Колонізація Місяця розпочалася. Китай готується випробувати революційну технологію, яка прискорить будівництво місячної бази

Першим з них стане Chang’e 6. Цей корабель уже побудований — він створювався як резервний для місії на Місяць 2020 року. Тоді Chang’e 5 вирушив до супутника Землі по зразки ґрунту та успішно повернувся назад.

Тепер Chang’e 6 використають для того, щоб отримати перші в історії зразки ґрунту зі зворотного боку Місяця. Попри те, що Chang’e 6 уже побудований, а сама місія перебуває на фінальних етапах розроблення, китайська влада поки що відмовляється називати конкретні терміни місії.

Наступний за ним Chang’e 7 буде здійснювати набагато технічнішу місію.

Корабель вирушить до південного полюса Місяця. Орбітальний модуль доставить на орбіту досить солідний набір обладнання, включно з посадковим модулем, місячним ровером, ретрансляційним супутником та невеликим роботизованим апаратом, який буде здатний «заглядати» в місячні кратери, щоб знайти воду.

Китай, вочевидь, серйозно розраховує виявити на Місяці воду. Таке відкриття суттєво полегшило б освоєння супутника Землі, позбавивши колонізаторів необхідності транспортувати воду з Землі.

Однак найбільш радикальною виглядає місія корабля Chang’e 8, який буде запущений ближче до кінця поточного десятиліття (точніші терміни, знову ж таки, не називаються).

Корабель доставить на поверхню Місяця обладнання, яке забезпечить проведення експериментів із 3D-друку з локальних ресурсів.

Простіше кажучи, китайські інженери мають намір вивчити можливість створення будівельних матеріалів для місячної бази з компонентів місячного ґрунту.

У разі успішного здійснення цих експериментів стане ясно, що цеглу для будівництва місячної бази можна зробити прямо на місці будівництва. Це серйозно скоротить обсяги необхідних поставок із Землі і суттєво прискорить побудову місячної бази. Зокрема, дозволить серйозно випередити американців, які поки що дуже далекі від проведення таких експериментів.

Місячні амбіції Китаю

Першу китайську місію на Місяць було запущено у 2004-му році. З того часу китайці цілеспрямовано освоюють Місяць, суттєво випереджаючи в цьому США.

За минулі роки Китай відправив на орбіту Місяця два модулі, потім успішно протестував посадковий модуль та ровер. Пізніше була здійснена перша в історії висадка на зворотному боці Місяця, а потім і складна місія з доставки на Землю зразків ґрунту.

У вересні нинішнього року Китай оголосив про сенсаційне відкриття у цих зразках місячного ґрунту раніше не відомого мінералу. Мінерал був названий на честь богині Місяця із китайської міфології Чан'є.

У 2020 році китайський зонд витягнув зразок місячного ґрунту масою 1,73 кг на глибині близько 6,5 м в районі колишньої вулканічної активності.

Аналіз цього зразка на Землі показав наявність невідомого мінералу. Китайські вчені описують його, як «фосфат у формі стовпчастих кристалів, виявлений в частках місячного базальту».

Серед останніх новин про китайську активність навколо Місяця фігурує і звістка про запуск секретного апарата у серпні.

Якийсь космічний апарат був запущений з космодрому в пустелі Гобі 4 серпня поточного року.

Китайська влада не опублікувала фото космічного апарата, а також не повідомила про цілі місії та терміни її виконання.

Деякі експерти вважають, що апарат є космічним «літаком», а вся місія — частина програми з розроблення недорогого космічного транспорту. Чогось на кшталт американських шатлів чи радянського корабля Буран.

Більшість експертів дуже скептичні у своїх очікуваннях. Так, за словами американського інженера Бледдіна Боудена з університету Лестера, ідея «воскресіння» шатлів витає в повітрі. Але поки не ясно, як зробити їх дешевшими за звичайні ракети з модулями, що повертаються.

Велика місячна політика

Наразі невідомо, наскільки буде Росія залучена до місячних планів Китаю. Раніше Китай заявляв про партнерство з Росією у галузі створення місячної станції у 2030-х.

При цьому, як раніше писав НВ, Китай та США розглядають той самий регіон Місяця як потенційне місце будівництва місячної бази.

Зокрема, обом сторонам сподобалися ділянки навколо кратерів Шеклтон, Гаворт та Нобіле, розташованих у районі південного полюса Місяця.

Цей кумедний збіг насправді цілком зрозумілий. На Місяці не так багато зручних для висадки ділянок. Поверхня супутника складається із затемнених і освітлених ділянок, тому місії необхідно висадитися у світлій плямі, але водночас досить близько до області затемнення, тому що в останній більше шансів знайти воду.