотчиків.

Відомо, що один із ER-2 прибуде на базу ВПС Доббінс після тривалої місії відстеження екстремальних погодних умов і пробуде там як мінімум до п'ятого березня.

B-21 Raider

У грудні 2022-го ВПС США та головні розробники літака з компанії Northrop Grumman офіційно представили спадкоємця U2 - бомбардувальник-невидимку B-21 Raider.

Заявлено, що B-21 Raider зможе брати на борт близько 15-20 тонн корисного вантажу, літати на дозвукових швидкостях на відстань до 10 тис. км. Екіпаж Raider складається з двох осіб, але цим літаком можна буде керувати дистанційно за допомогою технологій, що розробляються на основі штучного інтелекту.

Інженери планують модернізувати випускні отвори двигунів Pratt&Whitney F135 таким чином, щоб їх не можна було виявити за допомогою потужних радарів X-діапазону, включаючи системи Н035 Ірбіс, якими комплектують російські винищувачі Су-35С.

“Northrop-Grumman прагнутиме подальшого зниження теплового сліду і навіть електромагнітного випромінювання. Сенсорний комплекс B-21 дійсно буде оснащений РЛС з активною решіткою з малою ймовірністю перехоплення (LPI) з електронним скануванням, призначеною для стійкого до перешкод сканування з високою роздільною здатністю повітряних загроз і наземних цілей, не видаючи присутності літака”, — пише Роблін.

Особливу цінність несе комп'ютерна система B-21 з відкритою архітектурою, яка дозволить швидко оновлювати цифрові дані літака, поєднуючи всі засоби зв'язку та датчики із союзними системами у повітрі, на землі та в морі.

Завдяки цій системі бомбардувальник також зможе використовуватися як командний пункт управління дронами, включаючи найсучасніші безпілотники-винищувачі Kratos XQ-58 Valkyire та Loyal Wingman, дрони-пастки ADM-160, безпілотні стелс-розвідники RQ-180 та інші.

Деякі дані свідчать, що B-21 можуть комплектувати ракетами класу повітря-повітря, які дозволять атакувати ворожі повітряні цілі на відстані понад 300 км.

Паралельно зі США, Китай розробляє власний стелс-бомбардувальник нового покоління Xian H-20, а росіяни у 2027 році планують використати “перспективний авіаційний комплекс дальньої авіації”, який має взяти на себе функції радянських стратегічних бомбардувальників Ту-95, Ту-16. та Ту-22М3.